2. Методика навчання дітей складання загадок.

Традиційно в дошкільному дитинстві робота з загадками ґрунтується на їх відгадуванні. Причому, методика не дає конкретних рекомендацій , як і яким чином вчити дітей відгадувати загадані об'єкти.

Спостереження за дітьми показують, що відгадування відбувається у найкмітливіших дошкільнят як би само собою або шляхом перебору варіантів. При цьому велика частина дітей групи є пасивними спостерігачами. Вихователь виступає в ролі експерта . Вірна відповідь обдарованої дитини на конкретну загадку дуже швидко запам'ятовується іншими дітьми. Якщо педагог через деякий час задає ту ж саму загадку , то більша частина дітей групи просто згадує відповідь . Розвиваючи розумові здібності дитини, важливіше навчити його складати власні загадки , ніж просто відгадувати знайомі .

А.А. Нестеренко розроблені моделі складання загадок для дітей шкільного віку. У адаптованому варіанті дана технологія дозволяє навчити складати загадки і дошкільників. У процесі складання загадок розвиваються всі розумові операції дитини, він отримує радість від мовного творчості.

Навчання дітей складання загадок починається з 3,5 років. У практиці роботи з дітьми дошкільного віку використовуються три основних моделі складання загадок.

Навчання має йти таким чином. Вихователь вивішує одну з табличок із зображенням моделі складання загадки і пропонує дітям скласти загадку про який-небудь об'єкт.

Модель 1. " Який ? - Що буває таким же ? " .

Який?	Що буває таким же?

Для складання загадки обраний об'єкт (самовар). Далі дітьми даються образні характеристики по заданих вихователем ознаками.

- Який самовар за кольором? - Блискучий. Вихователь записує це слово в першій сходинці лівій частині таблиці.

- Який самовар з дій? - Шиплячий (заповнюється другий рядок лівій частині таблиці).

- Який він за формою? - Круглий (заповнюється третя сходинка лівій частині таблиці).

Вихователь просить дітей дати порівняння по перерахованих значень ознак і заповнити праві строчки таблиці:

Який?	Що буває таким же?
Блискучий	монета
Шиплячий	вулкан
Круглий	кавун

Далі дітей просять дати образні характеристики об'єктів, обраним для порівняння (права частина таблиці).

ПР: блискуча – монета, але не проста, а начищена монета. Табличка може виглядати наступним чином:

Який?	Що буває таким же?
Блискучий	Начищена монета
Шиплячий	Вулкан, що прокинувся
Круглий	Спаілий кавун

Після заповнення таблички вихователь пропонує прочитати загадку, вставляючи між рядками правого і лівого стовпців зв'язки "Як" або "Але не".

Читання загадки може відбуватися колективно всією групою дітей або яким-небудь однією дитиною. Складений текст неодноразово повторюється усіма дітьми.

Підсумкова загадка про самовар : "Блискучий, як начищена монета; шиплячий, як вулкан, що прокинувся; круглий, але не стиглий кавун".

Рекомендації: доцільно значення ознаки в лівій частині таблиці позначати словом з чітко виділеної першою літерою, а в правій частині допустима замальовка об'єкта. Це дозволяє тренувати дитячу пам'ять: дитина, не вміючи читати, запам'ятовує перші букви і відтворює слово в цілому.

Після освоєння моделі "Який - Що буває таким же" на активному рівні необхідно познайомити дітей з особливостями порівнянь. Загадки можна скласти на основі "заниження" властивостей об'єктів ( самовар тьмяний, як нечищені черевики) або їх "завищення" (самовар блискучий, як начищена монета).