2. Значення музики в етично-естетичному вихованні.

В процесі музичного виховання особливо успішно формується етичний вигляд дитини. Музичні твори різноманітні по своєму соціально-образному змісту. Важко передати словами всю гамму переживань людини, виражених в різних музичних творах. Вже в дошкільному віці діти відчувають виразність мелодійних інтонацій, насиченість музичної фактури в творах героїчного складу, що передають відчуття любові до Батьківщини, армії. Діти озиваються і на ліричний характер музики, проникаються ним, вони співпереживають тим подіям, відчуттям, які передані в музиці. В старшому віці вони здатні розрізнити відтінки ліричної музики, виразно сприймають різноманітність танцювального жанру, відчувають і взнають плавний характер вальсу і жвавий – польки.

В репертуарі дитячого саду є народна, класична і сучасна музика, різна по своєму стилю і емоційному змісту.

Музичне мистецтво — вражаючий засіб виховання інтернаціональних відчуттів дитини. Справжнє мистецтво завжди відрізняється національною своєрідністю, що позначається не тільки в характері музичної мови, її інтонаційному строї, ладовій забарвленості, метро-ритму. Національна своєрідність відображає соціально-історичні умови народу, характер його суспільства, його побуту і традицій. Хороводи, ігри, пісні, танці, а також яскраві національні костюми викликають інтерес до творчості свого народу і інших народів.

Особливість дитячої виконавської діяльності полягає в тому, що заняття музикою проходять в колективі дітей. В умовах сумісного співу, рухи під музику добре відчувають себе і невпевнені діти. Вони надихаються загальним прикладом. В умовах колективного виконання завжди можна запропонувати дітям завдання, різні по ступеню складності. Цим створюються оптимальні умови для розвитку кожного.

Музичні заняття добре впливають на загальну культуру поведінки дитини. Виконуються твори різного настрою, міняються види діяльності, чергують учбові завдання. При русі дитячого колективу під час гри або інших занять кожна дитина повинна дотримувати певний порядок, організованість, швидкість реакції, комусь поступитися, комусь допомогти. Все це виховує культуру спілкування, поведінки, колективізм, тобто створює умови для формування етичних якостей особистості дитини.

3. Пізнавальне значення муз. Діяльності.

Діяльність дітей, пов'язана з музикою, завжди емоційна. Разом з тим вона активізує розумовий розвиток дитини. «Музичне мислення». Цей термін підкреслює усвідомлений характер музичного переживання і специфіку розумових процесів.

В сучасній психології дошкільника відзначено три форми мислення: наочно-дієва, наочно-образна і понятійна. Ці форми мислення виявляються в будь-якій практичній діяльності дитини, у тому числі і музичній.

Характерна риса наочно-дієвого мислення полягає в тому, що воно безпосередньо пов'язано з практичними діями дітей. Дитина, виконуючи свою першу дію, думає про подальше: а що послідує за цим? Наприклад, дитину знайомлять з розташуванням музичних звуків на сходинках «музичної драбинки». Найвища або низька сходинка звучить відповідно високо або низько. Дитина це усвідомлює, а повторні практичні дії укріплюють його в цій думці. Але ці дії викликали нове питання: а як звучать інші сходинки? І подальші вправи допомагають набути нові відомості.

Наочно-образна форма мислення складніша і складається на основі наочно-дієвої форми. Дитина вже придбаває здатність узагальнювати, у неї поступово формуються перші образи, що закріплюються в слові. Так, після прослуховування нового твору вона не тільки визначає характер п'єси, але і згадує інші знайомі п'єси, знаходить в них схожість або відмінність.

У міру розвитку перших двох форм мислення формується мова дитини, а з нею і елементи логічного мислення. Дитина усвідомлює деякі поняття, пов'язані з музикою і музичною діяльністю, вже в більш узагальненій формі. Наприклад, дітям пропонують перерахувати ознаки, що характеризують твори маршового або колискового характеру. Вони не тільки перераховують ці ознаки, але і пояснюють, чому даний твір можна назвати маршем або колисковою, або «міркують» про музику, у них складаються певні поняття.

Всі три форми мислення тісно взаємозв'язані. «Різні форми мислення ніколи не функціонують ізольовано одна від одної. Так, в понятійному мисленні завжди є образні компоненти, в процесі образного мислення істотну роль грають поняття або споріднені утворення», — пише психолог М.М. Подд`яков.

Музика має пізнавальне значення. Вона відображає багато які життєві явища, які збагатили дітей уявленнями про суспільство, про природу, побут і традиції. Вихователь підтримує, формує навіть незначні ще творчі вияви, які активізують сприйняття і уявлення, будять фантазію і уяву. Педагог додає діяльності дитини пошуковий характер, а пошук завжди вимагає розумової активності. Наприклад, дорослий ставить перед дитиною творчу задачу: в співі імпровізувати на заданий літературний текст. Дитина шукає співецькі інтонації, відповідні цьому тексту. В русі вона придумує, комбінує знайомі елементи з новими. В музично-ігровій драматизації діти зображають картинку з життя, передають виразні, характерні рухи, міміку і звички якого-небудь персонажа. Причому в діях дітей намічається певна послідовність. Вони домовляються між собою, розподіляють ролі. У них виникають нові задачі. Дитина мислить, фантазує, «планує».

Отже, музичне виховання виконує багато які задачі розумового розвитку дітей. Вони розв'язуються в дуже своєрідній формі і створюють особливі ситуації для активізації розумової діяльності.