24.1.2. Поняття інвестиційної діяльності та її види

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Зауважимо, що термін «діяльність» передбачає певну систематичну, тривалу та цілеспрямовану активність. Дійсно, в економічній сфері інвестиційна діяльність часто реалізується саме таким чином, тобто вона відбувається як професійна господарська діяльність. Законодавство передбачає можливість створення та функціонування фінансових установ, метою діяльності яких є виключно здійснення і супроводження інвестицій, а компетенцію утворюють відповідні права та обов’язки. Наприклад, відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 5 липня 2012 р.³ корпоративні та пайові інвестиційні фонди акумулюють ресурси для здійснення інвестицій, а компанії з управління активами забезпечують їх розміщення та прибутковість. При цьому корпоративний інвестиційний фонд наділений статусом юридичної особи, а пайовий – ні.

Поряд з цим, законодавець не відмежовує поодинокі чи несистематичні інвестиційні дії від поняття інвестиційної діяльності, що, очевидно, пояснюється постійною потребою докладання зусиль до супроводження кожної окремої та навіть невеликої інвестиції.

Інвестування (тобто інвестиційна діяльність) залежно від джерела його походження, воно може бути приватним, комунальним, державним. Згідно з ч. 2 ст. 326 ГК України державне (комунальне) інвестування здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону. При цьому принагідно зазначимо, що відповідно до ст. 330 ГК України інноваційні проекти, які інвестуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній експертизі відповідно до законодавства. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов'язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог⁴.

Комерційне (приватне) інвестування здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва.

Складним різновидом інвестування (приватного, але без комерційної мети) можна вважати інвестиції, що здійснюються недержавними пенсійними фондами відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 р.⁵ Таке інвестування супроводжується отриманням прибутку, однак, наприклад, відповідно до ст. 6 вказаного вище Закону недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновника (зборів засновників) та не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками.

Іноземне інвестування здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими державами. Спільне інвестування здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

Окремо у ГК України законодавець вказує, що соціальне інвестування здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер (ст. 326 ГК України).

Однією із форм інвестиційної діяльності, як вважається, є інноваційна діяльність, якою є сукупність заходів, спрямованих на створення, впровадження, поширення та реалізацію інновацій відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» з метою отримання комерційного та/або соціального ефекту, які здійснюються шляхом реалізації інвестицій, вкладених в об'єкти інноваційної діяльності.