Методичні вказівки щодо виконання завдання 1

Розрахунок ймовірності передачі інформації здійснюється за наступною формулою:

Р _{і ПОМ} = = = ; і=1;2;3 (1.1)

де N_ - кількість переданих символів за інтервал Т_Н;

Т_Н – часовий інтервал спостереження в секундах;

В_і – швидкість лінійного цифрового сигналу в біт/с;

n_пом – кількість помилкових символів за інтервал Т_Н.

З формули (1.1) отримуємо вираз для розрахунку кількості помилкових символів n_пом:

(1.2)

Завдання 2

Привести часові діаграми цифрових лінійних сигналів стиковочних (інтерфейсних) кодів систем передачі мереж абонентського доступу: АМІ, HDB-3, СМІ, МСМІ, 2B1Q, 4В3Т, та модуляції САР-16 для фрагменту ІКМ – сигналу: перший байт якого відповідає кодовій комбінації відліку U_АІМ= (-1)^ОЦ (15*ОЦ+ПЦ)*, закодованого по А-закону, а другий байт нульовий,

де ОЦ – остання цифра номеру залікової книжки

ПЦ – попередня цифра номеру залікової книжки

 – крок квантування відліку по амплітуді.

Методичні вказівки щодо виконання завдання 2

2.1. Кодування відліку аналогового сигналу для першого байту фрагменту ІКМ – сигналу відповідно закону А-87,6/13 є нелінійним. Розподіл символів однобайтової (8-ми бітової) кодової комбінації наступний:

Q1 – знак полярності відліку;

Q2, Q3, Q4 – номер сегменту;

Q5, Q6, Q7, Q8 – рівень квантування в границях і-го сегменту відповідає лінійному квантуванню, тобто має 16-ть рівнів (2⁴=16).

Відповідність кодів номеру сегментів і других характерних параметрів А-закону квантування приведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Номер сегменту	Код сегменту			Крок квантування і	Нижня границя сегменту UН. ГР.СМ,	Границі сегменту
	Q2	Q3	Q4
7	1	1	1	64	1024	1024<2048
6	1	1	0	32	512	512<1024
5	1	0	1	16	256	256<512
4	1	0	0	8	128	128<256
3	0	1	1	4	64	64<128
2	0	1	0	2	32	32<64
1б	0	0	1		16	16<32
1а	0	0	0		0	0<16

Кодування відліку аналогового сигналу здійснюється за наступним алгоритмом:

• визначення знаку полярності відліку (символ Q1);

Q1: U_АІМ 01; U_АІМ<00;

• кодування номеру сегмента (символи Q2; Q3; Q4)

Q2: U_АІМ 128 1; U_АІМ<128 0;

Q3: Q2=1;U_АІМ 512 1; U_АІМ<5120;

Q2=0; U_АІМ 32 1; U_АІМ<320;

Q4: Q2=1; Q3=1; U_АІМ 1024 1; U_АІМ<10240;

Q2=1; Q3=0; U_АІМ 256 1; U_АІМ<2560;

Q2=0; Q3=1; U_АІМ 64 1; U_АІМ<640;

Q2=0; Q3=0; U_АІМ 16 1; U_АІМ<160;

Код сегменту можна визначити безпосередньо при порівнянні значення U_АІМ з границями сегменту (див. табл. 2.1).

При цьому попадання значення U_АІМ в умовних одиницях у відповідний інтервал сегменту однозначно визначає його 3-х розрядний код (Q2, Q3, Q4).

• кодування рівня в границях обраного сегменту (символи Q5, Q6, Q7, Q8); здійснюється лінійно при порозрядному порівнянні.

Визначення номеру рівня при (N=0..15) кодуємого сегменту здійснюється за слідуючою формулою:

N = Ц (2.1)

де Ц – округлення до ближнього меншого цілого числа виразу в дужках;

_і – крок квантування у і-ому сегменті;

U_{Н. ГР.СМ} – нижня границя сегменту, в який потрапляє сигнал U_АІМ.

ІКМ – сигнал є основною для формування інтерфейсних кодів.

2.2. Алгоритм формування коду АМІ (ЧПІ – чергування полярності імпульсів-символів)

Одиничні символи “1” ІКМ – сигналу чергуються по полярності: додатні “1”, від’ємні “-1”, а нульові символи “0” ІКМ – сигналу залишаються без зміни.