2. Мета, завдання та зміст магістерської асистентської практики

Магістерська асистентська практика є складовою частиною практичної підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”. Згідно навчального плану Інституту мистецтв названа практика проводиться в останньому навчальному семестрі.

Термін практики - 8 тижнів.

Базами проведення педагогічної практики студентів-магістрів є відповідні кафедри Інституту мистецтв НПУ імені М.П.Драгоманова.

Мета практики – підготовка студентів-магістрантів до здійснення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах мистецької освіти.

Основні завдання практики:

• набуття досвіду викладання фахових предметів у вищих мистецько-педагогічних навчальних закладах;

• формування вмінь ведення наукових досліджень (діагностика педагогічних явищ та апробація результатів дослідної роботи);

• збагачення та поглиблення теоретико-методологічних і методичних знань у процесі навчально-виховної роботи із студентами;

• удосконалення комплексу практичних умінь та їх застосування у конкретних педагогічних ситуаціях у відповідності до форм і видів роботи зі студентською аудиторією;

• оволодіння досвідом використання на практиці інноваційних педагогічних технологій та сучасних методик навчання;

• формування у магістрів морально-етичних якостей викладача вищої школи;

• розвиток потреби у самоосвіті, самовихованні, саморозвитку;

• формування індивідуального творчого стилю викладання предмету за кваліфікацією.

Спеціальні завдання кафедри на період практики:

Зміст асистентської практики включає навчально-методичну, науково-дослідну та концертно-виховну діяльність студента-магістранта у ВНЗ.

Навчально-методичний блок. Його виконання передбачає:

• ознайомлення з роботою загальноуніверситетських кафедр та кафедр Інституту мистецтв (вивчення навчальних програм окремих дисциплін);

• аналіз стану методичного та матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів, аудиторій;

• участь у засіданнях кафедри, роботі методичних та науково-практичних семінарів, у проведенні фестивалів і конкурсів;

• аналіз 8 відвіданих занять відповідно кваліфікації (групових або індивідуальних):

- магістрантам за кваліфікацією «викладач хорового диригування», «викладач постановки голосу», «викладач спеціального інструменту» необхідно здійснити аналіз 8-ми індивідуальних занять відповідно кваліфікації;

- магістрантам за кваліфікацією «викладач методики музичного виховання» та «викладач музично-теоретичних дисциплін» необхідно здійснити аналіз 4-х групових занять відповідно кваліфікації;

• розробку планів-конспектів та проведення занять зі студентами (в тому числі одного контрольного) у відповідності до кваліфікації:

- з викладання спеціального інструменту, постановки голосу, хорового диригування – необхідно провести 4 фрагменти індивідуальних занять (по 20-30 хв.) та 4 повних індивідуальних заняття (1 акад. год.);

- з викладання методики музичного виховання, теорії та історії музики – необхідно провести 2-х фрагментів лекційних або практичних, семінарських, лабораторних занять (по 1 академ. год) та 2-х повних занять - 1 лекційного (2 акад. год.) та 1 практичного (2 акад. год.);

• самоаналіз 1 проведеного заняття (на вибір).

Науково-дослідницький блок. Він включає:

• ознайомлення з планами наукової роботи кафедри (відповідно до кваліфікації);

• допомога у підготовці студентських наукових конференцій, практичних семінарів, круглих столів та участь в них;

• апробацію результатів власного наукового дослідження.

Концертно-виховний блок. Його виконання передбачає:

• ознайомлення з планами виховної роботи Інституту мистецтв на навчальний рік;

• допомогу наставникам академічних груп у проведенні виховної роботи, організації музично-виховних та мистецьких заходів зі студентами;

• проведення власних концертних виступів та просвітницьких заходів (згідно вимог профільної кафедри).