5. Визначення ринкової вартості ліцензій

Результати інтелектуальної діяльності трансформуються в інноваційний продукт і можуть бути реалізовані на ринку за певну винагороду. Передача такого продукту здійснюється у вигляді продажу ліцензії на його використання. Ліцензія являє собою дозвіл на виробничо-комерційне використання знань, науково-технічних досягнень, виробничого досвіду та інших результатів інтелектуальної діяльності на умовах відповідно до ліцензійної угоди між продавцем (ліцензіаром) та покупцем (ліцензіатом).

Продаж ліцензій є однією із найвигідніших комерційних угод, що здійснюється з метою: отримання гарантованого прибутку без вкладення капіталу у власне виробництво й освоєння ринку; завоювання ринку; скорочення термінів освоєння нової технології; пошук партнерів для подальшої спільної діяльності; компенсація витрат тощо.

Основним обов'язком ліцензіата за ліцензійною угодою є виплата ліцензіару ліцензійної винагороди у терміни, встановлені угодою.

Незалежно від того, чи є ліцензія патентною або безпатентною (у вигляді ноу-хау), у світовій практиці використовуються такі основні види ліцензійних платежів:

• паушальний;

• роялті;

• змішаний (комбінований).

Паушальний платіж являє собою певну твердо зафіксовану в угоді суму ліцензійної винагороди, що встановлюється, виходячи з оцінок очікуваної економічної ефективності і прибутків ліцензіата (особи, що придбала ліцензію) на основі використання ліцензії. Платіж може здійснюватись одноразово або частинами, але обов’язково на початковій стадії дії ліцензійної угоди. Використовують його досить рідко, оскільки він не відображає дійсної вартості об'єкта, що передається за ліцензійною угодою.

Паушальний платіж застосовують у випадках: коли ліцензіатом є фірма, невідома на ринку, і є сумнів, чи зможе вона налагодити успішний випуск і комерційну реалізацію предмета ліцензії; коли важко проконтролювати обсяг випущеної за ліцензією продукції; коли ліцензіару не гарантовано отримання необхідних для розрахунку даних.

Основним видом ліцензійного платежу є роялті. Роялті (від англ. royalty — королівські привілеї) — це періодичний платіж за право користування ліцензією на товари, винаходи, патенти, нововведення впродовж усього терміну дії ліцензійної угоди. Роялті являє совою своєрідну форму участі ліцензіара у прибутках ліцензіата. Розмір роялті визначається за формулою:

, (12.27)

де С_р — роялті у грошових одиницях за певний період часу; Р — ставка роялті, частка; Б — база роялті, грошових одиниць.

Оцінку ринкової вартості предмета ліцензії слід виконувати, враховуючи маркетингові підходи. Вона має включати:

1) аналіз ознак споживчого попиту, новизни, унікальності й ефективності предмета ліцензії стосовно конкурентів;

2) визначення й вибір конкуруючого аналога у сфері дії предмета ліцензії;

3) оцінку ринкових критеріїв предмета ліцензії за даними конкуруючого аналога;

4) варіативний розрахунок вартості предмета ліцензії за обґрунтованими критеріями;

5) пошук компромісної оцінки предмета ліцензії, з урахуванням ризику повернення капіталу.

Таблиця 12.2 Визначення розрахункової ціни ліцензії

База	Розрахункова формула ціни ліцензії, С
Прибуток (доход) ліцензіата	де — прибуток (доход) ліцензіата від використання предмету ліцензії в і-му році; Рі — ставка роялті в і-му році як частка прибутку ліцензіара, %; Т — термін дії ліцензійної угоди, років.
Обсяг реалізації ліцензійної продукції у вартісному виразі	де — обсяг реалізації ліцензійної продукції, що планується в і-му році, в натуральному виразі; — світова ціна одиниці ліцензійної продукції в і-му році; Рі — ставка роялті в і-му році, %.
Фізичний обсяг реалізації	де Рі — ставка роялті у вартісному виразі з одиниці реалізованої продукції.
Вартість сировини	де — вартість основної сировини в і-му році; — ставка роялті в і-му році, %.

Перерахунок поточних платежів з роялті у паушальні можна здійснювати методом дисконтування:

(12.28)

де - сума роялті, яка має бути виплачена в і-му році; r - ставка дисконту; n -рік платежу роялті; Т - розрахунковий термін дії ліцензійної угоди.

За критерії ефективності, придбання ліцензій пропонуються показники оцінки інвестиційних проектів, з урахуванням особливостей повернення капіталу при реалізації предмета ліцензії: дисконтований період окупності; чиста поточна вартість; індекс прибутковості внутрішня норма прибутковості; ризик повернення капіталу.