- •1 Законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •2 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •3 Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •4 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів в будівництві
- •5. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •6 Безпека при земляних роботах
- •7 Безпека при опоряджувальних роботах
- •8. Безпека при монтажних роботах
- •10 Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •9 Система попередження пожежі
- •11 Сучасні заходи та засоби щодо колективного та індивідуального захисту працюючих від дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища
- •12 Аналіз умов праці за травмонебезпечними факторами щодо характерних технологічних процесів
- •13 Заходи та засоби системи попередження пожежі, обґрунтування та вибір доцільних заходів і засобів попередження пожежі на будівельних майданчиках
- •14 Організація служби пожежної безпеки на будівельному майданчику
- •15 Охорона праці при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів.
9 Система попередження пожежі
Система попередження пожежі - це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на усунення умов виникнення пожежі (ДСТУ 2272-93).
Система попередження пожежі включає, перш за все, два основних напрямки: 1) попередження формування горючого середовища; 2) запобігання виникненню в цьому середовищі джерела займання.
Попередження формування горючого середовища або вибухонебезпечної суміші досягається за рахунок:
• максимально можливого використання неспалимих та важко-спалимих матеріалів (облицювання, оштукатурювання, просочення антипіренами та ін.);
• обмеження маси і об'єму горючих речовин та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також забезпечення безпечного способу їх розміщення (зонування територій з урахуванням рельєфності);
• надійна ізоляція та герметизація горючого середовища та вибухонебезпечної суміші;
• підтримання концентрацій горючих газів, пари і вибухонебезпечних сумішей за межами їх спалахування;
Попередження виникнення у горючому середовищі джерела займання досягається за рахунок:
• використання обладнання та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел займання;
• застосування електрообладнання, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпечності приміщень і зон, групі й категорії вибухонебезпечної суміші;
• виконання вимог спільного зберігання речовин і матеріалів;
• використання обладнання, яке задовольняє вимоги електростатичної іскронебезпечності;
• улаштування молнієзахисту;
• організації автоматичного контролю параметрів, виявлення джерела займання;
• заземлення обладнання подовжених металоконструкцій;
• використання при роботі з легкозаймистими рідинами інструменту, який виключає іскроутворення;
• ліквідації умов самозаймання речовин і матеріалів.
10 Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
Приміщення за вубухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А,Б,В,Г,Д).
До категорії А (вибухонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані із застосуванням горючих газів, легкозаймистих рідин, з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, Сюди належать: приміщення малярних цехів, де застосовуються нітрофарби, лаки, та нітроемалі, склади карбіду кальцію на заводах машинобудування, .
До категорії Б (вибухопожеженебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані із використанням або наявністю горючого пилу або волокна, легкозаймистих рідин з температурою спалаху більше 28°С Сюди належать: кисневі станції, малярні цехи, де застосовується оліфа і олійні лаки, склади балонів з киснем, склади легкозаймистих і горючих рідин з температурою спалаху від 28°С до 120°С
До категорії В (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, пов'язані з використанням горючих та важкогорючих рідин, твердих горючих та важкогорючих речовин і матеріалів, речовин і матеріалів, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А і Б.
Сюди належать: деревообробні та столярні виробництва, склади термоізоляційних і рулонних горючих матеріалів, пековарки, склади спалимих будівельних матеріалів і лісів,
До категорії Г (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані з негорючими речовинами і матеріалами в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділення променистого тепла, іскор, полум'я, горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Сюди належать: ливарні, зварювальні, термічні, ковальські цехи, автомобільні гаражі, депо мотовозні й паровозні, електростанції, приміщення двигунів внутрішнього згоряння, котельні.
До категорії Д (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані з використанням негорючих речовин та матеріалів в холодному стані, механічні цехи холодної обробки матеріалів (крім магнієвих сплавів), компресорні станції повітря та інших негорючих газів, склади метану, цехи миття і розливу на пивоварнихзаводах, механічні майстерні.
Житлові, громадські будівлі і споруди за ступенем пожежної небезпеки на категорії не поділяються.
