Малопоширені Кормові культури.
Топінамбур. Мальва. Щавель кормовий. Козлятник східний. Фацелія. Рапонтик сафлоровидний. Борщівник Сосновського.
МЕТА: Ознайомитися з ботаніко-морфологічними і господарськими особливостями малопоширених культур.
ЗАВДАННЯ: 1.Описати основні морфологічні ознаки, біологічні особливості, господарське призначення та продуктивність.
2.Описати сорти.
3.Розрахувати норму висіву.
МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: натуральні або гербарні зразки рослин, заготовлених в основних фазах росту; насіння в коробочках, сходи в ростильні; розбірні дошки, пінцети, лупи; довідники, практикум, плакати, таблиці.
ЛІТЕРАТУРА: 6, с. 53–56.
Користуючись посібником стисло описати морфологічні ознаки, біологічні особливості, господарське призначення та продуктивність.
Таблиця 8
Господарсько-біологічні особливості сортів (топінамбур, мальва, щавель кормовий, козлятник східний, фацелія, щириця, тифон)
Сорт |
Рік реєстрації |
Зона |
Характеристика |
Якість |
|||||||
продуктивність, т/га |
напрям використання |
група стиглості |
зимостійкість, холодостійкість |
Стійкість до (бали) |
|||||||
посухи |
полягання |
обсипання |
хвороб |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахувати норму висіву насіння (топінамбур, мальва, щавель кормовий, козлятник східний, фацелія, рапонтик сафлоровидний, борщівник Сосновського)
ДОДАТКИ
Додаток1
Визначення бобових багаторічних трав по квітуючих рослинах
Вид |
Тип і форма суцвіття |
Квітки у суцвітті |
Довжина віночка, мм |
Забарвлення віночка |
Конюшина лучна |
Головка куляста або овальна |
Сидячі |
13-15 |
Червоно-фіолетове |
Гібридна |
Головка куляста |
На квітконіжках |
8-11 |
Рожеве |
Біла |
Головка куляста |
На квітконіжках |
. 8-11 |
Біле |
Багряна |
Головка видовжена, зверху циліндрична |
Сидячі |
15-18 |
Багряно-червоне |
Александ-рійська |
Головка видовжена, іноді конічна |
Сидячі |
15—18 |
Біле з жов- туваторожевим відтінком |
Персидська |
Головка напів-куляста |
Сидячі |
15-18 |
Лілово-рожеве |
Заяча |
Головка напів-циліндрична |
На коротких квітконіжках |
12-18 |
Жовте |
Лядвенець рогатий |
Головка зонтикоподібна,, невелика |
Сидячі |
12-18 |
Яскраво-жовте |
Люцерна посівна |
Китиця коротка, товста, густа |
На квітконіжках або сидячі |
10-15 |
Синьо-фіолетове або голубувате |
Жовта |
Китиця коротка, товста, густа |
На коротких квітконіжках |
10-13 |
Жовте |
Буркун білий |
Китиця довга, вузька |
На коротких квітконіжках |
4-5 |
Біле |
Жовтий |
Китиця довга, вузька |
На коротких квітконіжках |
4-5 |
Жовте |
Еспарцет виколистий |
Китиця довга, товста яйцевидна, дуже розширена внизу |
На коротких квітконіжках |
6-12 |
Рожеве, на парусі темніші повздовжні смуги |
Закавказький |
Китиця товста, довга значно звужена у верхній половині |
На коротких квітконіжках |
6-12 |
Рожеве, на парусі темніші повздовжні смуги |
Піщаний |
Китиця найдовша, вужча від попередніх |
На коротких квітконіжках |
6-12 |
Рожеве і червоне, повздовжні смуги на парусі темніші |
Додаток 2
Схема зеленого конвеєра
Культури |
Строки використання |
|
Озимі проміжні (суріпиця, ріпак, перко, тифон, жито + ріпак, жито + вика, пшениця + вика) |
20.04–10.06 |
|
Багаторічні трави |
||
Перший укіс |
20.05–20.06 |
|
Другий укіс |
10.07–20.08 |
|
Третій укіс |
20.08–01.10 |
|
Ранні, ярі бобово-злакові сумішки |
10.06–15.07 |
|
Кукурудза з бобовими та суданською травою першого та другого строків посіву |
05.07–20.08 |
|
Ранні післяукісні посіви |
15.08–10.09 |
|
Отава суданської трави |
20.08–30.09 |
|
Пізні післяукісні та післяжнивні посіви |
05.10–20.11 |
|
Гичка цукрових буряків |
05.09–30.10 |
|
Гарбузи, коренеплоди |
30.09–30.10 |
|
Озимо-ярі сумішки |
20.10–10.11 |
|
Кормова капуста післяукісна |
20.10–30.11 |
|
Додаток 3
Оптимальні строки збирання силосних культур
Культури, сумішки |
Строк збирання |
Кукурудза та її сумішки з бобами, соєю, буркуном |
15.08–5.09 |
Жито, пшениця та їх сумішки з викою, ріпаком |
10–30.05 |
Соняшник |
05–15.08 |
Суданська трава* |
10–20.08 |
Сорго |
15–25.08 |
Овес |
20–30.06 |
Гороховівсяні сумішки* |
15–25.06 |
Горох кормовий* |
10–15.07 |
Люпин кормовий |
10–25.08 |
Кормові боби |
01–15.08 |
Багаторічні злакові трави* |
25.05–25.06 |
Багаторічні злаково-бобові трави** |
01–30.06 |
Земляна груша (топінамбур) |
25.08–10.09 |
Бадилля картоплі (зелене) |
20.08–5.09 |
*На силос і сінаж ;**На сінаж |
|
Додаток 4
Схема силосно-сінажного конвеєра
Культури, суміші |
Урожайність, ц/га |
Приблизні строки збирання |
Об'єм виробництва, т |
Площа посіву, га |
Озимі жито + ріпак, пшениця + вика |
200 |
10.05–30.05 |
800 |
30 |
Ярі бобово-злакові сумішки* |
200 |
20.06–25.06 |
600 |
40 |
Кормовий горох |
250 |
10.07–15.07 |
500 |
20 |
Багаторічні трави* |
250 |
16.06–25.06 |
1200 |
48 |
Кукурудза ранньостиглий гібрид в суміші з бобовими |
400 |
10.08–15.08 |
2280 |
57 |
середньоранній гібрид з соєю або буркуном |
450 |
15.08–25.08 |
3000 |
67 |
середньостиглий гібрид з соєю та буркуном |
500 |
25.08–30.08 |
2250 |
45 |
Качани з обгортками воскової стиглості |
140 |
25.08–5.09 |
1160 |
83 |
Качани повної стиглості (зерно та зерностержнева маса) |
100 |
05.09–10.10 |
670 |
67 |
Післяукісні посіви кукурудзи (ранньостиглі гібриди) |
180 |
05.09—10.09 |
540 |
30 |
Гичка буряків |
100 |
10.09-20.10 |
2500 |
250 |
Гарбузи (для комбісилосу) |
300 |
05.09-10.09 |
300 |
10 |
*На силос і сінаж **На сінаж |
||||
Додаток 5
Основні ознаки білого та жовтого буркуну
Ознака |
Буркун білий |
Буркун жовтий |
Колір квіток |
Білий |
Жовтий |
Форма бобів |
Еліптична |
Яйцеподібна |
Поверхня бобів |
Сітчасто-зморшкувата |
Поперечно- зморшкувата |
Кінчик бобу |
3 коротким гострим носиком |
3 гострим носиком. |
Насіння |
Без малюнку |
3 плямистим малюнком |
Листки |
Широкоовальні |
Округло-яйцеподібні |
Висота рослин |
1,5—3 м |
1–2 м |
Вміст кумарину |
Менше ніж у жовтого, бувають навіть безкумаринні форми |
Більше ніж у білого |
Додаток 6
Суцвіття злакових багаторічних трав
а — пирій (1 — безкореневищний, 2 — повзучий); б — житняк (1 — широко-колосий, 2 — вузькоколосий); в — стоколос безостий; г — лисохвіст лучний; д — грястиця збірна; є — костриця (1 — лучна, 2 — східна); є — райграс (1— пажитниця багаторічна, 2 — високий)
Додаток 7
Насіння і плоди бобових трав
а — конюшини (1 — лучної, 2 — гібридної, 3 — білої); 6 — люцерни посівної; в — люцерни жовтої; г — лядвенця польового; д — буркуну білого (біб і насіння); є — буркуну жовтого (біб і насіння); з — плоди еспарцету (1 — посівного, 2 — піщаного); и — наявність насіннєвих зубчиків (1 — велика кількість у виколистого, 2 — середня — у піщаного, 3 — відсутня — у закавказького)
Додаток 8
Ознаки насіння багаторічних метеликових трав
Вид |
Розмір, мм |
Маса 1000 насінин, г |
Форма |
Колір насіння |
Поверхня |
Люцерна жовта |
1,7-2,0 |
1,4-2,0 |
Серцеподібна однобока |
Жовтий, сірувато-жовтий |
Матова |
посівна |
1,7-2,5 |
1,9-2,5 |
Ниркоподібна, рідше серцеподібна |
Жовтий, сірувато-жовтий |
Матова, інколи блискуча |
Буркун білий |
1,7-2,5 |
1,9-2,5 |
Серцеподібна однобока |
Світло-коричневий або світло-зеленуватий |
Матова |
Лядвенець рогатий |
1,2-1,5 |
1,0-1,5 |
Овальноку-ляста |
Коричневий, чорний, рідше зеленуватий |
Матова |
Конюшина лучна |
1,7-2,5 |
1,7-2,0 |
Яйцеподібна, рідко серцеподібна, однобока |
Жовтий, жовто-фіолетовий, старе насіння буре |
3 блиском |
біла |
1,0-1,5 |
0,7-1,0 |
Серцеподібна, правильна |
Жовтий, коричневий, інколи червонуватий |
3 блиском |
гібридна |
1,0-1,5 |
0,7-1,0 |
Серцеподібна, правильна |
Темно-зелений до чорного, рідко жовтуватого |
3 блиском |
александ-рійська |
2,0—2,5 |
2,8-3,0 |
Яйцеподібна |
Темно і світло-бурий |
3 блиском |
персидська |
1,8-2,5 |
1,5-1,8 |
Куляста або еліптична |
Від яскраво-жовтого до майже чорного |
3 блиском |
Боби і членики бобу |
|||||
Буркун білий |
2,5-3,5 |
2,5-3,0 |
Округлояйцеподібна з носиком зверху |
Буруватий, темно-сірий |
Сітчасто-зморшкувата |
жовтий |
2,5-3,0 |
2,0-2,5 |
—»-— |
-»- |
Поперечно-зморшкувата |
Еспарцет |
6,0-8,0 |
11,5-21,0 |
Яйцеподібна куляста |
Бурий, коричневий, зелено-бурий, покритий сіткою |
Кругло-зморшкувата, з зубцями по кутах |
Додаток 9
Насіння найважливіших тонконогових багаторічних трав:
1 — тонконіг лучний, 2 — мітлиця біла, 3 — тимофіївка лучна, 4 — лисохвіст лучний, 5 — очеретянка звичайна, 6 — пирій безкореневищний, 7 — костриця червона, 8 — костриця лучна, 9 -— пажитниця багатоквіткова, 11 — житняк ширококолоеий, 12 — житняк гребінчатий, 13 — волоснєць сибірський, 14 — райграс високий, 15 — грястиця збірна, 16 — стоколос безостий, 17 — стоколос прямий
Додаток 10
Норми висіву насіння однорічних культур на корм, млн шт./га
Культура |
Спосіб сівби звичайний рядовий широкорядний |
|
Сорго |
1,2—1,5 |
0,8-1,0' |
Кукурудза на зелений корм |
0,3-0,4 |
0,15—0,2 |
Суданська трава, могар, чумиза, пайза |
1,8-2,0 |
0,8-1,0 |
Райграс однорічний багатоукісний |
8,0-10 |
— |
Просо кормове |
4,0-5,0 |
2,5-3,0 |
Вика яра (в суміші) |
2,0-2,5 |
— |
Вика озима (в суміші) |
2,0-2,5 |
— |
Буркун білий |
8,0-10,0 |
5,0—6,0 |
Соя |
0,6-0,7 |
0,4-0,6 |
Конюшина персидська |
8,0—10,0 |
5,0-6,0 |
Конюшина підземна |
8,0—10,0 |
5,0-6,0 |
Конюшина олександрійська |
8,0-10,0 |
5,0—6,0 |
Серадела |
3,0—3,5 |
2,0-2,5 |
. Горох кормовий (укісний) |
1,5-1,6 |
— |
Боби дрібнонасінні |
1,0—1,2 |
0,4-0,6 |
Чина |
1,2-1,4 |
— |
Люпин |
1,2—1,4 |
0,6-0,8 |
Ріпак, суріпиця |
2,5-3,0 |
1,5-2,0 |
Перко |
2,5-3,0 |
1,5-2,0 |
Редька олійна |
2,5-3,0 |
1,5-2,0 |
Капуста кормова |
1,0—1,2 |
0,6-0,8 |
Додаток 11
Маса 1000 насінин однорічних кормових культур
Культура |
Маса 1000 насінин, г |
Культура |
Маса 1000 насінин, г |
Кукурудза |
300-400 |
Конюшина олександрійська |
2,4-2,8 |
Суданська трава |
9-14 |
Конюшина підземна |
6,4-6,8 |
Сорго |
20-25 |
Конюшина персидська |
1,6-1,7 |
Пайза |
3-4 |
Соняшник |
50—90 |
Могар |
2-3 |
Райграс однорічний |
2-2,2 |
Ячмінь |
36-52 |
Гірчиця біла |
5-6 |
Овес |
28-32 |
Ріпак |
3-7 |
Соя |
120-160 |
Суріпиця озима |
3-4 |
Жито кормове |
30-40 |
Редька олійна |
8-13 |
Пшениця кормова |
35-45 |
Люпин білий |
120—160 |
Вика яра |
55—65 |
Чина |
180—320 |
Вика озима (волохата) |
20—30 |
Боби дрібнонасінні |
200-350 |
Горох |
200-300 |
Тритикале |
40-50 |
Буркун |
2—3 |
|
|
Додаток 12
Рис. Схема заготівлі сіна з досушуванням активним вентилюванням
Додаток 13
Облік заготовлених кормів у полі проводиться двічі: через 2 тижні після складання в скирти і через 3—4 місяці. При обліку об'єму скирти старанно враховують її форму з тим, щоб підібрати найбільш відповідну формулу для визначення об'єму.
Довжину і ширину скирти вимірюють на висоті приблизно 1,2—1,4 м. Якщо вона звужена донизу, роблять два заміри — внизу і в найбільш широкій частині і беруть за основу середні показники. Розрізняють скирти по торцевій частині. Вона може бути округлою зверху низькою, округлою зверху високою, гостроверхою і плосковерхою.
для скирт
плосковерхих будь-якої висоти:
для скирт
гостроверхих (шатрових) з дуже низьким
початком
вершення:
де Д — довжина скирти, П — довжина перекидки; Ш — ширина скирти.
Для визначення середньої довжини перекидки роблять дві—три перекидки, а при наявності в скирти пандуса — ще додатково два заміри.
Розрізняють три типи стогів: округловерхі степові, округ-ловерхі північної форми, гостроверхі. Об'єм кругловерхих скирт обчислюють за формулою:
вузьких гостроверхих:
При першому обліку маси 1 м3 корму можна визначити по довідковій таблиці, при другому, останньому — зважуванням 1—2 стіжків або частини скирт довжиною приблизно З м. При обліку соломи можна використовувати довідкові дані.
При першому обліку в скирті закладають бирку (тоненьку дощечку), на якій записують номер кладки, дані заміру і обчислену загальну масу. При другому обліку всі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці ж дані і відомості про якість сіна записують в спеціальний журнал обліку кормів.
Поверхня скирт повинна бути гладенькою, добре зачесаною. Вершину скирт сіна слід прикрити соломою і теж добре зачесати для поліпшення стікання води.
В районах достатнього зволоження ліпше класти гостроверхі (шатрові) скирти з звуженими основами, що поліпшує збереження кормів. Вузькою стороною або кутом скирта повинна бути направлена до домінуючих напрямків зимових вітрів. Скирти розміщують на підвищених, сухих місцях і при необхідності обкопують канавами.
Ділянка в полі, де закладені скирти, оборюється, встановлюють блискавковідводи. На кормовому дворі встановлюють пожарні щити, ємкості з водою, насоси, блискавковідводи.
Порядок виконання. Завдання ліпше виконувати в польових умовах. Масу їм3 сіна визначати по довіднику. Крім того, перевірте правильність вибору місця збереження корму, якість заготовлі, наявність замокання скирти знизу, вм'ятин тощо.
В аудиторії вирішити завдання по розрахунку об'єму і маси скирти та стіжків різних видів сіна після складання його через 3—5 днів, через 2 тижні, місяць, 3 місяці. Використайте довідкові дані, наведені в посібнику.
Завдання 1. Скирта округловерха, низька, ширина — 6,5 м, перекидка — 14, довжина — 36 м. Сіно -— крупнотравне, бобове, зібране у фазу цвітіння.
Завдання 2. Скирта з круглим верхом, висока, ширина —
7,5 м, перекидка — 20,7, довжина — 28 м. Сіно — люцернове.
Завдання 3. Скирта плосковерха, висока, ширина — 6,8 м, перекидка — 18 м, довжина — 32 м. Сіно — еспарцетове.
Завдання 4. Скирта гостроверха, середня ширина — 6,5 м, перекидка — 18, довжина — 25 м. Сіно — конюшинове.
Завдання 5. Стіжок округловерхий, перекидка — 18 м, окружність — 20 м. Сіно — лучне.
Завдання 6. Стіжок гостроверхий, перекидка —18 м, окружність — 18 м. Сіно — дрібнотравне, суходільних луків.
При виконанні роботи записи ведіть за формою наведеною в табл. 124.
Додаток 14