2.6. Розрахунок технологічної лінії приготування і роздачі корму

2.6.1. Аналіз існуючих способів приготування і роздавання корму

Для годівлі корів використовують такі види кормів:

- Силос кукурудзяний . Основні властивості цього корму - енергія зерна качанів і вуглеводи волокнистої частини. Тому для заготівлі силосу використовують гібриди кукурудзи з високою врожайністю зерна за тривалого терміну вегетації. Таку кукурудзу збирають тоді, коли зерно качана має воскову стиглість, вологість - 65-75%. Найкраща висота зрізування - на другому вузлі або й вище, аж до самого прикріплення качана. Довжина зрізу - 2-3 см. У цьому разі ви отримаєте найвищу концентрацію енергії в кормі та забезпечите молочнокисле бродіння в сховищі.

- Сінаж і сіно з люцерни. Люцерна - одна з найвигідніших культур у кормовиробництві завдяки тривалому використанню (6-7 років), високому вмісту протеїнів (650-1200 кг/га залежно від кількості укосів), швидкій заготівлі й зручному згодовуванню. До того ж, вона чудовий попередник для будь-яких культур. Збирають люцерну у фазі бутонізації, коли вміст протеїну найвищий. Прив'ялену протягом двох-трьох годин масу закладають у сховища як сінаж, а з вологістю 17% - як сіно. Довжина фракцій для сінажу - 3-5 см. Сіно не є ефективним кормом через швидке псування в процесі зберігання. Крім того, воно ще й досить дороге за собівартістю, але ми змушені згодовувати його сухостійним і низькопродуктивним коровам та молодняку. Високопродуктивні корови з добовим надоєм молока понад 30 кг за вміло збалансованого раціону можуть обходитися й без сіна. Силос і сінаж у разі заготівлі в траншеї, кургани, рукави обов'язково обробляють консервантами з гомо- та гетероферментативними бактеріями для забезпечення молочнокислого бродіння й унеможливлення розвитку гнилісної мікрофлори. Використання консервантів додатково заощадить до 10% енергії в силосі та білка - в сінажі. Швидкість закладання й трамбування максимальна.

- Концентровані корми. Концентровані корми забезпечують основне виробництво продукції. Їх поділяються на протеїнові та 

енергетичні. Застосовують зерно кукурудзи, ячменю, сої (шрот), макуху соняшникову. Цього набору достатньо для балансування раціонів будь-яких фізіологічних груп. Не варто використовувати зерно пшениці з її високим вмістом клейковини, яка склеює листки книжки й заважає перетравленню всіх інших кормів. 

-Добавки. Є велика кількість різноманітних білкових, цукрових, мінеральних, вітамінних добавок. Потребу в них визначають після дослідження основних кормів на вміст поживних речовин, мінералів, вітамінів та балансування раціону. Досвід роботи засвідчує, що вже з чотиримісячного віку телятам слід згодовувати патоку з переробки цукрових буряків (або малясу) для забезпечення потреби в цукрах . 

Розрізняють такі способи приготування кормів: механічні, хімічні, теплові, біологічні.

До механічних способів відносяться подрібнення, плющення, дозування, змішування, ущільнення і т.д. Деякі механічні способи, крім усього іншого, забезпечують кращі умови і для інших операцій приготування та роздачі кормів. Наприклад, подрібнення компонентів створює умови для їх хорошого змішування, а ущільнення дозволяє полегшити їх транспортування, зберігання і роздачу.

Хімічні способи полягають у впливі на деякі види кормів хімічними речовинами (соляною кислотою, вапняним молоком, лугом, аміаком і т.д.) Найчастіше цим способом обробляють солому з метою розщеплення клітковини і збільшення її перетравності.

Теплові способи зводяться до впливу на корм тепла (запарювання, підсмажування, сушка, заварювання гарячою водою). При цьому убивається плісняву, якщо вона є на кормі.

Біологічні способи засновані на впливі на корм різних мікроорганізмів (дріжджування, осолоджування і т.д.).

Виходячи з того,що я обрав безприв’язний спосіб утримання тварин, корми будуть готуватися механічним способом і роздаватися за допомогою кормороздавачів – міксерів. До кормової бази буде входити комбікорм і зелена маса ,які будуть роздаватися тваринам на кормовий стіл два рази на добу, зранку під час ранкового доїння та ввечері в той період коли тварини будуть випасатись на пасовищі.

Згідно норм, зеленої маси на одну голову в середньому на випасання повинно припадати 45кг. Для максимальної віддачі використовують спеціальні комбікорми, що підвищують удої.

Комбікорми виробляють у розсипному, гранульованому (у вигляді щільних грудочок певної форми і розмірів) і брикетованому вигляді (плитки геометрично правильної форми і розмірів). Згідно норм на одну корову вагою до 500 кг припадає 4кг комбікорму. [10 с. 114]