Поверхневі води природоохоронної території

До поверхневих вод „Коростовецького” заказника належить річка Південний Буг зі своїми притоками. Південний Буг розташований на захід від заказника. Його ширина поблизу заказника становить близько 12 м. Течія річки швидка, глибина коливається від 0,5 до 3,5 м. По всьому руслі річки розкидані великі за розмірами валуни, які спричиняють бурхливість течії, що у свою чергу утворюють красиві невеличкі вихори (дивись фото 3, 4). Щодо походження цих величних каменів нічого точно не відомо проте вчені припускають, що це давні сліди льодовиків. Лівий берег річки більш пологіший ніж правий, що зумовлено рухами планети.

Заказник перетинає в південно-східній його частині притока річки Південний Буг річка Короставець, мабуть, саме від назви цієї річки походить назва самого заказника. Вона бере свій початок з джерела, яке знаходиться в 3 кілометрах західніше від автомобільного шляху Ладижинські Хутори–Губник. Притока має більш звернуті до долини схили ніж головна річка. Річка Коростовець значно вужча ніж Південний Буг і має значно меншу глибину, проте відіграє не менш важливе значення, оскільки протікає безпосередньо через територію заказника і майже всі стічні води Коростовецького заказника належать до її басейну.

Особливості ґрунтового покриву

Для цієї території характерні сірі і темно-сірі опідзолені грунти, з геоморфологічної точки зору дана територія являє собою акумулятивну (алювіальну рівнину)– надзаплавну терасу річки Південний Буг. Найбільш поширеними на території заказника є лес і лесовидні суглинки, важкі глини болтовкого ярусу, супіщані та глинясто-піщані і делювіально-алювіальні сучасні відклади. Сірі опідзолені грунти поширені переважно в північно-західній частині території. Темно-сірі опідзолені грунти, їх глеюваті та глеєві відміни поширені по всій території заказника. Утворились вони в умовах нормального водного режиму. Характерні тим, що в них ясно виявлені горизонти підзолистого типу лісо-степової зони, які помітно відрізняються по вмісту гумусу, кремнекислоти та розподілу колоїдної фракції.

Морфологічні особливості сірих підзолистих грунтів:

А – лісова підстилка, яка складена з опаду дерев і трав з потужністю 1– 2 см;

А1–гумусовий горизонт сірого або темно-сірого кольору, містить велику

кількість коріння трав, має неміцну мілко або середньокомковату

структуру. В нижній частині горизонту спостерігається наліт

кремнезистої присипки. Потужність гумусового горизонту становить

15 – 25 см;

А2–горизонт вимивання. Він має сірий колір, комковату структуру.

Потужність горизонту близько 20 см;

В – горизонт вмивання. Для нього характнерний коричнево-бурий колір і

добре виражена оріхова структура;

С – покривний суглинок, жовтувато-бурого кольору з добре вираженою

призматичною структурою .

Загалом ґрунти на території заказника родючі, на них росте дуже багато різних рослин і нерідко зустрічаються види, що занесені до Червої книги України. Крім рідкісних представників флори, тут зосередженні також зникаючі види представників фауни.