Результати дослідження

В експерименті брали участь студенти 1-2 курсу Харківського національного університету мистецтв, вибірка становила 82 людини, середній вік випробовуваних – 19 років. Дослідження проводилося у 2012 – 2014 роках. Були використані методики:

Тест Шалома Шварца для аналізу цінностей на рівні соціальних культур (переклад і адаптація В. Карандашева, С. Реттгес [3]) застосовувався для вивчення ціннісних орієнтація наших респондентів як представників певних етнічних груп. В його основі лежить концепція, яка була розроблена на основі ретельного вивчення і узагальнення цінностей, представлених в різних культурах світу. Всі цінності в рамках цієї моделі, об'єднані у сім ціннісних типів: гармонія, включеність, ієрархія, оволодіння, афективна автономія, інтелектуальна автономія, рівність. Типи, за задумом авторів методу, утворюють кругову структуру, що відображає динамічний відношення між ними. Виділяються три осі виміру цінностей культури: автономія - включеність, рівність - ієрархія, гармонія - оволодіння. Для нас важливо те, що цінності вибудовані в певній послідовності, яку детермінують названі осі виміру. Емпірична валідність методики заснована на широких дослідженнях, проведених у країнах, де мешкає більше 75% населення світу.

Тест Люшера. Макс Люшер, автор відомого колірного тесту, розвиваючи ідеї Гете і Кандинського, сформулював поняття «структура кольори», під яким він мав на увазі стійке, загальне для всіх людей, незалежно від раси, культури, освітнього рівня, статі і віку, значення цього кольору [6]. Функція кольору, по Люшеру, відображає суб'єктивне ставлення людини до кольору, вона визначається і властивостями самої людини. Автор вважав, що, встановивши взаємозв'язку кольору і психіки, можна обґрунтувати колірні методи психодіагностики. Зазначимо, що науковий дискурс Люшера та його тест з самого початку критикували представники різних психологічних шкіл - зокрема, за довільне використання понятійних засобів, - однак у його прихильників також є переконливі аргументи; в наші дні метод Люшера, як і раніше затребувана. З його допомогою в даному дослідженні з'ясовувалися колірні пріоритети респондентів, що трактувалося як показник тих чи інших психологічних властивостей випробуваних.

В ході вимірів, зроблених згідно з рекомендаціями авторів методик, ми отримали дані, які характеризують ранги: по тесту Шварца - переваг цінностей культури респондентами, а за методикою Люшера - кольорів у пріоритетах випробовуваних. Наступним кроком став кореляційний аналіз даних. Для цього вони були розміщені в таблиці по горизонталі: прізвище – ранги кольорів (синього, зеленого, жовтого ...) – ранги цінностей (ієрархія, оволодіння, рівність тощо). Утворені стовпці умовно можна було б назвати «синєсть», «зеленість», «ієрархність» вибірки (в дусі назв платонівських ейдосів). Потім дані були переведені в ранги, оскільки змінні, між якими вивчається зв'язок, представлені в порядкової шкалою [5, 77]. Коефіцієнти кореляції Пірсона прораховані в програмі Ехcеl. Отримані результати представлені в Таблиця кореляцій між змінними рангів кольорових переваг по Люшеру і рангів ціннісних пріоритетів за Шварцем:

Кольорові переваги респондентів:	Ціннісні пріоритети респондентів (порядок – згідно кругового розташування цінностей культури за Шварцем):
	Включеність	Ієрархія	Оволодіння	Афективна автономія	Інтелектуальна автономія	Рівність	Гармонія
Коричневий	0,151732	0,011568	-0,08577	-0,02642	0,071179	-0,17388	0,087819
Фіолетовий	0,067135	0,152442	-0,0218	0,057928	-0,10363	0,006587	-0,06356
Синій	-0,16934	0,053935	0,13043	-0,01673	-0,03731	0,008383	0,066406
Чорний	-0,13291	-0,07235	0,07259	0,213572	-0,08327	-0,10831	0,011949
Зелений	-0,11412	-0,04602	0,023129	0,055057	0,161236	0,078877	-0,25329
Жовтий	0,062533	0,063794	0,011145	-0,2231	0,102882	0,246572	-0,14163
Червоний	0,10309	-0,0033	-0,05009	-0,02453	-0,14787	0,006318	0,126534
111 – Максимальні значення кореляцій - по горизонталі і вертикалі 111 – Мінімальні значення кореляцій – по вертикалі

По горизонталі таблиці розташовані цінності Шварца в тому строгому порядку, який визначили автори тесту. Вище говорилося, що цей порядок залежить від трьох осей, що пронизують коло цінностей. По вертикалі можна побачити фрагменти колірного кола, побудованого подібно веселці. Правда, замість блакитного варто чорний колір, а коричневий (замість пурпурного) стає точкою, що замикає веселку в коло, але про це – нижче. Статистична значимість найвищих позитивних і негативних значень коефіцієнтів кореляції (вони виділені жирним шрифтом) невелика. Більшість зв'язків виявлені на рівні статистичної тенденції (р≤0,1). Критичні значення коефіцієнтів кореляції r-Пірсона розраховані для перевірки ненаправленої альтернатив. Область значень, що характеризують статистично достовірні відмінності (р≤0,05), починаються з 0,22, тобто у всій таблиці, їх всього три. Привертає увагу інше: всю таблицю по діагоналі перетинає область найвищих – по вертикалі і горизонталі - значень коефіцієнтів кореляцій (вони виділені жирним шрифтом та підкреслені). Це наштовхує на думку про закономірності, прихованої у кореляційній таблиці. Цікаво, що мінімальні значення кореляцій, виділені жирним курсивом (вони теж не виходять за рамки рівня статистичної тенденції) теж в деяких місцях таблиці утворюють діагональ: див. стовпці «включеність», «ієрархія», «афективна автономія», «інтелектуальна автономія», «рівність». Слід також уточнити: друга діагональ складена з мінімальних тільки по вертикалі величин (по горизонталі є ще менші значення).

Відзначимо важливу подробицю: відомо, що вимірювання за допомогою восьмицветового тесту Люшера проводяться дворазовим пред'явленням стимульного матеріалу респондентам. Автор тесту вважає, що перше пред'явлення характеризує бажану картину» психологічних властивостей випробуваного, друге ж виявляє «дійсну картину». Розглянута таблиця - це кореляції змінних тесту Шварца і змінних першого пред'явлення кольорових карток тесту Люшера. Саме тут були знайдені цікаві закономірності. Співвіднесення даних методики Шварца і результатів другого вимірювання по Люшеру (характеризують «дійсну картину») не дало ніяких результатів, тобто нам не вдалося помітити якусь закономірність у хаотичному розташуванні даних. Якщо спробувати пояснити цей факт, то можна сказати наступне.

Згідно теорії Шварца, цінності особистості існують на двох рівнях: на рівні нормативних ідеалів і на рівні індивідуальних пріоритетів. Перший рівень відображає уявлення людини про те, як потрібно поступати, визначаючи тим самим його життєві принципи поведінки. Другий рівень більш залежним від зовнішнього середовища, наприклад, від групового тиску і співвідноситься з конкретними вчинками людини [3]. Відповідно побудований і сам опитувальник Шварца: перша його частина надає можливість вивчити нормативні ідеали, цінності особистості на рівні переконань, а також структуру цінностей, що надає найбільший вплив на особистість, але не завжди проявляється в реальному соціальному поведінці. Друга частина опитувальника вивчає цінності на рівні поведінки, тобто індивідуальні пріоритети, найбільш часто проявляються в соціальній поведінці особистості. Так відображено те ціннісне тиск, який здійснюється через соціалізацію, за допомогою референтної групи, традицій.

Неважко побачити тут аналоги ідей Люшера: «бажане» і «дійсне» також характеризує подібний розкид між психологічними якостями. Виходячи зі сказаного, можна пояснити відсутність закономірності в результатах, отриманих нами при співвіднесенні даних методики Шварца і результатів другого вимірювання по Люшеру (характеризують «дійсну картину»). Адже при вимірюванні ціннісних орієнтацій на рівні цінностей культури використовується тільки перша частина тесту Шварца, що відображає нормативні ідеали, тобто, «бажане». І, відповідно, дані, що характеризують зв'язок між першим пред'явленням стимульного матеріалу по Люшеру (виявляє «бажане») і тестом Шварца – дозволяють знаходити закономірності, що підтверджуються за допомогою математичного аналізу.

Тепер слід відповісти на ряд питань. По-перше, чи є схожість у психологічних властивостях, описаних Люшером і Шварцем, близькість яких вказують вищі значення кореляцій? По-друге, чому коричневий колір знаходиться на місці пурпурного кольору, який традиційно замикає цей круг, розташовуючись між фіолетовим і червоним? І, нарешті, чому чорний колір потрапив на місце блакитного? Рамки цієї статті не дозволяють розгорнуто відповісти на перше питання, що вимагає детального дослідження. Є підстави вважати, що в окремій роботі вдасться позитивно відповісти на нього підтвердивши гіпотезу, висловлену в [2]: ціннісні типи при їх круговому розташуванні за Шварцем, своїми колірними індексами в основному відповідають колірному колі. Тут же ми зосередимося на другому та третьому питаннях.

Отже, в таблицю кореляцій потрапив люшеровскій чорний колір. Він знаходиться на місці, де, за логікою побудови колірного кола, міг би перебувати блакитний або світло-синій кольори (нагадаємо, що люшеровскій синій, який знаходиться вище в таблиці – це темно-синій). Намагаючись пояснити цей факт, звернемося до думки психолога Б. Базими, який у своїй монографії «Колір і психіка», узагальнюючи думки художників, культурологів, психологів, медиків, зазначає, що «синій колір близький до чорного і отримує подібні з ним символічні значення» [1]. Так, він вважався траурним у Стародавньому Єгипті та у деяких народів Південної Африки. Бразильці з блакитним кольором символізує печаль. Французи називають жах «синім страхом» (згадаймо казку про «синю бороду»). В англійській мові блакитний колір означає смуток і смуток і символізує задума, печаль, роздуми і меланхолію (пор. «блюз» у джазовій і доджазовій американській музиці). У слов'янських народів синій служив кольором смутку, горя, асоціювався з бісівським світом. Старовинні перекази описують чорних і синіх бісів. У Китаї блакитний колір є одним з траурних квітів. Блакитний колір, значення якого також відчуженість, щирість, байдужість і лід, тісно пов'язаний з замкнутістю і тактовністю у спілкуванні. Він є кольором роздумів і споглядання.

Психотерапевти стверджують, що в деяких випадках більш темні відтінки блакитного інтерпретуються як жорстокість і тяжкість впертості, страждання від раптової ізоляції або закоренілою гордості. А надто «кричущий» блакитний колір вводить людину в стан жаху, викликає бачення. Н. Сєров зазначає, що «зловживання блакитним кольором може вести до деякої втоми і навіть до пригніченості пацієнта» [7]. Виразно висловився Гете: Світло-синій - це «чарівне ніщо» [цит. за: 4].

Якщо порівняти ці характеристики зі значеннями чорного у Люшера, то можна дійсно побачити деяку близькість символіки. Ось деякі витримки: чорний - це абсолютна межа, де закінчується життя. Тому чорний колір виражає ідею «нічого». Чорний - це заперечення по відношенню до затвердження... Прапори анархістів та нігілістичних спілок були чорними. Чорний висловлює застій, захист і витіснення збуджуючих впливів. Чорний колір передає накопичення, оборону і витіснення впливу подразників. Тому чорний колір означає відмову. Той, хто вибирає чорний колір на перше місце, хоче відмовлятися з норовливого протесту. Він повстає проти своєї долі.

Здебільшого цей колір обирається людьми, які відчувають сильний, нестерпний психічний тиск з кризовим загостренням, наприклад дітьми в період статевого дозрівання і перебування в лікарні, а також людьми з психічними і нервовими розладами [6].

І друге питання: чому коричневий колір у таблиці 1 знаходиться на місці пурпурного? Відповісти на нього легко. Власне, це лише підтверджує на експериментальному рівні висновок, зроблений в попередньому теоретичному дослідженні. У ньому автори підводять підсумки: «колірний круг, введення в наукову практику якого пов'язують з Ньютоном, утворений сімома основними кольорами і одним штучним - пурпурним, який необхідний для замикання кола: переходу від фіолетового до червоного. В отриманому нами ціннісно-колірному колі цю додаткову позицію зайняв коричневий» [2]. Ймовірно, для пояснення цього феномену слід звернутися до законів оптики або канонами художнього сприймання творів живопису.