2.Наростання зеленої маси з природних пасовищ України, % до загального врожаю

Зона	Травень			Червень			Липень			Серпень			Вересень			Жовтень
	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Полісся	-	15	20	15	11	10	6	4	2	2	2	3	3	2	2	2	1	-
Лісостеп	-	10	25	20	10	8	5	4	2	2	2	3	2	2	2	2	1	-
Карпати	-	-	-	3	5	8	10	14	15	15	10	8	5	5	2	-	-	-

При виконанні розрахунків приймемо що господарство має природних пасовищ у кількості 0,5 га в розрахунку на 1 корову, а врожайність зеленої маси за сезон дорівнює 8000 кг (80 ц або 8 т)/га.

Для 100 голів корів (0,5 га·100 голів корів=50 га) (50га·8т=400 т зеленої маси надійде за сезон з природних кормових угідь). Трава на пасовищі використовується згідно її надходження (таблиця 3).

Наприклад: (400∙25:100=100 т).

3. Надходження трави з природних пасовищ протягом весни, літа і осені

Показник	Травень			Червень			Липень			Серпень			Вересень			Жовтень
	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Лісостеп, %	−	10	25	20	10	8	5	4	2	2	2	3	2	2	2	2	1	−
Маса, 400 т	−	40	100	80	40	32	20	16	8	8	8	12	8	8	8	8	4	−

Нестача зеленої маси, яку одержують з пасовищ, повинна поповнюватись за рахунок сіяних трав.

Весною переводити корів та молодняк великої рогатої худоби на соковиту зелену масу поступово, протягом 8-12 днів. Аналогічним чином слід поступати і восени, поступово переводячи тварин з пасовищного утримання на раціони стійлового періоду. Для цього слід з другої половини вересня місяця в раціони великої рогатої худоби, крім зеленої маси і концентрованих кормів, вводити невелику кількість сіна, силосу і коренеплодів.

Перехідні періоди потрібні для того, щоб мікрофлора передшлунків пристосувалась до нового типу годівлі і для запобігання порушень у перетравності поживних речовин, які негативно позначаються на здоров’ї та продуктивності великої рогатої худоби. Різке зниження надоїв молока і падіння рівню приросту живої маси молодняку практично не вдається ліквідувати до кінця року.

Для визначення потреби в зелених кормах необхідно розрахувати середньорічне поголів’я тварин.

Поголів’я великої рогатої худоби визначається за допомогою розрахункової таблиці за завданням по середньорічній кількості корів (таблиця 4).

У цей розрахунок покладені наступні нормативи:

Вихід телят на 100 корів – 90 голів.

Щорічне бракування корів – 40%.

Вирощування нетелей з розрахунку 0,4 голови на 1 корову за рік.

Падіж та вимушений забій 0,1 голови молодняку в розрахунку на 1 корову.

Середньорічне поголів’я тварин різних груп розраховують так:

(100 голів корів∙0,82=82 голови дійних корів).

Кількість кормоднів розраховується множенням середньорічного поголів’я на тривалість зимового (стійлового) і літнього (пасовищного) періодів, яка для цих періодів прийнята відповідно 212 і 153 доби.

Для 100 голів корів кількість кормоднів пасовищного періоду складе:

100голів х 153доби = 15300 кормоднів.