- •Національна стратегія електронної ідентифікації україни Біла книга з електронного урядування
- •Терміни
- •Передумови підготовки документу
- •Мета підготовки документу
- •1.2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності прийняття змін шляхом розробки та впровадження Стратегії
- •1.3. Місія стратегії та значущість прийняття та реалізації Стратегії для суспільства та держави
- •1.4. Відповідність Стратегії пріоритетам державної політики
- •2. Оцінка поточного стану сфери електронної ідентифікації
- •2.1 Стан вітчизняної нормативно-правової бази та стандартизації щодо електронної ідентифікації
- •2.2 Стан європейської нормативно-правової бази та стандартизації щодо електронної ідентифікації.
- •2.2.1 Аналіз вимог Регламенту єс №910/2014 «Про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку і скасування Директиви 1999/93/єc»
- •2.2.2 Стан європейської та міжнародної стандартизації в сфері електронної ідентифікації
- •2.3 Стан впровадження інфраструктури електронної ідентифікації в Європі
- •2.3.1 Схеми електронної ідентифікації
- •2.3.2 Електронна ідентифікація фізичних осіб
- •2.3.3 Електронна ідентифікація юридичних осіб
- •2.3.1 Вплив стану розвитку систем електронної ідентифікації на загальні рейтинги розвитку електронного урядування
- •3. Базові принципи Стратегії
- •3.1 Безпечність та гнучкість технічних рішень електронної ідентифікації
- •3.2 Інтероперабельність (сумісність)
- •3.3. Забезпечення конфіденційності особистої інформації та персональних даних
- •3.4. Добровільність використання спеціальних (захищених) засобів електронної ідентифікації
- •3.5. Економічність та простота технічних рішень
- •4. Основні цілі та завдання реалізації Стратегії
- •Забезпечення інтероперабельності (сумісності) інфраструктури електронної ідентифікації.
- •Створення довірчого середовища у кіберпросторі України та мотивування громадян до використання електронних послуг.
- •Забезпечення сталого розвитку національної інфраструктури електронної ідентифікації та пов’язаних з нею інших електронних послуг.
- •4.1 Побудова інфраструктури електронної ідентифікації
- •4.2 Забезпечення інтероперабельності (сумісності) інфраструктури електронної ідентифікації
- •4.3. Створення довірчого середовища у кіберпросторі України та мотивування громадян до використання електронних послуг
- •4.4 Забезпечення сталого розвитку національної інфраструктури електронної ідентифікації та пов’язаних з нею інших електронних послуг
- •5. Переваги, що надає реалізація Стратегії
- •5.1 Переваги для фізичних осіб
- •5.2 Переваги для юридичних осіб приватного сектору
- •5.3 Переваги для державних органів
- •6. Ключові фактори успіху впровадження рішень з електронної ідентифікації
- •7. Концепція інфраструктури електронної ідентифікації України
- •7.1 Базова модель електронної ідентифікації
- •7.2 Функціональна модель інфраструктури електронної ідентифікації України
- •Функціонально-прикладний рівень
- •Експлуатаційний рівень
- •Рівень інтероперабельності (сумісності)
- •Рівень управління
- •7.3 Узагальнені характеристики системи електронної ідентифікації
- •8. Першочергові завдання з реалізації стратегії
- •8.1. Призначення державної органу з питань реалізації Стратегії
- •8.2. Розроблення Плану реалізації Стратегії
- •8.3. Активне впровадження електронних послуг для населення та бізнесу
- •8.4. Проведення заходів, спрямованих на підвищення інформаційної безпеки та захисту кіберпростору
- •8.5. Розробка моделей ризику електронної ідентифікації, електронних послуг та стандартів інтероперабельності
- •8.6. Визначення відповідальності постачальників та користувачів послуг електронної ідентифікації
- •8.7. Інформування, просвіта та пропаганда електронних довірчих послуг серед населення та бізнесу
- •8.8. Міжнародне співробітництво
- •Заключна частина додатки Додаток а. Терміни та визначення
- •Додаток б. Перелік міжнародних та європейських стандартів і рекомендацій, що регулюють вимоги до електронної ідентифікації
- •Додаток в. Вимоги до захисту інформації в автоматизованих системах
- •Додаток г. Моделі ризиків для інфраструктури електронної ідентифікації.
- •Додаток д. Перелік заходів нормативно-правового та технічного регулювання впровадження в України інфраструктури електронної ідентифікації
- •Додаток е. Перелік організаційно-технічних заходів впровадження в України інфраструктури електронної ідентифікації
8.6. Визначення відповідальності постачальників та користувачів послуг електронної ідентифікації
Уряд має визначити відповідальність всіх учасників інфраструктури електронної ідентифікації для забезпечення всебічної надійності та безпеки всіх учасників електронних транзакцій, а також для формування середовища довіри до реалізації протоколів ідентифікації та автентифікації.
8.7. Інформування, просвіта та пропаганда електронних довірчих послуг серед населення та бізнесу
Громадяни та приватній сектор відіграють дуже ключову роль в успішному створенні інфраструктури електронної ідентифікації. Громадяни мають розуміти ризики та переваги застосування електронної ідентифікації, розуміти свої можливості та переваги від отримання послуг електронної ідентифікації. Уряд має докласти зусиль щодо проведення ефективного інформування громадян про переваги електронної ідентифікації, реалізовувати відповідні освітні програми із залученням широкого кола громадських організацій, навчальних закладів та приватних підприємств. Освітня інформація має бути доступною та зрозумілою. Діяльність по підвищенню освіченості громадян має проводиться як у державному, так і у приватному секторі. Навчальні заклади мають впроваджувати відповідні просвітні програми.
Уряд разом с приватними організаціями має адаптувати просвітню діяльність до характеру аудиторії, використовувати засоби масової інформації з метою доведення до громадян відомості про ризики та переваги застосування електронної ідентифікації та електронних послуг. Має бути прийнята довгострокова соціальна рекламна компанія щодо електронних послуг, їх постачальників та переваги отримання електронних адміністративних послуг. На державному рівня необхідно реалізовувати механізми мотивування та добровільного використання електронних послуг населення та організаціями різної форми власності. Всі ці дії будуть підвищувати ефективність просвітньої діяльності та стануть важливим чинником подальшого поліпшення надання електронних послуг.
8.8. Міжнародне співробітництво
Україна має посилити рівень своєї участі у міжнародних організаціях та ініціативах щодо забезпечення кібербезпеки, впровадження схем електронної ідентифікації та надійних засобів електронної ідентифікації шляхом підбору відповідного персоналу та учасників міжнародних проектів та програм.
На національному рівні необхідно спрямувати свою діяльність щодо гармонізації міжнародних та європейських стандартів з метою виключення локальних розробок, обміну науково-технічною інформацією, а також з метою впровадження сучасних підходів та технологій в сфері електронної ідентифікації.
Співробітництво на міжнародному рівні не має бути виключно відповідальністю Уряду. Приватні підприємства також повинні бути відповідальними за успіх реалізації Стратегії.
Уряд має підтримувати ініціативи приватних компаній щодо міжнародного співробітництва в цій сфері. Успіх Стратегії пов'язаний з використанням корпораціями та приватними компаніями національних схем електронної ідентифікації, включення національних ідентифікаторів до міжнародних систем електронної ідентифікації.
Уряд України має посилити пріоритетність, координацію та участь представників держави та приватного сектору у міжнародних та європейських органах стандартизації та інших органах (робочі групи, форми, науково-технічні ради тощо), що здійснюють діяльність в сфері електронної ідентифікації.
Кінцевою метою реалізації Стратегії на міжнародному рівні повинна стати успішна нотифікація схем електронної ідентифікації України на рівні Європейського Союзу та визнання електронної ідентифікації суб’єктів інших країн в України, а також отримання електронних послуг громадянами України у системах надання таких послуг за кордоном.
