3. Сутність та генезис само менеджменту

Самоменеджмент і його роль у досягненні цілей людини

Самоменеджмент або управління власним життям - це робота над собою в рамках особистого розвитку та освоєння методів ділової активності пов'язаних з управліннями грошима і проектами. Крім того, управління власним життям передбачає вміння вибудовувати конкурентоспроможну стратегію і знати ключі до щастя.

Самоменеджмент - це послідовне і цілеспрямоване використання ефективних методів роботи в повсякденній практиці з оптимальним використанням своїх ресурсів для досягнення своїх цілей.

Самоменеджмент дозволяє ефективно пройти всі етапи успішного шляху до мети, а саме:  Ø Вирішити чого ви хочете досягти  Ø Створити власне бачення успіху.  Ø Використовувати метод «великих стрибків»  Ø Вірити, що успіх прийде  Ø зосередиться на цілях ведуть до успіху.  Ø Чи не падати духом при невдачах. 

Ключові навички ефективного самоменеджменту:  Ø здатність керувати собою - здатність повною мірою використовувати свій час, енергію, вміння, здатність справлятися зі стресом.  Ø Розумні особистісні цінності, ясні адекватні сучасній реальності.  Ø Чіткі особисті цілі: ясність у питаннях ділового та особистого життя, реалістичні життєві цілі.  Ø Наголос на постійний особистісний ріст  Ø Навички вирішувати проблеми: наявність ефективних стратегій прийняття рішень та здатності вирішувати сучасні проблеми.  Ø Творчий підхід і здатність до інновацій: винахідливість, здатність генерувати кількість ідей достатні для вирішення проблеми.  Ø Висока здатність здійснення впливу на оточуючих: забезпечити підтримку і участь, впливати на їх вирішення.  Ø Знання сучасних управлінських підходів  Ø Здатність керувати, вміння навчати і розвивати підлеглих  Ø Здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи. 

4. Делегування повноважень в діяльності менеджера

Делегува́ння повнова́жень — це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. За допомогою делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв'язки працівників в організації. Саме вони слугують основою для упорядкування спільної діяльності підрозділів і забезпечують можливості координувати роботу організації.

Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника (одна людина не спроможна виконувати весь комплекс робіт по управлінню всією організацією) та необхідності спеціалізації в управлінні.

Делегування повноважень охоплює:

• передавання повноважень (надання підлеглому обмеженого права приймати рішення, використовувати ресурси і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання поставлених завдань);

• прийняття відповідальності (прийняття підлеглим зобов'язань виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне вирішення);

• підзвітність (це вимога до підлеглого, який, використовуючи свої повноваження, має усвідомлювати наслідки своїх дій і повідомляти про них своєму безпосередньому начальнику).

Делегування повноважень здійснюється з метою:

• звільнення часу керівництва для вирішення важливіших завдань;

• підвищення мотивації персоналу;

• підвищення довіри в робочому колективі;

• перевірка співробітників на старанність.