2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності
Для визначення вказаних показників та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені показники таблиці 2.1 зводимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2.
Типологічний потенціал вологої буково-ялицевої смеречини і ступінь його використання смеречині
Група віку, роки |
Загальна площа, га |
Фактичний запас на всій площі, м3 |
Середній фактичний запас га 1 га, м3 |
Середній фактичний приріст, м3/га |
Існуючий типологічний еталон |
Потенцій-ний запас на площі, м3 |
Ступінь використання типологічного потенціалу |
|||
Склад деревостану |
Приріст на 1 га, м3/га |
Повно-та |
Запас, м3/га |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1-10 |
221,8 |
5764 |
25,9 |
5,2 |
9Бк1Г |
8 |
0,9 |
40 |
8872 |
65,1 |
11-20 |
141.5 |
9865 |
69,7 |
4,65 |
3Бк3Г2Б1Д1Яв |
4,7 |
0,9 |
70 |
9905 |
99,5 |
21-30 |
137,7 |
16508 |
119,9 |
4,79 |
5Бк3Г1Д1Ос |
6,4 |
0,9 |
160 |
22032 |
74,9 |
31-40 |
110,7 |
16958 |
153,2 |
4,38 |
8Бк2Г |
5,4 |
0,9 |
190 |
21033 |
80,6 |
41-50 |
128,8 |
32436 |
251,8 |
5,59 |
9Бк1Г |
5,8 |
0,8 |
260 |
33488 |
96,8 |
51-60 |
102,1 |
26845 |
273,9 |
4,98 |
7Бк2Д1Г |
5,5 |
0,9 |
300 |
30630 |
87,6 |
61-70 |
93 |
32593 |
350,5 |
5,39 |
9Бк1Г |
6,3 |
0,8 |
410 |
38130 |
85,5 |
71-80 |
86,2 |
32694 |
379,3 |
5,05 |
10Бк+Г |
6 |
0,8 |
450 |
38790 |
84,5 |
81-100 |
132,7 |
51800 |
390,4 |
4,34 |
7Бк3Д+Г |
4,4 |
0,8 |
400 |
53080 |
97,5 |
Всього |
1154,5 |
225463 |
2014,6 |
44,37
|
|
52,5
|
|
2280
|
255960
|
|
Середнє |
|
25048,44 |
223,8 |
4,93 |
|
5,83
|
0,86 |
248,3 |
28440 |
85,8 |
Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:
середній фактичний запас на 1 га (кол. 4) отримаємо, якщо розділити фактичний запас групи на її площу (кол.3/кол.2);
середній фактичний приріст на 1 га. (кол. 5) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи;
середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу лісу.
Асер = 40років,
Асер-середній вік насаджень.
склад деревостану типологічного еталону (кол. 6) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан з найвищою повнотою і продуктивністю. Показники еталонного деревостану заносимо у колонки 6, 8, 9. На основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (кол. 7);
Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом ( табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.
Таблиця 2.2.1.
Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень
Група віку |
Склад еталону |
Запас на 1 га |
Участь порід, м3 |
|||||
Бк |
Г |
Б |
Яв |
Д |
Ос |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1-10 |
9Бк1Г |
40 |
36 |
4 |
- |
- |
- |
- |
1-20 |
3Бк3Г2Б1Д1Яв |
70 |
21 |
21 |
14 |
7 |
7 |
- |
21-30 |
5Бк3Г1Д1Ос |
160 |
80 |
48 |
- |
- |
16 |
16 |
31-40 |
8Бк2Г |
190 |
152 |
38 |
- |
- |
- |
- |
41-50 |
9Бк1Г |
210 |
189 |
21 |
- |
- |
- |
- |
51-60 |
7Бк2Д1Г |
300 |
210 |
30 |
- |
- |
60 |
- |
61-70 |
9Бк1Г |
410 |
369 |
41 |
- |
- |
- |
- |
71-80 |
10Бк+Г |
360 |
360 |
- |
- |
- |
- |
- |
81-100 |
7Бк3Д+Г |
500 |
350 |
- |
- |
- |
150 |
- |
Разом |
2240
|
1767 |
208 |
14 |
7 |
232 |
16 |
|
Участь порід у формулі |
|
8 |
1 |
+ |
+ |
1 |
+ |
|
Усереднений склад |
8Бк1Г1Д+Б,Яв,Ос |
|||||||
потенційний запас (кол. 10) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (кол. 9) на загальну площу вікової групи (кол. 2);
ступінь використання типологічного потенціалу (кол. 11) визначаємо: К = (кол. 2/ кол. 10)∙100%
В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (кол. 4) з потенційним (кол. 10).
Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу лісу рекомендується зобразити на графіку (Рис. 2.1.), де на осі абсцис відкладаємо середній вік групи (роки), а на осі ординат запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники кол.3 та кол. 10 граф (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.
Рис.2.1 Фактична та потенційна продуктивність.
Як бачимо із рис. 2.1 до близько до 75 років потенційний запас на 1 га міг би бути більшим за наявний. Але починаючи з 76 років потенційний запас корінного еталонного насадження різко змершується, і навіть є меншим за фактичний. Таке явище можна пояснити збільшенням відсоткового складу другорядних порід та природнім відпадом головної породи.