Технічні параметри холодильників

Показники якості	Значення показників		Показники вагомості
	КШД 350/80	Базовий зразок
Загальний об’єм холодильника, дм2	350	300	8
Об’єм морозильної камери, дм2	80	60	7
Об’єм камери для збереження овочів і фруктів, дм2	60	60	6
Висота, мм	1750	1600	3
Температура зберігання замо­рожених продуктів, 0С	–18	–18	8
Потужність заморожування продуктів, кг/добу	4,0	3,0	5
Температура в камері для зберігання овочів і фруктів, не більш як, 0С	10	10	4
Питомі добові витрати електро­енергії при температурі навколишнього середовища 25 0С	0,36	0,37	8
Питома маса, кг/дм2	0,22	0,25	3

Завдання 4. Показник конкурентоспроможності холодильника КЩД 350/80 за економічними параметрами становить 0,93. Скориставшись даними табл. 36, обчисліть інтегральний показник конкурентоспроможності. Зробіть письмовий висновок про резерви посилення конкурентних позицій виробу.

Завдання 5. Скориставшись даними табл. 37, обчисліть інтегральний показник конкурентоспроможності магнітоли «Промінь 215 РМ».

Таблиця 37

Показники якості магнітоли

Показники	Значення показників		Вага показника в загальній сукупності
	«Промінь 215-РМ»	«SONY CFS-W456L»
1. Максимальна вихідна потужність,Вт	5	6	0,13
2. Маса, кг	6,5	5,6	0,07
3. Номінальна споживана потуж­ність	16	14	0,04
4. Номінальна швидкість магніт­ної стрічки, см/с	4,76	5,12	0,09
5. Досконалість звуку, балів	3	5	0,09
6. Зручність користування, балів	4	5	0,18
7. Дизайн, балів	3	5	0,11
8. Ціна виробу, грн	360,00	410,00	0,15
9. Витрати на ремонт, грн	35,00	55,0	0,05
10. Витрати на експлуатацію	24,00	21,00	0,02

Тема 6. Ринок товарів і послуг

Тему присвячено розгляду основних складових ринку, його механізму та структури. Студентам варто запам’ятати, що ринок є однією з базових категорій сучасної економічної науки. У найширшому розумінні з ринком пов’язують сферу обміну, сукупність наявних та потенційних покупців товару. Отже, ринок — це місце для зустрічі і здійснення обміну продавців і покупців (рис. 23).

З поняттям «обмін» звичайно ототожнюють акт отримання будь-якого бажаного об’єкта з пропонуванням будь-чого натомість. Тобто ринок — це система економічних відносин, зв’яз­ків господарських суб’єктів, які приймають рішення самостійно. Це означає, що ринкова економіка може успішно розвиватися лише за умов вільного вибору у споживанні, свободи обрання фаху та місця праці, свободи підприємництва. Для функціювання такої економіки потрібна реалізація різноманітних форм власності (приватної, кооперативної, акціонерної, державної тощо) і наявність відповідної інфраструктури.

Рис. 23. Ринковий цикл

Термін «інфраструктура» має походження від двох латин- ських слів «infra»(той, що нижче, під) та «structure» (побудова, розташування). Виходячи із семантики цього терміна інфраструктуру можна визначити як фундамент економіки. У ширшому розумінні інфраструктура — це сукупність організацій­но-правових форм, які опосередковують та гармонійно поєд­нують у завершену цілісність рух матеріальних ресурсів і діло­вих відносин. Інфраструктура ринкової економіки складається із ринків; товарів та послуг; засобів виробництва; фінансового ринку.

Ринок товарів та послуг базується на розгалуженій мережі товарних бірж, підприємств оптової торгівлі, маркетингових організацій, тобто інфраструктура ринку товарів та послуг — це організаційні, матеріальні та технічні засоби, за допомогою яких товари просуваються від місця безпосереднього виробництва до місця реалізації, нагромаджуються, зберігаються та продаються. Це також певні схеми й структури товаропросування, матеріально–технічна база оптової торгівлі, мережа роздрібних торгових підприємств, торговельно-технологічне обладнання, засоби організації і обліку товаропросування, система торговельних та післяпродажних послуг (табл. 38).

Таблиця 38

Розгорнута класифікація елементів та складових інфраструктури товарного ринку

Елементи інфраструктури	Складові та напрямки діяльності
1. Торговельні підприєм­ства та організації	1.1. Підприємства гуртової торгівлі 1.2. Гуртові та дрібногуртові крамниці 1.3. Підприємства роздрібної торгівлі 1.4. Товарні біржі 1.5. Будинки торгівлі 1.6. Підприємства комісійної та консигнаційної торгівлі 1.7. Ярмарки 1.8 Аукціони
2. Комерційно-посеред­ницькі організації	2.1. Дистриб’юторські фірми 2.2. Брокерські організації. 2.3. Торговельно-промислові палати. 2.4. Дилерські фірми
3. Організації з надання послуг	3.1. Організації з прокату 3.2. Лізингові організації 3.3. Інжинірингові організації 3.4. Консалтингові фірми
4. Інформаційні організації	4.1. Маркетингові та інформаційно-комерційні центри. 4.2. Виставки 4.3. Рекламні організації
5. Фінансові організації	5.1. Банківська система 5.2. Фондові та валютні біржі 5.3. Організації зі страхування 5.4 Інвестиційні організації.
6. Контролюючі органи	6.1. Рахункова палата 6.2. Органи податкової системи 6.3. Організації захисту прав споживачів 6.4. Митна служба 6.5. Аудиторські організації
7. Юридичні організації	7.1. Нотаріальні контори 7.2. Система адвокатури 7.3. Судова система 7.4. Нотаріальна система
8. Організації працевлаш­тування та кадрового забезпечення	8.1. Служби зайнятості 8.2. Кадрові служби підприємств, організацій, відомств 8.3. Навчальні заклади професійної підготовки 8.4. Служби перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів

Закінчення табл. 38

Елементи інфраструктури	Складові та напрямки діяльності
9. Транспортна система	9.1. Залізничний транспорт 9.2. Автомобільний транспорт 9.3. Водний транспорт 9.4. Повітряний транспорт 9.5. Трубопровідний транспорт
10. Система зв’язку	10.1. Поштовий зв’язок 10.2. Електричний зв’язок 10.3. Теле- і радіозв’язок 10.4. Космічний зв’язок
11. Складське господарство	11.1. Склади 11.2. Обладнання 11.3. Вантажно-транспортні системи 11.4. Тара
12. Паливно-енергетич­ний комплекс	12.1. Нафтовий підкомплекс 12.2. Газовий підкомплекс 12.3. Вугільний підкомплекс 12.4. Електроенергетичний підкомплекс

Результати функціонування інфраструктури ринку товарів та послуг виступають переважно не в матеріально-речовій формі, а у вигляді корисного ефекту, тобто продукцію інфраструктури не можна нагромаджувати. Характерною особливістю елементів інфраструктури ринку товарів та послуг є те, що вони просторово невзаємозамінні. Велика концентрація складових інфраструктури в одному місці не може компенсувати їх нестачі в іншому. Крім того, елементи інфраструктури різняться за техніко-економіч­ними характеристиками. Одні з них створюють розгалужені мережі, інші мають поодинокий характер. До перших належать транспортні комунікації, мережі зв’язку, енерго- і водопостачання. Вони мають напрям, протяжність, пропускну здатність. Поодинокими елементами інфраструктури ринку товарів і послуг є складські місткості, залізничні станції, місця виконання навантажувально-розвантажу­вальних та перевалочних робіт, електричні підстанції тощо. Уже навіть із цього випливає, що економічний зміст інфраструктурної діяльності позначений великою складністю та багатогранністю.

Усі ринки перебувають у тісному зв’язку і взаємозалежності і поділяються на різні субринки і ринкові сегменти за допомогою спеціальних уточнювальних термінів (національний ринок, міжнародний ринок і т. ін.). Будь-який ринок характеризується склад­ною структурою, що класифікується за різними критеріями:

1. залежно від економічного призначення об’єктів ринкових від­носин — ринок споживчих товарів і послуг, ринок промислових то­варів, ринок ноу-хау, сировинний ринок, ринок цінних паперів і т. ін.

2. залежно від географічного положення — місцевий, національний, світовий;

3. за ступенем обмеження конкуренції — монополістичний, олігополістичний, монопсонічний, вільний, мішаний;

4. за галузями виробництва: — автомобільний, нафтовий, комп’ютерний і т. ін.;

5. за характером продажу — оптовий, роздрібний.

Зауважимо, що за головними концепціями маркетинг продукції промислового призначення та товарів широкого вжитку має однакові засади. Однак практичне розв’язання багатьох питань здійснюється за різних підходів (табл. 39).

Таблиця 39