2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності
Визначення вказаних показників та вирахування ступені типологічного потенціалу зведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Типологічний потенціал вологої буково-ялицевої смеречини і ступінь його використання смеречині
Група віку, роки |
Загальна площа, га |
Фактичний запас на всій площі, м3 |
Середній фактичний запас га 1 га, м3 |
Середній фактичний приріст, м3/га |
Існуючий типологічний еталон |
Потенційний запас на площі, м3 |
Ступінь використання типологічного потенціалу |
|||
Склад дерево-стану |
Приріст на 1 га, м3/га |
Повнота |
Запас, м3/га |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
5 |
125,5 |
3396,8 |
27,1 |
5,4 |
9С1Д |
5,0 |
0,9 |
50 |
6275 |
54,1 |
15 |
169,1 |
14698 |
86,9 |
5,8 |
8С2Д |
6,3 |
0,9 |
120 |
20292 |
72,4 |
25 |
85,3 |
9410 |
110,3 |
4,4 |
9С1Д |
4,6 |
0,7 |
120 |
10236 |
91,9 |
35 |
135,7 |
24992 |
184,2 |
5,3 |
8С2Д |
6,5 |
0,8 |
220 |
29854 |
83,7 |
45 |
129,7 |
34442 |
265,6 |
5,9 |
9С1Д |
5,8 |
0,8 |
290 |
37613 |
91,6 |
55 |
94,9 |
25439 |
268,1 |
4,9 |
10С+Д |
4,7 |
0,7 |
280 |
26572 |
95,7 |
65 |
96,0 |
26480 |
275,8 |
4,2 |
9С1Д+Б |
5,2 |
0,9 |
340 |
32640 |
81,1 |
75 |
72,7 |
26634 |
366,4 |
4,9 |
10С+Д+Б |
6,3 |
0,9 |
470 |
34169 |
77,9 |
85 |
124,9 |
44971 |
360,1 |
4,2 |
9С1Д |
4,3 |
0,8 |
390 |
48711 |
92,3 |
95 |
144,3 |
49931 |
346,0 |
3,6 |
8С2Д |
4,0 |
0,8 |
400 |
57720 |
86,5 |
Всього |
1178,1 |
260393,8 |
|
|
|
|
|
|
304092 |
|
середнє |
|
|
221,0 |
4,6 |
|
5,3 |
|
268 |
|
82,7 |
Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:
середній фактичний запас на 1 га (гр. 4) отримаємо, як частку від ділення фактичного запасу на всій площі (гр. 3) на загальну площу групи (гр. 2);
середній фактичний приріст на 1 га. (гр. 5) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25, і т.д. років;
середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Асер = 48,5 років
Асер - середній вік насаджень.
склад деревостану типологічного еталону (гр. 6) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. на основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр. 7);
Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом ( табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.
Таблиця 2.2.1.
Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень
Група віку |
Склад еталону |
Запас на 1 га |
Участь порід, м3 |
||
С |
Д |
Б |
|||
1-10 |
9С1Д |
50 |
45 |
5 |
- |
11-20 |
8С2Д |
120 |
96 |
24 |
- |
21-30 |
9С1Д |
120 |
108 |
12 |
- |
31-40 |
8С2Д |
220 |
176 |
44 |
- |
41-50 |
9С1Д |
290 |
261 |
29 |
- |
51-60 |
10С+Д |
280 |
280 |
- |
- |
61-70 |
9С1Д+Б |
340 |
306 |
34 |
- |
71-80 |
10С+Д+Б |
470 |
470 |
- |
- |
81-90 |
9С1Д |
390 |
351 |
39 |
- |
91-100 |
8С2Д |
400 |
320 |
80 |
- |
Разом |
2680 |
2413 |
267 |
0 |
|
Участь порід у формулі |
10 |
9,0 |
1,0 |
0 |
|
Усереднений склад |
9С1Дод.Б |
||||
потенційний запас (гр. 10) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр. 9) на загальну площу вікової групи (гр. 2);
ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо: К = (гр. 3/ гр. 10)∙100%
В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр. 4) з потенційним (гр. 9).
Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу зображено рис. 2.1.
Рис.2.1 Фактична та потенційна продуктивність.
Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.