Парні варіанти

№ 1

Використовуючи приклад 2.3, порівняти значення байтів у масивах (А3) та (А4), які складаються з чисел зі знаками у межах трьох пар. За умовою DBLT зорганізувати вихід з циклу, зазначити, скільки циклів буде виконано.

(А3) (А4)

F6 4F

0F 3A

0F FA

№ 2

Використовуючи приклад 2.3, порівняти значення байтів у масивах (А3) та (А4), які складаються з чисел зі знаками у межах трьох пар. За умовою DBLT зорганізувати вихід з циклу, зазначити, скільки циклів буде виконано.

(А3) (А4)

6F F4

E0 A3

F0 AF

№ 3

Використовуючи підпрограму EVEN (приклад 2.1), визначити зі зсувом ліворуч парність кількості одиниць у байті $A. Якщо кількість одиниць є непарна, то у регістр D2 записати довільну позначку $FF, а якщо ж парна, то позначку $СС.

№ 4

Використовуючи підпрограму EVEN (приклад 2.1), визначити зі зсувом ліворуч парність кількості одиниць у байті $B. Якщо кількість одиниць є непарна, то у регістр D2 записати довільну позначку $FF, а якщо ж парна, то позначку $СС.

№ 5

Написати фрагмент програми, який здійснював би часову затримку на термін, визначуваний числом $03, використовуючи пряму адресацію в команді умовного переходу.

400600 MOVЕ.В #$FF,D6 ; Затримка здійснюється за рахунок

400602 SUB #1,D6 ; повторювання у циклі команди віднімання 1 з

400604 BNE *-2 ; лічильника D6; цикли повторюються, допоки

400608 NOP ; його вміст не дорівнюватиме нулю

Фрагмент програми, який зреалізовує затримку, може бути оформлено у вигляді підпрограми.

№ 6

Написати фрагмент програми, який здійснював би часову затримку на термін, визначуваний числом $04, використовуючи пряму адресацію в команді умовного переходу.

400600 MOVЕ.В #$FF,D6 ; Затримка здійснюється за рахунок

400602 SUB #1,D6 ; повторювання у циклі команди віднімання 1 з

400604 BNE *-2 ; лічильника D6; цикли повторюються, допоки

400608 NOP ; його вміст не дорівнюватиме нулю

Фрагмент програми, який зреалізовує затримку, може бути оформлено у вигляді підпрограми.

№ 7

N відліків параметрів регульованого процесу, які кодовані байтами, зберігаються в пам’яті, починаючи з адреси ADDR1. Використовуючи логічне множення байта на маску, яка має 1 у вказаному розряді, розсортувати параметри таким чином, щоб числа, які мають 1 в 0-му розряді були записані в пам’ять, починаючи з адреси ADDR2, а в 2-му – з адреси ADDR3.

№ 8

N відліків параметрів регульованого процесу, які кодовані байтами, зберігаються в пам’яті, починаючи з адреси ADDR1. Використовуючи логічне множення байта на маску, яка має 1 у вказаному розряді, розсортувати параметри таким чином, щоб числа, які мають 1 в 5-му розряді були записані в пам’ять, починаючи з адреси ADDR2, а в 6-му – з адреси ADDR3.

№ 9

Використовуючи підпрограму EVEN (приклад 2.1) визначити зі зсувом праворуч парність кількості одиниць у байті $CC. Якщо кількість одиниць є непарна, то у регістр D2 записати довільну позначку $DD, а якщо ж парна, то позначку $EE.

№ 0

Використовуючи підпрограму EVEN (приклад 2.1) визначити зі зсувом праворуч парність кількості одиниць у байті $0B. Якщо кількість одиниць є непарна, то у регістр D2 записати довільну позначку $AA, а якщо ж парна, то позначку $DD.