1) Рельєф місцевості

2) ситуація місцевості

3) профіль місцевості

4) рельєф та ситуація місцевості

18. У разі топографічного знімання на карті або на плані зображується:

1). контури об’єкта

2) межі суміжних ділянок

3) профіль місцевості

4) рельєф та ситуація місцевості

19. У разі кадастрового знімання на плані зображується:

1) Рельєф місцевості

2) профіль місцевості

3) рельєф та ситуація місцевості

4) контури об’єкта, ситуація та межі суміжних ділянок

20. Основною картографічною проекцією для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята проекція:

1 Меркатора

2) координат Зольднера

3) Гаусса-Крюгера

4) Сансона

21. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера за вісь абсцис (х) приймається:

1) осьовий меридіан зони

2) меридіан даної точки

3) Гринвіцький меридіан

4) екватор

22. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера за вісь ординат (у) приймається:

1) осьовий меридіан зони

2) меридіан даної точки

3) Гринвіцький меридіан

4) екватор

23. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6 520 000 м, отже дана точка знаходиться у координатній зоні номер:

1) 6

2) 5

3) 2

4) 52

24. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=5 420 000 м, отже дана точка знаходиться у координатній зоні номер:

1) 5

2) 4

3) 2

4) 42

25. Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний:

1) з горизонтальними лініями кілометрової сітки

2) з вертикальними лініями кілометрової сітки

3) з горизонтальними лініями внутрішньої рамки карти

4) з вертикальними лініями внутрішньої рамки карти

26. Географічні координати точки визначаються:

1) абсцисою і ординатою

2) широтою і довготою

3) меридіанами та паралелями

4) кутами та довжинами ліній

27. Прямокутні геодезичні координати точки визначаються:

1) абсцисою і ординатою

2). широтою і довготою

3) меридіанами та паралелями

4) кутами та довжинами ліній

28. За початок відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається точка перетину:

1) Гринвіцького меридіана та лінії екватора

2) географічного меридіана та лінії екватора

3) проекцій осьового меридіана даної зони та лінії екватора

4) магнітного меридіана та лінії екватора

29. Щоб уникнути від’ємних значень ординат Гаусса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіану на:

1) 500 кілометрів на схід

2) 500 кілометрів на захід

3) 1000 кілометрів на схід

4) 1000 кілометрів на захід

30. У проекції Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони за:

1) широтою через 4 градуси

2) широтою через 6 градусів

3) довготою через 4 градуси

4) довготою через 6 градусів

31. Процес порівняння мірної стрічки з іншою однорідною фізичною величиною, прийнятою за одиницю (еталон) – це:

1) вимірювання

2) компарування

3) перевірка

4) юстировка

32. Якщо об’єкт вимірювання безпосередньо порівнюється з одиницею виміру – це виміри:

1) прямі (безпосередні)

2) непрямі (посередні)

3) рівноточні

4) нерівноточні

33. Якщо значення фізичної величини визначається через інші виміряні величини – це виміри:

1) прямі (безпосередні)

2) непрямі (посередні)

3) рівноточні

4) нерівноточні

34. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин, – це міра:

1) метрична

2) радіанна

3) градусна

4) градова (десятинна)

35. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин, – це міра:

1) метрична

2) радіанна

3) градусна

4) градова (десятинна)

36. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу – це:

1) довгота

2) широта

3) азимут

4) радіан

37. Площа земельної ділянки становить S=0,3250 га, це дорівнює:

1) 3,250 м²

2) 32,5 м²

3) 3250 м²

4) 325 м²

38. Площа земельної ділянки становить S=2296 м², це дорівнює:

1) 0,0023 га

2) 22,96 га

3) 0,2296 га

4) 2,296 га

39. Відношення довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладання на місцевості – це:

1) графічна точність масштабу

2) масштаб

3) точність масштабу

4) дирекційний кут

40. Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0,1 мм на топографічній карті, – це:

1) лінійний масштаб

2) поперечний масштаб

3) графічна точність масштабу

4) числовий масштаб

41. Графічна точність для масштабу 1:25000:

1) 250 м

2) 2,5 м

3) 0,25 м

4) 0,025 м

42. Графічна точність для масштабу 1:10000:

1) 10 м

2) 0,1 м

3) 1,0 м

4) 0,01 м

43. Який з перерахованих масштабів є найдрібніший?

1) 1:100000

2) 1:500

3) 1:2000

4) 1:500000

44. Який з перерахованих масштабів є найкрупніший?

1) 1:500

2) 1:2000

3) 1:2500

4) 1:1000

45. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

1) 125 м

2) 500 м

3) 250 м

4) 12500 м

46. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

1) 150 м

2) 1500 м

3) 15 м

4) 300 м

47. Систему поділу топографічних карт на окремі листи називають:

1) номенклатурою карт

2) розграфленням карт

3) картографічною проекцією

4) поверхнею відносності

48. Систему нумерації і позначення окремих листів топографічних карт називають:

1) номенклатурою карт

2) розграфленням карт

3) картографічною проекцією

4) поверхнею відносності

49. За основу розграфлення топографічних карт прийнято лист міжнародної карти масштабу:

1) 1:10 000

2) 1:100 000

3) 1:500 000

4) 1:1 000 000.

50. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їх кількісні і якісні характеристики, – це:

1) горизонталі

2) умовні знаки

3) закладання

4) номенклатура

51. Масштабні умовні знаки служать для зображення:

1) об’єктів, площа яких не виражається в масштабі карти

2) об’єктів, площа яких виражається в масштабі карти

3) об’єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна

4 додаткової характеристики об’єктів місцевості

52. З наведених об’єктів на топографічних планах позамасштабними умовними знаками відображаються:

1) сади

2) пасовища

3) пункти геодезичної мережі

4) виноградники

53. Коричневим кольором на топографічних картах показують:

1) гідрографію

2) рослинність

3) горизонталі

4) населені пункти

54. Зеленим кольором на топографічних картах показують:

1) ліси

2) горизонталі

3) дорожню мережу

4) населені пункти

55. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:

1) ізоколами

2) ізогіпсами

3) відмивкою схилів

4) горизонталями

56. Куполоподібна або конічна форма рельєфу, що здіймається над місцевістю більш ніж на 200 метрів, – це:

1) гора

2) котловина (улоговина)

3) хребет

4) лощина

57. Заглиблення конічної або чашоподібної форми рельєфу, яка не має стоку води, – це:

1) гора

2) котловина (улоговина)

3) хребет

4) лощина

58. Витягнуте в одному напрямку підвищення земної поверхні з двома схилами в різні сторони – це:

1) гора

2) хребет

3) лощина

4) сідловина

59. Лінія, що проходить найнижчими точками місцевості (лощини), – це:

1) горизонталь

2) вододіл

3) тальвег

4) прямовисна лінія

60. Лінія, що проходить найвищими точками місцевості, – це:

1) горизонталь

2) вододіл

3) тальвег

4) прямовисна лінія

61. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:

1) закладання

2) ухил місцевості

3) стрімкість схилу