Лабораторна робота №4 Будова основних, провідних та механічних тканин

1.Коротке теоретичне обґрунтування роботи

1.1. Основна тканина

Асиміляційна тканина - живі тонкостінні клітини, у яких міститься хлорофіл. Знаходиться в зелених частинах рослин. Здійснює газообмін і фо­тосинтез.

Запасаюча тканина - тонкостінні живі клітини з включеннями: зерен крохмалю, крапель жиру, глобул білку, вакуолей з клітинним сіком. Знахо­диться в м'якоті коренеплодів, цибулін, плодів, бульб, серцевині стебел, ен­доспермі насіння. Запасає поживні речовини.

1.2. Провідні тканини

Знаходяться у провідних пучках. Ксилема складається з мертвих прозенхімних клі­тин (судин і трахеїд). Забезпечує всхідний струм води і мінеральних речовин із ґрунту в рослину. Флоема складається з живих клітин - ситоподібних трубок із клітинами-супутни­цями. Забезпечує спадний струм органічних речовин.

1.3. Механічні тканини

Виконують опорну функцію, бувають живими і мертвими. Коленхіма - живі клітини з потовщеними клітинними стінками. Склернехіма - прозенхімні клітини з товстими здерев'янілими стінками (дерев'яністі і луб'яні волокна). Оточують провідні пучки.

Склереїди (кам'янисті клітини) - мертві клітини з дуже товстими оболонками, просоченими лігніном. Складають основу шкаралупи горіхів, кісточок, жолудів.

2. Експериментальна частина

Матеріал і обладнання: світловий мікроскоп, чашки Петрі, предметні і покривні стекла, піпетка очна, вода, фільтровальний папір, препарувальный набір, рослинна сировина, розчин флороглюцину, НС1конц., 1N розчин NаОН.

2.1 Будова механічної тканини

Матеріал: стебло м'яти перцевої, кам'янисті клітини м'якоті плоду груші

Завдання

1. Зробити мікропрепарат з поперечного зрізу стебла м'яти перцевої. Розглянути і зарисувати при великому збільшенні кутову коленхіму, яка розташована у ребрах стебла, та пластинчату коленхіму. Позначити на рисунку: потовщення оболонки клітин коленхіми, живий протопласт.

2. Виділити з м'якоті плоду груші кам'янисті клітини (склереїди), розплющити їх на склі і провести якісну реакцію на здрев’яніння: нанести на препарат краплю розчину флороглюцину, через 1-2 хв додати краплю НС1 конц. Лігнін, що міститься в здерев'янілій клітинній оболонці, пофарбується у малиновий колір. Розглянути і зарисувати склереїди при великому збільшенні. Позначити на рисунку: оболонку клітини (потовщена), радіальні пори, порожнину клітини.

Рис 9 Види коленхіми

Рис 10. Склеріїди

2.4. Будова провідної тканини, типи судин ксилеми

Матеріал: листки представників дводольних

Завдання

Листки прокип'ятити в розчині NаОН до знебарвлення, промити водою і розглянути жилки листка при велкому збільшенні. Відзначити і зарисувати типи судин (спіральний, кільчастий і т.д.).

А Б В

Рис. 11 Провідні тканини: трахеїди (А), сосуди (Б), ситоподібні трубки (В)

Контрольні питання

1. Хлоренхіма.

2. Будова судин і трахеїд.

3. Будова флоеми.

4. Механічні тканини.

Лабораторна робота №5 Типи продихового комплексу

1. Коротке теоретичне обґрунтування роботи

Продихи епідерми виконують функцію газооблыну. Продиховий апарат складається з двох замикаючих клітин і продихової щілини, яка веде у повітряну порожнину. Замикаючі клітини містять хлоропласти та здатні змінювати положення, закривати та відкривати продихову щілину. Навколо замикаючих клітин розташовані побічні клітини. Які відрізняються формою та розмірами від інших клітин епідерми. Тип продихового комплексу визначається згідно форма, кількість та розташуванню побічних клітин та є діагностичною ознакою родини та виду рослини.

У дводольних рослин розрізняють чотири основних типу продихового комплексу:

• аномоцитний (ранункулідний): продихи оточені клітинами, що за формою та розміром не відрізняються від клітин епідермісу; характерний для представників род. складноцвітні, жовтцеві, макові, геранієві, кропивні, пасльонові.

• анізоцитнй: продихи оточені трьома побічними клітинами. З яких одна значно менша двох других; характерний для представників род. хрестоцвіті, товстянкові, мальвові.

• парацитний: дві замикаючі клітини, вони розташовані паралельно продиховой щілині; характерний для представників род. рожеві, кутрові, бобові, хрестоцвіті.

• діацитний: дві замикаючі клітини розташовані перпендикулярно продиховой щілині; характерний для представників род. ясноткові, гвоздичні

• актиноцитний: побічних клітин більше чотирьох, вони видовжені і розташовані радіально; характерний для представників род. маслинові.

У однодольних рослин найбільш характерний тетрацитний тип продихового комплексу: – побічних клітин чотири, дві з них полярні. дві бічні.

А Б В Г Д

Рис. 12 Типи продихових комплексів

А – аномоцитний, Б- анізоцитний, В – діацитний. Г- паразитний, Д - тетррацитний

2. Експериментальна частина

Матеріал і обладнання: світловий мікроскоп, чашки Петрі, предметні і покривні стекла, піпетка очна, вода, фільтровальний папір, препарувальный набір, рослинна сировина, розчин флороглюцину, НС1конц., 1N розчин NаОН.

Матеріал: листки представників рослин родин:

• Складноцвітні: кульбаба лікарська, бодяк звичайний

• Жовтцеві: жовтець весняний

• Макові: мак самосійка, чистотел великий

• Геранієві: герань лугова

• Хрестоцвіті: грицики звичайні, клоповник польовий

• Рожеві: шипшина травнева, гравілат

• Ясноткові: будра плющоподібна

• Гвоздичні: мокриця польва,

• Маслинові: бузок, бирючина, маслина дика

Завдання

Приготувати мікропрепарати з епідерми нижньої сторони листків представників дослідних рослин. Розглянути під мікроскопом, відзначити кількість, форму та розташування побічних клітин, та визначити тип продихового апарату у дослідних рослинних зразків. Зарисувати. Позначити на ри­сунку: клітини епідерми, продиховий апарат (замикаючі клітини з хлоропластами, про­дихова щілина, та побічні клітини).

Контрольні питання

8. Будова продихового апарату.

9. Функції продихів

10. Типи продихового комплексу