2.2. Організація роботи виробничих підрозділів.

2.3. Монтаж та складання реа.

Під виробничим процесом розуміють сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва, необхідних на даному підприємстві для виготовлення чи ремонт виробів, що випускаються. Виробничий процес включає підготовку виробництва: отримання, транспортування, контроль і зберігання матеріалів (напівфабрикатів); технологічні процеси виготовлення деталей і зборки; виготовлення технологічного оснащення та ін

Основою будь-якого виробничого процесу є технологічний процес. Технологічним процесом називається частина виробничого процесу, яка містить дії по зміні подальшого визначення стану предмета виробництв.

На етапі розробки технологічного процесу необхідно:

- провести аналіз технологічності конструкції виробу;

- розробити технологічну схему зборки;

- провести аналіз варіантів маршрутної технології

- провести проектування складання і монтажу;

- провести розробку оснащення для складально-монтажних робіт;

- підібрати матеріал для основних деталей.

Склад типового технологічного процесу виготовлення РЕА включає в

себе:

- вхідний контроль ;

- технологічна перевірка комплектуючих ;

- зборка;

- електричний монтаж;

- технічний контроль монтажу і зборки;

- захист виробу від впливу зовнішніх дій;

- технологічне тренування виробу;

- регулювання;

- випробування виробу;

- вихідний контроль.

2.4. Контроль якості продукції.

Система контролю якості. На підприємствах, залежно від організаційно-технологічних умов виробництва продукції (послуг), розробляється і функціонує система технічного контролю якості.

Система технічного контролю якості - це сукупність засобів контролю, методів виконання контрольних операцій і виконавців, які взаємодіють з об’єктами контролю за встановленими правилами.

Більшість контрольних операцій виконується безпосередньо робітниками на робочих місцях під час здійснення виробничих операцій. Такі контрольні операції є допоміжними до основних технологічних операцій.

З метою забезпечення виготовлення продукції відповідно до вимог конструкторсько-технологічної документації та запобігання втратам і збільшенню витрат у процесі виробництва, окремі контрольні операції покладаються на наладчиків, бригадирів, майстрів та спеціальний персонал - робітників відділу (бюро) технічного контролю якості (ВТК) підприємства.

Залежно від масштабу і типу виробництва та конструктивно - технологічних особливостей продукції, що випускається, на підпри­ємстві створюється відділ або бюро з технічного контролю якості.

Основні показники якості продукції.

Показник якості продукції (ГОСТ 15467-79) – кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції, з яких складається якість, розглянута стосовно певним умовам її створення і експлуатації чи споживання .

Показники якості повинні відповідати наступним основним вимогам:

• сприяти забезпечення відповідності якості продукції потребам економіки та населення;

• бути стабільними;

• враховувати сучасні досягнення науку й техніки, основних напрямів технічного процесу світового фінансового ринку;

• характеризувати все властивості продукції, визначають її якість;

• піддаватися оцінці усім стадіях життєвого циклу вироби (маркетинг, проектування, виготовлення, експлуатація чи застосування).

Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають основні функції, до виконання яких призначений, і зумовлюють область застосування сили і поділяються на:

• класифікаційні показники, встановлюють приналежність виробів до класифікаційної угрупованню (класи автомобілів, точності приладів та т.д.);

• функціональні (експлуатаційні), що характеризують корисний результат від експлуатації виробів (швидкодія комп'ютера, продуктивність стану, точність вимірювального приладу тощо.);

• конструктивні,дають точне уявлення про основних проектно-конструкторських рішеннях виробів;

• показники складу і структури, що визначають вміст у продукції хімічних елементів, їх сполук. Показники цієї групи грають основну роль оцінці рівня якості, часто використовують як критерії оптимізації і застосовуються з іншими видами показників.

Показники надійності:

• безвідмовність – властивість вироби зберігати працездатність протягом певного часу, чи напрацювання.

• довговічність – властивість вироби зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонту.

• ремонтопридатність – здатність продукції піддаватися ремонту.

• психофізіологічні характеризують пристосованість вироби до органів чуття людини.

• психологічні характеризують можливість сприйняття та опрацювання різноманітної інформації.

• фізіологічні характеризують допустимі фізичні навантаження різні органи людини.

Також до них належить гігієнічні (освітленість, температура, тиск, вологість), антропометричні (одяг, взуття, меблі, пульти управління) і психофізіологічні (швидкісні і силові можливості, пороги слуху, зору т.п.).

Естетичні показники характеризують інформаційну промовистість, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання, стабільність товарного виду (характеристики художніх стилів, відтінків, запахів, гармонійності тощо.).

Показники технологічності характеризують властивості продукції, що зумовлюють оптимальне розподіл витрат матеріалів, часу та коштів праці за технічної підготовці виробництва, виготовленні і експлуатації продукції. Це показники трудомісткості, , собівартості виробів. Обчислюються як загальні (сумарні) і структурні, удільні, порівняльні чи відносні показники.

Показники стандартизації, та уніфікації характеризують насиченість продукції стандартними, уніфікованими і оригінальними частинами, і навіть рівень уніфікації коїться з іншими виробами.

Основні показники уніфікації – коефіцієнт придатності, повторюваності, взаємної уніфікації для груп виробів, питому вагу оригінальних деталей (вузлів). Стандартними є всі частини продукції, випущені за державними і галузевим стандартам.

Патентно - правові показники характеризують ступінь відновлення технічних рішень, як у продукції, їх патентну захист, і навіть можливість безперешкодної реалізації продукції нашій країні за кордоном (кількість чи питому вагу запатентованих чи ліцензованих деталей (вузлів) тощо.).

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на довкілля, які виникають за експлуатації чи споживанні продукції. Наприклад: зміст шкідливих домішок, що викидаються в довкілля, ймовірність викиду шкідливих частинок, газів, випромінювань при зберіганні, транспортуванні та використання продукції, рівень ГДК.

Показники безпеки характеризують особливості їхньої продукції, що зумовлюють у її експлуатації чи споживанні безпеку людини. Вони відображають вимоги до норм і дезінфікуючих засобів захисту людей, що у зоні можливої небезпеки у разі виникнення аварійної ситуації, і передбачені системою державні стандарти за безпеку праці, і навіть міжнародних стандартів.

Економічні показники характеризують, виготовлення, експлуатацію чи споживання продукції,враховуючі в інтегральному показнику якості продукції (різні види витрат, собівартість, ціна, і ін.), і при співставленні різних зразків продукції – техніко-економічні показники.

Якість продукції - поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості вироби, рівень її стандартизації, та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні й опосередковані показники якості продукції.