2. Монетні системи Стародавнього Риму

Монети раннього періоду

І. Домонетний період: злитки міді чи бронзи (більш пізні варіанти – з орнаментом чи малюнками, так звані “aes signatum”, вагою до 1600г).

ІІ. Грецькі колонії в Південній Італії (Сіракузи, Неаполь) та римсько-кампанські срібні статери (дідрахми), перехідні до власне римських монет (≈290-235рр. до н.е.): нуммуси і квадригати.

ІІІ. Литі мідні й бронзові монети оської системи (оський фунт, вагою 272, 88г). На реверсі усіх монет – прора (ніс корабля), а на аверсі – голова божества. 1ас = фунту. Карбувався, орієнтовно, з 338 до 269рр. до н.е.

Ас (272,88г) (1ас - голова Януса), цифра „1” 2 аси – дупондій (голова Роми), 3 аси – трессіс, 5асів – квікусіс.

Семіс (1/2 аса, 6 унцій), голова Юпітера, буква„S”.

Трієс (1/3 аса, 4 унції), голова Мінерви. 4 крапки

Квадранс (1/4 аса, 3 унції), голова Геракла, 3 крапки.

Секстанс (1/6 аса, 2 унції), голова Гермеса, 2 крапки.

Унція (1/12аса) голова Роми, вага 22,74г, 1 крапка.

IVa. Карбовані мідні й бронзові монети (1ас = 1/6 фунта-лібри вагою 327,45г), які стали кредитними. Чеканилися у 269-217рр.до н.е. 1ас = 54,59г.

IVб. Із 269р.до н.е. чеканили срібні монети (співвідношення ваги срібла до міді = 1:120). Денарій став головною монетою (до поч. ІІІ ст. н.е.), а сестерцій – головною рахунковою одиницею. Вікторіат випускався до початку ІІ ст. до н.е. на окраїнах країни (не часто).

Денарій (4,55г = 4 скрупули срібла = 1/72 фунта). Денарій = 10 асам (позначався „х”). А:голова Роми; Р: діоскури на конях.

Вікторіат (3,4г) = 7,5асів = 3 скрупули; ¾ денарія. А: голова Юпітера; Р: Вікторія з трофеями

Квінарій (2,275г) = 2 скрупулам = 5 асам. А. і Р. як у денарія (пів-денарія).

Сестерцій (1,137г) = 1 скрупулу = 2 ½ аси. А. і Р. як у денарія (чверть денарія).

V. Реформа Гая Фламінія, 217-218рр. до н.е. (у зв’язку з початком Другої Пунічної війни):

Vа. Мідні монети зменшені у вазі в 2 рази (1ас = 1/12 фунта у 272,88г = 27,3г = унції); інші монети – у тій же пропорції.

Така вага аса була протягом 218-89рр. до н.е.

Vб. Срібні монети теж дещо зменшені у вазі (співвідношення срібла до міді 1:112). З’явилися перші золоті монети, ауреси, вагою 1 скрупул (1,2г) = 20 сестерціям (А: голова Марса, Р: орел, надпис „Рома”). Випускалися дуже рідко.

Денарій = 3,9г (1/84 фунта) = 16 асам.

Квінарій = 1,95г = 8 асам.

Сестерцій = 0,98г = 4 асам.

VІ. І ст. до н.е. (період пізньоримської республіки).

VІа. Вага аса у 89р. до н.е. зменшилася втретє, ще вдвічі, до половини унції (13,64г), або 1/20 фунта у 272,88г. Співвідношення вартості міді до срібла стало 1:56.

VІб. Вага срібних монет залишилася без змін. Але змінився характер зображення (спочатку – різні сюжети, пізніше – голова консула у вінку, тощо). Дуже рідко карбувалися ауреуси.

Висновок: у часи республіки переважали мідні (бронзові) монети, які дедалі зменшувалися у вазі. Пізніше з’явилися срібні монети – переважно денарії, вагою 4,5-3,9г.

Період Римської імперії (27р. до н.е. – 476 р. н.е.)

Монети чеканилися із золота (ауреус – одинарний, подвійний, четвертний; у кінці періоду – солід), срібла (денарії, квінарії, антонініани, у кінці існування - міліарісій і сіліква); із латуні (аурихалку) – сестерції й дупондії; із бронзи – аси і квадранси.

Підперіод	Монетна система
27р. до н.е. - сер. І ст. н.е.	Ауреус	Денарій	Сестерцій		Дупондій		Ас
	8,19г (40 штук із фунта золота) 1ауреус = 25 денаріям. Масово випускався після походів Ю.Цезаря. А: портрет імпера-тора. Р: легенда.	Срібло (3,9г), 1/84 фунта; 1денарій = 4 сестерції. А:голова імператора у вінку. Р: різні сюжети.	Латунь (27,3г). 1 сестерцій = 2 дупондії = 4 аси		Латунь (13,64г) 1 дупондій = 2 аси; (цифра „ІІ”) Р: імператор у зубчастій короні.		Бронза (13,64г) 1ас = 4 квадранси = 2 семіси.
	1:	25:	100:		200:		400
Сер. І ст. н.е. (від Нерона)	7,28г (45шт/фунта золота) або 85 г срібла	Срібло (3,4г). 1/96 фунта (3 скрупули – як колись вікторіат)	Рахунок вівся на сестерції (за десятеричною системою). Карбувалися ті ж монети з латуні й бронзи.
Кінець І – початок ІІІ ст.		Псування монет – до кінця ІІІ ст. денарії мали 50% срібла (з ІІІ ст.. – 2% - посріблені, з міді). Денарії старої чеканки використовувалися для торгівлі з варварами і накопичувалися у скарбах (у т.ч. на Україні). Переважали монети з бронзи і латуні
ІІІ ст. (214 р., Каракала); змінилося 33 імператори.	6,54г (60 шт/ф)	Антонініан (214-294рр.) витіснив з обігу дена рій. Важив 4,7-5,3г срібла). Був практично єдиною монетою. А: зубчата корона на імператорі. Трапляють у скарбах на Україні. (Швидко псувалися). У кінці ІІІ ст. стали мідними.
Реформа Діоклетіана (з 294р.)	5,45г (60 шт/ф)	Аргентеус (3,4г срібла високої проби), 24а. = 1 ауресу у 294-310 рр.	Фоліс (бронзова посрібнена) маса 9-13г, срібла 2-4%. 27-30мм
Реформа Константина (314-324рр.) – кінець існування імперії.		Солід (4,55г), 72 шт/з фунт. ½ с = семіс 1/3с = трієнс	Меліарісій (3,41г срібла) = 1/1000 золотого фунта	Кератій (сіліква) срібло. 1,75-2к = меліарісію		Майорина (5,4г бронзи), 2-га пол. IV ст. Центеніоналіс (к. ІІІ – поч. Vст.) 1/100 сілікви (2-3г бронзи)

В імператорську епоху відбувся перехід до золотого монометалізму (тільки золоті монети були повноцінними, а інші – розмінними кредитними). Співвідношення між основними монетами пізнього періоду Стародавнього Риму:

Висновок: найбільш стійкими, повноцінними монетами в пізньоримську епоху були золоті (спочатку – ауреуси, а потім – соліди і їх частини). Срібні монети швидко псувалися і вилучалися з обігу. В кінці існування імперії їх витісняли бронзові, латунні й посрібнені монети.

З кінця І ст. до н.е. – другої четверті І ст. н.е., після походів римських полководців у північне Причорномор’я і Крим у колишніх давньогрецьких містах – полісах відбувся поступовий перехід на римську монетну систему. Крім зображень місцевих і грецьких божеств і символів на монетах з’являються зображення бюстів римських імператорів, а їх вага узгоджувалася з імперськими нормами. Їх карбування припинилося у ІІІ ст. н.е. у зв’язку з руйнівними набігами спочатку готів, а потім – гуннів.

На відміні від монет міст власне Греції, пізньоримські монети (часів імперії) досить часто трапляються у скарбах на території України. Їх притік став помітним за імператора Траяна (початок ІІ ст.), посилився за Антоніна Пія і Коммода (кінець ІІ ст.) і значно скоротився на початку ІІІ ст. у зв’язку з погіршенням якості монет переважно срібних денаріїв.

У кінці ІІІ і в ІV ст.. у невеликій кількості в скарбах з’являються золоті й срібні монети Східної Римської імперії (з центром у Константинополі).

Для допитливих!