Перша долікарняна допомога в разі опіків

Розрізняють такі ступені опіків:

- почервоніння шкіри;

- відшарування зовнішнього шару шкіри з утворенням пухирів;

- пошкодження всіх шарів шкіри з утворенням струпа – змертвіння тканин;

- обвуглювання тканин чи змертвіння шкіри, кісток, м'язів та сухожиль.

У разі опіків 2-4 ступенів і площі пошкодження більше за 10-15% поверхні тіла розвивається шок; пульс і дихання стають частішими, шкірні покриви бліднішають, з'являється холодний липкий піт. Потер­пілий скаржиться на нудоту, головний біль, спрагу та загальну слабкість, виникає серйозна небезпека для його життя.

Перша долікарняна допомога в разі термічних опіків

Потерпілого необхідно вивести із зони високої температури. На потерпілого треба відразу накинути кошму, або збити полум'я водою. Не рекомендується роздягати потерпілого. Оброблення місць опіку на тілі потерпілого проводиться за стерильних умов. На людини, що надає допомогу, а також на потерпілому мають бути марлеві пов’язки. До обпечених місць не можна торкатися руками.

М ісця опіку слід накрити чистою марлею, але не змащувати ніякими мазями. Для пов'язки використовують стерильний бинт чи інди­відуальний перев'язувальний пакет. У разі великих площ опіку можна використовувати чисті простирадла. Для зменшення болю можна змочити пов'язку спиртом. Пов’язку дезінфікують і вгамовують біль. Якщо з'явилися ознаки шоку,

необхідно негайно викликати швидку допомогу, а до її приїзду треба дати потерпілому заспокійливе (настойку валеріани 30-40 крапель) і серцевий засіб (таблетку валідолу).

Перша долікарняна допомога в разі хімічних опіків

Необхідно знати, яка саме речовина спричинила хімічний опік. Під впливом кислот на шкірі виникає сухий темно-коричневий чи чорний чітко окреслений струп. Луги викликають утворення сіро-брудних струпів, що нечітко окреслені.

Спочатку з потерпілого знімають одяг і білизну. Якщо опік викли­каний кислотою, місце опіку обливають сильним струменем води на протязі 15-20 хв.

У разі опіків лужними розчинами місце опіку слід промивати водою на протязі не менше 15 хв. (категорично забороняється промивати водою опіки від погашеного вапна). Потім ці місця закривають чистою марлею, бинтом. Потерпілих необхідно доставити до лікувального закладу.

Ураження електричним струмом

Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після визво­лення його від

е лектричного струму. Для визначення стану необхідно вжити таких заходів:

- покласти потерпілого спиною па тверду поверхню;

- перевірити наявність у потерпілого дихання;

- перевірити наявність у потерпілого пульсу па сонній артерії;

- з'ясувати стан зіниці, широка зіниця вказує на погіршення кровопостачання.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, його треба покласти у зручне положення і до прибуття лікаря забезпечити спокій, обов'язково спостерігаючи задиханням і пульсом. Не можна дозволяти потерпілому рухатись, продовжувати роботу. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт.

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою і забезпечити спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає погано, рідко і судомно, йому необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.

У разі відсутності в потерпілого ознак життя не можна вважати його померлим. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу допомогу у вигляді штучного дихання і зовнішнього масажу серця, то настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома способами. Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпілого від електричного струму і проводити безпе­рервно до досягнення позитивного результату. Штучне дихання необхідно робити безперервно, до прибуття лікаря.

Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека.

Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатує смерть лише лікар