4.2. Показники стану мікроциркуляції та вегетативного тонусу у хворих на гх з супутнім ожирінням

З метою вивчення характеристик МЦР бульбарна мікроскопія судин була проведена у 100 хворих на ГХ з супутнім ожирінням - основна група та 14 хворих на ГХ – контрольна група. Аналогічні дослідження проводилися у 10 практично здорових осіб. Групи хворих для проведення порівняльного аналізу були співставні за віком, статтю, тривалістю захворювання.

Периваскулярні зміни МЦР

При вивченні характеристик МЦР в основній групі виявлені зміни усіх відділів. Проте найбільш виражені зміни спостерігалися з боку судинних та внутрішньосудинних відділів (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Частота (%) змін показників мцр за даними біомікроскопії бульбарної кон'юнктиви в обстежених групах хворих

Показники	Основна група, %	Контрольна група, %	Група практично здорових осіб, %
Позасудинні: Периваскулярний набряк	99 *,#	50*	20
Крововиливи	44 *,#	12*	0
Судинні : Звивистість артеріол	78 *,#	52*	10
Звивистість капілярів	86 *,#	64*	20
Звивистість венул: змієподібна меандрична штопороподібна	90 *,# 71 *,#	69* 44*	20 80
	17 *,#	44	20
	12 *,#	2
А / V співвідношення: 1 / 2 1 / 3 1 / 4	6 *,#	23*	70
	76 *,#	53*	30
	38 *,#	18*	0
Венулярні аневризми	45 *,#	20*	0
Нерівномірність калібру судин: артеріол венул капілярів	90 *,#	76*	10
	95 *,#	70*	20
	71,5 *,#	50*	20
Спазм судин	95 *,#	72*	10

Продовж. табл.4.2

Показники	Основна група, %	Контрольна група, %	Група практично здорових осіб, %
Зміна кількості функціонуючих капілярів виражена	58*,#	35*	10
Внутрішньо- судинні зміни: Кровоплин гомогенний дрібнозернистий тромбоз стаз	20 *,#	30*	80
	20	20	20
	25 *,#	23*	0
	44 *,#	30*	0
Асиметричність МЦР змін	60 *,#	33	20

Примітки:

*- вірогідність різниці показників порівняно з групою практично здорових осіб (р < 0,05),

# - вірогідність різниці показників порівняно з контрольною групою

(р < 0,05).

Як свідчать дані таблиці 4.2, периваскулярний набряк спостерігався в основній групі у 99% хворих, що є майже вдвічі вищим порівняно з контрольною групою, де він складав 50% (р<0,05). Крововиливи були виявлені у 44% хворих в основній групі та у 18% у контрольній групі (р<0,05).

Судинні зміни МЦР

У основній групі хворих у 90% виявлялася звивистість венулярного відділу МЦР (р<0,05), у контрольній групі – у 69% хворих (рис.4.4). Характер звивистості венул також відрізнявся. Так, в основній групі у 71% хворих звивистість була змієподібною, у 17% - меандрична, 12% - штопороподібна. В контрольній групі змієподібна звивистість спостерігалася у півтора рази рідше – у 44% хворих, меандрична – частіше в 2,5 рази – у 44%, штопороподібна – рідше у 6 разів – у 22% (р<0,05).

Рис. 4.4. Судинні зміни МЦР (звивистість, нерівномірність калібру) у обстежених групах хворих до лікування.

Примітка: * - вірогідність різниці показників основної та контрольної груп (р<0,05).

Поряд з цими змінами (згідно рис.4.4) у 95% хворих основної групи відмічалася нерівномірність калібру венул, натомість у контрольній групі – лише у 76% (р<0,05). Утворення венулярних аневризм виявлено удвічі частіше у основній групі у 45% хворих та в контрольній групі – у 20% (р<0,05).

При порівнянні венулярного відділу з іншими відділами МЦР виявлена виражена зміна співвідношення калібру судин. Так, артеріоло-венулярне співвідношення 1/2 зустрічалося утричі рідше – у 6% хворих в основній групі та у 23% - в контрольній групі (р<0,05), артеріоло-венулярне співвідношення 1/3 спостерігалося у півтора рази частіше в основній групі – у 76% хворих та у 53% в контрольній групі (р<0,05), артеріоло-венулярне співвідношення 1/4 зустрічалося удвічі частіше – у 38% хворих основної групи порівняно з 18% хворих контрольної групи (р<0,05).

О тже, виявлені такі зміни венулярного відділу МЦР: звивистість – у 1,3 рази частіше порівняно з контрольною групою (р<0,05), нерівномірність калібру, венулярні аневризми – удвічі частіше на тлі змін співвідношення за рахунок розширення венул та спазму артеріол – артеріоло-венулярне співвідношення 1/2 у 3,8 рази рідше порівняно з контрольною групою (р<0,05), співвідношення 1/4 – удвічі частіше (рис.4.5).

Рис. 4.5. Частота артеріоло-венулярного співвідношення у обстежених групах хворих до лікування.

Привідна ланка МЦР – артеріоли також змінювалася у хворих основної групи. Звивистість артеріол зустрічалася у півтора рази частіше у 78% хворих основної групи порівняно з хворими контрольної групи – у 52% (р<0,05), нерівномірність калібру артеріол – у 1,2 рази частіше – у 90% хворих порівняно з 76% контрольної групи (р<0,05).

Отже, загальна характеристика артеріолярного відділу МЦР хворих основної групи така: у півтора рази підвищена звивистість, у 1,2 рази – нерівномірність калібру.

Характеристика капілярного відділу основної групи: підвищена у 1,3 рази звивистість – 86% хворих порівняно з контрольною групою – 64% (р<0,05), яка майже дорівнює звивистості венул. Нерівномірність калібру капілярів у 1,34 рази вища – 71,5% хворих порівняно з контрольною групою –50% (р<0,05). Зміна кількості функціонуючих капілярів вираженого характеру – у півтора рази вища, була у 58% хворих в основній групі порівняно з контрольною групою – 35% (р<0,05).

Внутрішньосудинні зміни

О сновною характеристикою внутрішньосудинних змін є особливості кровоплину. Безперебійний кровоплин гомогенного характеру спостерігався утричі рідше в основній групі хворих (р<0,05). Початкові порушення кровоплину у вигляді дрібнозернистості спостерігалися удвічі рідше – у 10% хворих основної групи порівняно з контрольною групою – у 20% (р<0,05) (рис.4.6).

Рис. 4.6. Співвідношення внутрішньосудинних змін у хворих на ГХ з супутнім ожирінням та хворих на ГХ без ожиріння.

Більш виражені порушення у вигляді стазу спостерігалися значно частіше – у 1,4 рази у хворих основної групи порівняно з контрольною групою (р<0,05). Тромбоз окремих судин з порушеннями безперервності кровоплину в основній групі зустрічався майже удвічі частіше – у 45% хворих, в контрольній групі – у 23% (р<0,05).

Зміни кровоплину у вигляді стазу та тромбозу окремих судин спостерігалися частіше в основній групі, вони вважаються факторами, що свідчать про більш несприятливі зміни МЦР.

Крім того, при вивченні змін МЦР у хворих основної групи спостерігалася асиметричність змін у 60% хворих порівняно з контрольною групою хворих – у 33% (р<0,05).

Отже, виявлені наступні зміни МЦР у хворих на ГХ з супутнім ожирінням: структурна зміна усіх відділів МЦР, зменшення співвідношення діаметру артеріол до венул, виражена асиметрія.

За даними Маколкіна В.І., Подзолкова В.І. [64], на початкових стадіях ГХ зростає кровонаповнення МЦР, пізніше воно достовірно знижується внаслідок морфологічної редукції мікросудин на тлі максимальної дилатації діючих судин.

За даними Debabi H. [163], виявлена кореляція АТ з „капілярною щільністю” у нормотензивних осіб, у хворих на ГХ ця кореляція зникає, „капілярна щільність” знижується. Додатковим фактором погіршення стану МЦР є ожиріння.

Описані патогенетичні ланки цих змін. При зростанні маси тіла внаслідок перенавантаження об'ємом загальний периферичний судинний опір знижується, що є фактором збереження нормального АТ. Зростання АТ супроводжується морфо-функціональною перебудовою всієї ССС, у тому числі і мікросудин. При цьому змінюється загальний периферичний судинний опір у бік зростання, що є пристосувальним захисним фактором [36].

Відповідь судин на підвищення АТ носить назву ефекту Bayliss. При тривалому впливі високого АТ на капілярний відділ МЦР зменшується їх просвіт. При цьому все більша кількість капілярів порожніє з прогресуванням процесу „рарефікації”. Зміни з боку судин проходять у дві стадії: функціональної за рахунок вазоконстрикції та структурної інволюції, під час якої спостерігається морфологічна редукція мікросудин.

При вивченні змін МЦР у хворих на ГХ з супутнім ожирінням зі збереженим та порушеним добовим профілем АТ більш суттєві зміни виявлені у групі з порушеним добовим профілем АТ (non-dipper, night-piker, over-dipper) (табл.4.3).

Таблиця 4.3