- •Лекція 1.
- •План лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 2.
- •План лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 3.
- •План лекції
- •1. Графіки подачі
- •2. Робота насоса з газовим ковпаком
- •3. Висота всмоктування поршневих насосів.
- •Лекція 4.
- •План лекції
- •2. Будова роторних насосів
- •Лекція 5.
- •План лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 6.
- •План лекції
- •2. Устрій, принцип дії і класифікація відцентрових насосів
- •3. Робочі колеса
- •3.1. Характерні розміри робочих коліс і їх співвідношення
- •3.2. Характеристики радіальної решітки лопаток
- •Лекція 7,8
- •План лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 9.
- •План лекції
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 10.
- •План лекції
- •Классификация, устройство, принцип действия
- •Энергетические параметры вентилятора
- •Характеристики вентиляторов
- •Техническое использование вентиляторов
- •Лекція 11, 12, 13.
- •План лекції
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 14, 15
- •План лекції
- •Лекція 16
- •Лекція 17
- •План лекції
- •Лекція 18
- •План лекції
- •Расходомер опреснительной установки
- •Лекція 19, 20
- •План лекції
- •Лекція 21
- •План лекції
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 22, 23, 24
- •План лекції
- •2 Кінематична схема сепаратора
- •Барабан сепаратора
- •4 Розбирання, ревізія елементів барабана сепаратора серії марх
- •5 Автоматична система сепарування Альфакс
- •6 Експлуатація сепаратора фірми Laval загальні відомості
- •7 Підготовка сепаратора до пуску та роботи
- •Лекція 25,26
- •План лекції
- •2 Основи експлуатації
- •3 Гідравлічний удар
- •4 Основні способи захисту від гідроудару
- •7 Деталі, які потребують значної уваги. Причини їх спрацювання
- •Лекція 27, 28
- •План лекції
- •Характеристика спеціальних систем танкера
- •2 Вантажні, зачисні і баластні системи
- •2.1 Вимоги до вантажних та зачисним системам
- •3 Типи вантажних систем
- •3.1 Способи використання вантажних систем для зачистки танків
- •4 Баластова система
- •5 Системи мийки танків
- •6 Мийка танків сирою нафтою
- •7 Системи підігріву вантажу
- •7.1 Циркуляційна система підігріву
- •Лекція 29, 30
- •План лекції
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 31
- •План лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Список літератури
2. Робота насоса з газовим ковпаком
Для покращення роботи насоса в мережі, ліквідації пульсацій тиску в трубах, на лініях всмоктування і подачі установлюють газові (повітряні) ковпаки – герметичні замкнені судини, нижня частина яких заповнена рідиною, що перекачується, а верхня – газом, який з цією рідиною не реагує, а також мало в ній розчиняється.
Вхідний газовий ковпак установлюється близь насоса. Знизу до ковпака приєднується забірний трубопровід, а зверху в нього на певну висоту h опускається впускний патрубок насоса, з’єднаний з клапанною коробкою. Висота патрубка і діаметр ковпака якраз і визначають об’єм газу в ньому, тому що нижче патрубка у ковпаку знаходиться рідина. Аналогічно установлюється газовий ковпак і на стороні подачі. Для контролю розрідження і тиску у ковпаках установлюють манометри і вакуумметри, а також рівнеміри. Для регулювання рівнів рідини і газу - установлюють крани.
а) б)
Рис.3. Схема насоса без ковпаків (а) і з ковпаками (б): 1 – впускний клапан; 2 – змінний об'єм газу в ковпаку; 3 – зворотній клапан; 4 – забірний фільтр; 5 – циліндр; 6, 7 - ковпаки.
При всмоктуванні рідини в насос її рівень у ковпаку падає, а тиск газу в ковпаку зменшується і рідина із прийомного резервуару поступає в ковпак. У різні моменти часу по причині нерівномірності руху поршня кількість рідини і газу в ковпаку змінюються, але при достатньо великому об’єму ковпака коливання рівня рідини будуть дуже незначними, а приток рідини із забірного резервуару - майже рівномірним. У вихідній лінії газовий ковпак, а точніше - газ, який в ньому знаходиться, поглинає надлишок рідини в момент найбільшої подачі насосу і віддає її в інші періоди роботи і навіть у момент всмоктування, тобто незалежно від ходу поршня. Ковпаки являються акумуляторами рідини завдяки енергії газу і приближають рух рідини в трубопроводах до рівномірного.
Роботу газового ковпака характеризують ступінню нерівномірності тиску в ньому, яка визначається коливаннями тиску при зміні рівня рідини і наступного розширення чи стиснення газу
∆ = (рмах – рмін)/рср ~ (Vмах – Vмін)/Vср = V0/Vср (5)
де рі і vі відповідно найбільше, найменше і середнє значення тиску і об’єму газу в ковпаку внаслідок нерівномірності ходу поршня, при чому Vмах – Vср = V0 – це та кількість рідини, яка поступає в трубопровід (або в циліндр) із ковпака за першу половину оберту вала, ця ж кількість рідини накопляється в ковпаку за другу половину його оберту.
Якщо v0 визначати таким чином, то можливо визначити середній об’єм газу в ковпаку при заданій степені нерівномірності подачі насоса
Vср = V0 /[∆] (6)
де [∆] – допустима степінь нерівномірності, [∆] ≤ 0,05 на вході і [∆] ≤ 0,025 на виході насоса.
За один оберт вала Vср = Qср = F. S = Vмах/ , а V0 = Vмах – Vср = F.S(1 - ∆і-1)
Таким чином для простого насоса змінний об'єм газу в ковпаку складає
V0I = Vмах – Vср = F.S(1 – 1/3,14) = 0,68F.S ,
а середній об’єм газу в ковпаку, наприклад при значенні [∆] = 0,025, складе
Vср = V0 / [∆] = 0,68F.S/ 0,025 = 27F.S
Для насоса подвійної дії
V0II = F.S(1 – 1/1,57) = 0,36F.S; vср = 0,36F.S/ 0,025 = 14F.S,
а для триплекс-насоса
V0III = F.S(1 – 1/1,05) = 0,05F.S; vср = 0,05F.S/ 0,025 = 2F.S
Рис.3. Схеми газових ковпаків: а) вхідного, б) вихідного
Повний об’єм газового ковпака з урахуванням рідини у ньому повинен складати
Vк = 1,5 Vср (7)
Рекомендовані розміри ковпака: Dк~0,6(VК)0,33, Hк = 1,5D.
Як видно, багато плунжерні насоси вимагають газових ковпаків малого об’єму і можуть забезпечити практично рівномірну подачу рідини в трубопроводи.
При відносно незначній довжині і роботі з підпором газові ковпаки можуть не установлюватися на лінії всмоктування, на напірних лініях ковпаки установлюють завжди і якомога ближче до насоса.
