Тема 3. Фізичні особи як учасники цивільних відносин

1. Загальна характеристика учасників цивільних відносин

2. Поняття фізичної особи, її місце у системі цивільних відносин.

3. Індивідуалізація фізичної особи.

4. Правосуб'єктність фізичної особи.

5. Підстави обмеження фізичної особи у дієздатності.

6. Підстави та порядок визнання фізичної особи недієздатною.

7. Підстави та порядок визнання особи безвітсі відсутньою.

8. Підстави та порядок визнання фізичної особи померлою.

1. Загальний перелік учасників цивільних відносин зосереджений у ст 2 ЦКУ.

Система учаників цивільних відносин: фізичні особи, юридичні особи, суб'єкти публічної влади, держава Україна, іноземні держави, народ України

Поняття фізичної особи зосереджено у ст. 26 ЦКУ, де сказано, що фізична особа - це людина.

2. Індивідуалізуючі ознаки - це система специфічних персональних ознак, які спрямовані на характеристику фізичної особи та виділення її серед інших учасників цивільних відносин.

Ці ознаки поділяються на такі групи:

- ознака біологічна - стать, рік народження, антропоментичні дані

- публічно-правова ознака - громадянство, місце реєстрації

- територіальна - ЗУ Про місце пересування та місце проживання - місце проживання, місце перебування. Місце проживання - це місце проживання більше 6 місяців на рік в житловому приміщенні, а місце перебування - це житлове приміщення за адресою якого де знаходиться людина менше 6 місяців на рік.

- персональні - ім'я (ім'я, по батькові та прізвище) Із 16 років людина може зміни ім'я а по-батьковіз згодою батьків, а з 18 самостійно

- економічна - наявніть статуса особи підриємця, наявність іденифікаційного коду, наявність бренду і т.д.

3. Правосуб'єктність фізичної особи має три показники - це правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.

Прввоздатність - це здатність особи мати права та обов'язки. Вона буває загальною, яка починається з дати народження і закінчується смертю та спеціальною, яка наступає у випадках передбачних законом (напр. право бути донором наступає з 18 років)

Дієздатність - це здатність особи набувати права та обов'язки власними діями та їх реалізовувати. Дієздатність буває трьох видів:

- часткова дієздатність або дієздатність малолітніх осіб, яка наступає з моменту народження до 14 років

- неповна дієздатність або дієздатність неповнолітніх з 14 років до 18 років включно.

- повна з 18 років

- фантомна дієздатність - має майбутня людина, плод з 6 місяців в утробі матері.

Деліктоздатність - це частина дієздатності

Від права субєктності належить можливість приймання участі у цивільних відносинах, якості цивільних відносин та кількість учасників.

4. Може обмежити особу у дієздатності тільки суд. Рішення суду може бути скасовано, коли особа повертається до життя і до повного обсягу. Підставами для визначення такого рішення є ситуація коли особа ставить себе та інших у скрутне матеріальне становище, зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами та інші залежності ( напр. шопоголік, інтернет ігри).

Позов можуть подати рідні і не рідні особи (сусіди, прокурор).

Правочиноздатність обмежується таким чином, що людина не може укладати буль-яких правочинів без дозволу піклувальника.

5. Недієздатна фізична особа може буди визнана у судовому провадженні. Ініціатором може бути ті ж особи і повинні бути критерії: юридичний і медицинський. Юридичний полягає в тому що особа не здатна давати отчет своїм діям, медична - наявність стійкого медичного захворювання. Ці критерії можуть збігатися (остояния ефекта).

Рішення суду може бути скасовано іншим рішенням суду, коли людина вилікувалася.

Правові наслідки- призначається опіка. Під опіку підпадається дії особи, він розпоряджується майном. Фізична особа недієздатна не має ніяких майнових прав.

6. Визнання фізичної особи безвісті відсутною.

Особу можна визнати за рішенням суду безвісті відсутньою у випадку якщо за постійним місцем проживання протягом року не має відомостей про місце перебування особи.

Правові наслідки таких дій - призначаються піклувальники майна. Вони не можуть відчуджувати та розпоряджатися майном. Прибутки від цього майна віддаються людині речі, але за мінусом витрат за його відсутності.

7. Визнання фізичної особи померлою.

Рішенням суду особу можна визнати померлою за відсутності його проживанря та додаткових відомостей від 3 років та більше.

Рішення суду може бути скасовано за повернення особи.

Є винятки якщо людину бачили в стані небезпеки і є інформація що вона може бути померлою, тоді можна визнати її померлою після 6 місяців. Також після двох років спливу військових дій (після завершення війни).

Правові наслідки - можуть розпоряджаються майном в інтресах померлої особи. Набуту нерухомість не можна відчуджувати протягом 5 років. Якщо особа повертається все повинні повернути.

Еманципація - це випадки коли людина набуває повний осбяг дієздатності але їй не має 18 років:

- коли людина вступає в шлюб до 18 років

- коли людина записана матір'ю або батьком дитини

- коли людина працює за трудовим договором (з 16 років)

- коли людина має фізичну особу підприємця

Тема: Юридичні особи як учасники юридичних відносин

План

1. Поняття та загальна характеристика юридичної особи.

2. Ознаки юридичної особи та їх правова сутність.

3. Правосуб'єктність юридичної особи.

4. Індивідуалізація юридичної особи.

5. Види юридичних осіб.

6. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.

1, 2. Юридичні особи - ст. 80, 81 ЦКУ.

Ознаки юридичної особи:

- це є організація

- юридична особа має організаційно-правову єдність - це встановлена законом юридична оболонка

- майнова уособленість юридичної особи - пов'язаний з тим, що майно належить не учасникам юридичної особи, а саме юридичній особі

- самостійна деліктоздатність юридичної особи

Юридична особа має систему сталих ознак.

Юридичною особою є встановлена та визначена у передбаченому законом порядку організація майна та осіб покликана для задоволення певних цілей діяльність якої не суперечить закону та моральним засадам суспільства, і приймає участь у цивільних відносинах від власного імені.

Функції юридичної особи:

- регулятивна - завдяки юридичній особі цивільні особи регулюються

- фіскальна

- інформаційна

- координації

3. Юдидична особа також має права які певним чином набуваються.

Право та дієздатність юридичної особи тотожні праву та дієздатності фізичної особи. Але і є різниця: юридична особа не може мати права на життя або на здоров'я і починаються права юридичної особи з дати її реєстиації.

Деліктоздатність юридичної особи відповідає за власні дії. Дієздатність юр. особи поділяється на загальну та спеціальну. Загальна дієздатність і деліктоздатність характерна для більшості юр осіб, а спеціальна це така яка має спеціальну специфіку- це органи прокуратури, дізнання і т.д.

Правоздатність та дієздатність юр особи не може визначатись в загальному порядку. Це робиться тільки в порядку встановлені законом.

Система законодавства, що визначає права та особ'язки стосовно цивільних осіб поділяється на дві ділянки:

- ділянка цивільного права, який є основним та загальним

- господарське законодавство

4. Індивідуалізація юридичної особи - це система специфічних ознак, які вдрізняють одну юр особу від іншої. Юр особи достатньо схожі.

Індивідуалізуючі ознаки юридичної особи:

- реєстраційні ознаки (ЗУ Про реєстрацію юр осіб та ФОП) -має власний перелік документів, власний номер реєстрації

- особисті ознаки-ім'я юридичної особи (це ім'я та зазначення на його правову форму). Власне ім'я може бути повним та скороченим, якщо це скорочене ім'я, то це треба прописувати в установчих документах. Також допускаєтьчя абрівіатура організаційно-правової форми - ТОВ, ЗАТ, ВАТ.

- територіальні ознаки. Для юр особи застосовується термін місце реєстрації та юридична адреса.

- майнова ознака - це юридичні особи, які засновані на підставі власного майна, юридичні особи, які засновані на майні інших осіб (речові права на чуже майно), юридичні особи, які зареєстровані без власного майна(громадські об'єднання)

-фінансово-правові ознаки

5. Види юридичних осіб

- За порядком фінансування поділяються на бюджетні та господарсько-розрахункові

- За рівнем легального забезпечення поділяються на юр особи публічного права(діяльність пов'язана з державою) та юр особи приватного права

- За спрямованістю діяльності поділяються на підриємницькі (комерційні) та непідриємницькі (некомерційні) ст. 86 ЦКУ. Комерційні мають розподіляти прибутки між учасниками, а не комерційні такого права не мають. ТОВ є комерційними, Вищий навчальний заклад є некомерційними.

- За порядком організації поділяються на ті, що виникають у розпорядчому порядку (юридичні особи публічного права - це держпідриємства, держхолдінги) та юридичні особи, які організовані в нормативно-явищному порядку (ініціатива виходить від установниками) та юридичні особи, які організовані в договірному порядку ( там де є договір - це тільки банки).

- За правовстановлюючими документами поділяються на ті, що засновані на підставі статуту і ті що засновані на підставі статутного договору . Положення статуту не може протирічить закону. Статутний договір діє у повному та комвндирному товаристві. Статут зазвичай підрисуються керівниками або органом правління, а статутний договір підрисується всіма учасниками.

6. Організаційно-правові форми юр осіб поділ. на

- організаційно-правові форми публічного права -державні установи, державні підприємства

- організаційно-правові норми приватного права поділяються на організаційно-правові форми некомерційних осіб - це громадські об'єднання (ЗУ Про громадські об'єднання), релігійні об'єднання та політичні партії (ЗУ Про політичні партії) ; та комерційні юр особи -це ТОВ ( Цивільний кодекс, Господарськмй кодекс, ЗУ Про господарські товариства), Акціонерні товариства (те ж саме + ЗУ Про акціонерні товариства), Повне товариство, Командитне товариство, Товариство із додатковою відповідальністю, Виробничий кооператив (ЗУ Про кооператицію).

ТОВ не може мати більш 10 учасників.

Акціонерне товариство може бути до 100 або більше осіб, юридична особа до 100 називається приватне акціонерне товариство, а більше 100 публічне . Акціонерне товариство є емітентом - вони можуть випускати фінансові документи, тобто акції. Ці акції учасники можуть реалізовувати.

Командитні товариства - це об'єднання осіб та об'єднання майна. Учасники поділ на: ті учасники, які вклали майно і приймають участь і на ті учасники, які вклали майно, але не приймають участь. Особливість командитного товариства полягає в тому, що воно не може бути організованим одним учасником. Воно діє за статутним договором.

Товариство із додатковою відповідальністю - це юр особа в якій учасники відповідають особистим майном у межах частки, яке вони вклали.

Повне товариство - воно також не може бути організоване одним учасником. Учасник відповідає своїм майном + 50% майна набутому у шлюбі.

Тема. Строки у цивільному праві. Позовна давність.

1. Поняття та загальна характеристика строків та термінів.

2. Види строків у цивільному праві.

3. Порядок обліку строків у цивільному праві.

4. Поняття та загальна характеристика позовної давності.

5. Види строків позовної давності.

6. Порядок врахуваня строків позовної давності.

7. Особливості зупинення та переривання строків позовної давності.

1. Строком є відрізок в часі зі спливом якого цивільні відносини виникають, змінюються та припиняються.

Строки і терміни в цивільному праві є видом юридичного фаху.

Термін це відрізок у часі, який пов'язаний із винекненням, зміною та припиненням цивільних відносин з моменту настання певної дії або події.

2. Види строків.

Строки поділяються на багато різновидів та багато елементів. Строки бувають легальновизначені та легальноневизначені.

Легальновизначені - це такі строки які прописані у законі.

Нелегальновизначені - це такі строки які визначаються сторонами на власний розсуд.

Строки поділяються на визначені у цивільному законодавстві та ті що визначені у суміжних галузях законодавства.

Цивільним законодавством визначені такі відміри: дати, місяці, роки, квартали. Цивільне законодавство передбаяає, що можуть використовуватись інші строки - це декади, тобто 10 робочих днів.

Строки бувають визначені договором, визначені правочином та строки визначені юридичним актом.

Строки поділяються на договірні та розумні. Договірні це ті строки які прописані сторонами, розумні це строки не прописані сторонами і такі строки можуть не визначатись. Є такі договори які можуть бути строкові та безстрокові.

Строки поділяються на різні види.

3. Порядок та особливості захахування строків.

Строки які визначені дато, то закінчуються у 12 годин вказаного числа.

Строки які визначаються тижнем також припиняється на наступний робочий день (вихідні не враховується)

Строки які визначаються місяцями = 30 днів, якщо строк вказаний пів місяця це = 15 днів. Пів року вираховується строком у 6 місяців.

Строки які вираховуються у кварталах це 3 місяці (якщо в договорі дата не прописана, то прораховується з 01 січня).

Є певні винятки із правил, які пов'язані із графіком роботи даної організації (напр.банк ) та із відправленням документів через пошту.

4. Поняття строків позовної давності.

Позовна давність - це строк в який особа може звернутися до суду для забезпечення або захисту свого цивільного права або інтересу.

Інтерес - це закріплена та забезпечена законом частина права.

Функції позовної давності:

- забезпечення об'єктивності доказів цивільного процесу

- стимулююча функція- підштовхує учасників цивільних відносин для вчасного захисту своїх прав.

- інформативна

- захисна впливає на захист цивільних відносин

- регулятивна впливає на регулювання цивільних відносин

- захист прав та інтересів відповідача

5. Позовна давність поділяється на загальну та спеціальну.

Загальна позовна давність - це 3 роки, мається на увазі, що для врахування строків позовної давності треба зрозуміти, що особа знала про особу, що порушила права та особа знала про факт порушення свого права.

Сппціальні строки поділяються на спеціальні скорочені - 1 рік та спеціальні тривалі.

Обставини сторочених строків

- за неустойкою складає й рік

- за врахуванням та оскарженням захисту прав споживачів

- за договором займу

Тривалі строки позовної давності = 5 років або якщо мав місце правочин із дефектом волі - насилля або обман - 10 років.

Перебіг і врахування позовної давності не є автоматичною.

Якщо суд врахує що позовна давність закінчилась з повадними причинами суд на власний розсуд може роздивлятися цей спір.

Позовна давність є захисним механізмом, який суд враховує на власний розсуд у певних випадках.

6. Строки правової давності перериваються та зупиняються. Зупиняються за об'єктивних обставин.

Переривання строків позовної давності пов'язане з тим, що особа визнає борг за зобов'язання у судовому процесі або іншим чином дає підстави вважати що особа дає визнання боргу.

Тема. Правочини у цивільному праві. (сделки)

Правочин -

Юридичний фах у цивільному праві поділяється на дії та події.

Дії це обставини які залежать від волі учасників цивільних відносин.

Дії поділ на правомірні та неправомірні.

Правомірні дії поділ на юридичні акти та юридичні поступки.

Неправомірні дії поділ на юр делікти та злочини. Між ними різниця це ступінь загальної небезпеки.

Юр події це обставини які незалежать або частково залежать від волі суб'єкта.

Ознаки правочинів:

- укладається учасниками цивільних відносин

-вольовий акт (активний чи пасивний)

- правомірна дія (не може суперечини закону)

- спрямований на досягнення цивільно-правового результату - це отримати гроші, майно, послугу.

- впливає на винекнення, зміну та припинення цивільних відносин.

Правочином є правомірна вольова дія спрямована на досягнення цивільно-правового результату й сприяє винекненню, зміні та припиненню цивільних відносин.

2. Види правочинів

За ступенем легального визначення правочини поділ на легітарні - визначені законом та волюнтарні не визначені законом.

За метою спрямування поділ на каузальні - ті що мають мету та абстрактні- ті що не мають вираженої мети.

За кільністю сторін: односторонні, двосторонні та багатосторонні. Договори можуть бути двосторорні та багатосторонні. Правочини бувають тільки односторонні.

За юридичним змістом:

- односторонні- там де одна сторона має тільки траво, а інша тільки обов'язок

- взаємні- там де обидві сторони мають систему прав та обов'язків

За строковою ознакою:

-строкові

-безстрокові

3. Форми правочинів

- письмова

- усна

- конклюдентна -це система дій

- письмова кваліфікована форма - письмова форма + нотаріальне посвідчення, письмова форма + державна реєстрація або письмова форма те та інше.

Усна форма є розповсюджена форма правочинів. Письмова форма укладається у випадках: якщо у правочинів є дві особи, якщо є фізична та юридична особа, якщо дві фізичні особи і правочин більше ніж 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо це прямо прописано в законі.

4. При укладені правочинів важливу роль відіграє дієздатність особи.

Фізичні особи хх право иноздатність залежить від віку.

Нікчемні правочини - це анти правочини - це правочин, які має певні дефекти. Його не можна розглядати в припципі.

Ознаки нікчемних правочинів:

- дефект волі -це правочини, які були укладені із урахуванням омани або насилля.

- дефект дієздатності

- дефект юридичного змісту

- дефект форми

Чеки та квитанції не є письмовою формою - це підтвердження усної форми правочинів.

Види недійсних правочинів:

- нікчемні правочини

- удавані правочини

- правочини притворні

Є Постанова пленуму верховного суду україни щодо визнання правочинів недійсними.

Багіров С.Р.