- •Розділ.Складові світового ринку...................................................................7
- •Розділ.Світовий ринок і міжнародний поділ праці....................................10
- •Розділ.Результати світового ринку в розвитку світового господарства.......................................................................................................16
- •Складові світового ринку.
- •Становлення найпростішої форми внутрішнього ринку.
- •В нутрішній ринок
- •2.Види ринків.
- •2.Мпп,як важлива ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами.
- •2.1.Основний мотив мпп.
- •Світовий ринок і міжнародний поділ праці.
- •1.Сутність міжнародного поділу праці.
- •3.Зрушення у світовому господарстві.
- •4.Значення Європейського союзу.
- •Результати світового ринку в розвитку світового господарства.
- •1.Світовий ринок та міжнародна торгівля.
- •1.1.Визначення та складові міжнародної торгівлі.
- •2.Галузева структура міжнародної торгівлі.
- •2.1.Товарна структура світового експорту та імпорту.
- •4.Ринок наукових досліджень і ліцензійної торгівлі.
- •Висновок.
- •Список літератури:
- •8.Мазаракі а.А. Та ін. “Світовий ринок товарів та послуг: регіональна структура”: Навч. Посібник. – к.: Видавн. Центр кдтеу, 1998. – стор. 4-12, 132-136, 141-165;
Складові світового ринку.
Ринок є невід’ємною частиною суспільного господарського відтворення і формується в тісній взаємодії з усіма його елементами: виробництвом, споживанням, розподілом.
Ринок являє собою сферу товарно-грошового обміну, розвитку торговельних функцій між продавцем і покупцем.
Світовий ринок став закономірним результатом розвитку заснованих на поділі праці внутрішніх і національних ринків товарів, що вийшли за державні кордони. Він являє собою сферу стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі праці, та інших факторах виробництва.
Становлення найпростішої форми внутрішнього ринку.
Первісним елементом світового ринку є внутрішній ринок, який здійснює торговельні операції з внутрішньої торгівлі.
Національний ринок поєднує внутрішню та зовнішню торгівлю даної країни.
Світовий ринок - це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг.
В нутрішній ринок
Світовий ринок
Національний ринок
Структура світового ринку.
Становлення найпростішої форми внутрішнього ринку, де усе збувається виробником покупцю з рук у руки, а усе, що купується, відразу ж оплачується і забирається покупцем, відноситься до самої ранньої стадії становлення товарного виробництва, заснованого на поділі праці.
Відразу після виникнення ринки почали спеціалізуватися. З'явилися національні ринки товарів, у рамках яких роздрібні ринки відокремилися від оптових, ринки праці, ринки капіталу, а частина ринку вже орієнтувалася на іноземних покупців.
2.Види ринків.
За ступенем монополізації та характером торговельних угод на світовому ринку виділені такі типи його структури:
- монополістичний, де панує один постачальник (ринок діамантів);
- олігополістичний, де домінує група великих продавців (ринок нафти);
- атомістичний, де спостерігається невисока концентрація пропозиції товарів за участю багатьох постачальників та загострюється конкурентна боротьба (ринки текстильних, швейних товарів та ін.).
З XVI до середини XVIII століття мануфактура, яка заснована на поділі праці, створювала умови для більш масштабного виробництва товарів.
Для такого виробництва міські ринки і ярмарки ставали тісними. Поступово вони розширювалися до регіональних, міждержавних і, нарешті, світових масштабів. Міжнародні ринки являли собою частину національних ринків, що була безпосередньо зв'язана з закордонними ринками. Вони виникли в Європі, на Близькому Сході,на Далекому Сході. Промисловість була тісно зв'язана з національними ринками. Товари для вивозу за рубіж являли собою готові продукти і вироблялися з місцевої сировини. Торгівля носила двосторонній характер. Великі географічні відкриття спричинили за собою активний розвиток вивозу товарів у знову відкриті землі і стали найважливішим фактором розвитку капіталізму в Європі. Швидко багатіли купці нового часу, часто разом з монархами своїх країн прагнули до нових ринків і нових джерел капіталу. Спрага золота, нових земель, заморських товарів стимулювало одне з найбільших підприємств людства – хвилю експедицій з Європи на пошуки нових земель і торгових шляхів. Експедиції Колумба, Васко да Гами, Магеллана, Єрмака розсунули межі тодішнього світового ринку в багато разів. Господарські зв'язки між регіонами усталилися після початку масового фабричного виробництва готових виробів у XIX в. спочатку в Західній Європі, а потім у Північній Америці, Россі і Японії. Переважно це були доступні усім прості і дешеві споживчі товари; вони вироблялися як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринку. Їхньому збуту сильно сприяли пароплави, залізниці, телеграф. Так у эпоху первісного капіталу відбулося стягування, переростання локальних центрів міждержавної торгівлі в єдиний світовий ринок. Його остаточне формування завершилося до рубежу XIX-XX століть, коли товарне виробництво у ведучих країнах досягло високого рівня розвитку. Таким чином, еволюцію ринку можна представити: внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний ринок – світовий ринок.
Основу для виникнення світового ринку заклали міжнародний поділ праці і його міжнародна кооперація.
