1.4. Конструктивне рішення і обґрунтовування будівельних конструкцій

Конструктивна схема проектованої будівлі –без каркасна, з зовнішніми та внутрішніми повздовжніми стінами.

Просторова жорсткість такої будівлі забезпечується зв’язком вертикальних діафрагм жорсткості – несучих стін з горизонтальними діафрагмами жорсткості – плитами перекриття та покриття. Цей зв’язок здійснюється за допомогою зварки анкера, який одним кінцем приварюється до закладних деталей плит, а інший – заводиться в горизонтальний шов цегляної кладки стіни, на яку спирається ця плита.

Із збірного залізобетону запроектовані наступні конструкції: стрічковий фундамент, який складається з фундаментних блок-подушок та бетонних стінових блоків; багатопустотні плити перекриття та покриття; сходові марші та сходові площадки; козирки входів; карнизні плити, а також перемичок у внутрішніх та зовнішніх несучих цегляних стінах.

Зовнішні та внутрішні несучі стіни даної будівлі виконані з керамічної порожнистої цегли марки «100» на цементному розчині марки «50».

Для виробництва загально будівельних робіт бетони прийняті класу С16/20, С20/25, С25/30, С30/35, С32/40. Арматура використовується класу А240, А300, А400, А600 і дріт Вр-1, прийнятий по каталогах.

1.4.1 Фундаменти

Несучими елементам в будівлі є стіни, тому фундаменти запроектовані під стіни стрічкові, які складаються з збірних залізобетонних блоків подушок і укладених на них на цементному розчині фундаментних бетонних блоків. Фундаментні залізобетонні блоки подушки укладаються на добре утрамбовану основу по підготовці з товщого бетону, товщина підготовки 100мм. Фундаментні бетонні блоки укладаються з обов’язковою перев’язкою вертикальних швів на цементному розчині М150. Товщина швів 20мм. Вертикальні колодці, які виникають між торцями бетонних блоків, також заповнюються тим же розчином. Зв’язок між блоками прокольних і поперечних несучих стін забезпечується перев’язкою блоків вертикальна і закладною в горизонтальні шви арматурних стінок з крупної сталі Ø8мм

По обрізу фундаменту запроектована горизонтальна гідроізоляція з цементного розчину, складу 1:2, товщиною 20мм. Вертикальна гідроізоляція – обмазка гарячим бітумом за 2 рази зовнішньої поверхні фундаментних блоків, які торкаються грунта.

Залізобетонні блоки подушки прийняті до ДСТУ Б.В2.6-109:2010. Залізобетонні блоки подушки під зовнішні і внутрішні стіни прийняті марки по проекту ФБП-1, в ДСТУ це марка ФЛ12.24-2, розміром 2380×1200×300(мм). Таких подушок на всю будівлю необхідно 83 штук.

Фундаментні бетонні блоки запроектовані по ДСТУ Б.В.2.6-108:2010. Бетонних фундаментних блоків під зовнішні несучі стіни прийняті марки по проекту ФББ-1, в ДСТУ це марка ФБП24.6.6-т, розміром 2380×600×580(мм). Таких бетонних блоків на всю будівлю необхідно114 штук. Під внутрішні несучі стіни фундаменті блоки прийняті марки по проекту ФББ-2, в ДСТУ це марка ФБС24.4.6-т, розміром 2380×400×580(мм). Таких блоків на всю будівлю необхідно 46 штук.

Глибина закладання фундаменту виходячи з кліматичних умов прийнята 1,6 м. По периметру будівлі запроектована асфальтова відмостка, шириною 2 м.

1.4.2 Стіни

Стіни в будівлі запроектовані з керамічної порожнистої цегли, розміри якого 250×120×65(мм). Кладка ведеться по багаторядній системі перев’язки вертикальних швів, на цементному розчині М150. Товщина зовнішніх несучих стін прийнята 640мм, а внутрішніх несучих стін 380 мм. Товщина швів в кладці: вертикальних 10мм, горизонтальних 12мм.

При улаштуванні цегляної кладки в рівні плит перекриття та покриття улаштовуються залізобетонні монолітні пояси по всьому периметру будівлі для збільшення жорсткості всієї будівлі. Монолітні пояси прийняті розміром 640×250/500(мм).

Прив’язка розбивочних осів в цій частині будівлі: