Структура і зміст курсової роботи

Курсова робота складається з текстової та графічної частини. Текстова частина, як правило, містить ряд загальних документів і пояснювальну записку, які брошурують в єдиний том. У записці повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені стандартами, а при їх відсутності - загальноприйняті в науково-технічній літературі. Якщо в записці прийнята специфічна термінологія, то в кінці її (перед списком літератури) повинен бути перелік прийнятих термінів з відповідними роз'ясненнями. Перелік включають у зміст записки.

Пояснювальна записка курсової роботи повинна мати наступну структуру:

Титульний лист встановленого зразка

Рецензія

Завдання на курсову роботу

Зміст

Введення

1. Постановка задачі

2. Розробка моделі та вибір методу рішення

3. Опис алгоритму розв’язання задачі

4. Опис структури даних

5. Опис програми (відомості про логічну структуру та функціональне призначення окремих частин програми )

6. Інструкція до використання програми

7. Опис роботи програми (з контрольними розрахунками )

Висновок

Список використаної літератури

Додатки:

• Графічна частина (схеми алгоритмів, що ілюструють основні методи й алгоритми реалізовані в програмі);

• Лістинг програми;

• Копії екранних форм;

• Зразки вихідних документів (відомостей, звітів);

• Програма (диск [або інші носії даних] з дієздатною програмою та всіма необхідними додатковими файлами та бібліотеками).

У введенні слід розкрити актуальність обраної теми, її теоретичну та практичну сутність, навести мету і завдання написання даної курсової роботи.

До опису постановки задачі (комплексу задач) включають формулювання умови задачі, збір інформації про рішення задачі, визначення кінцевих цілей задачі, визначення форми видачі результатів.

У розділі “Розробка моделі та вибір методу рішення” описують: аналіз існуючих аналогів, аналіз технічних і програмних засобів; розробка матема-­тичної моделі як системи математичних співвідношень - формул, рівнянь, нерівностей і т.д., що відбивають істотні властивості об’єктів чи явищ конкретної задачі.

До розділу “Алгоритм розв’язання” мають входити:

• опис логіки алгоритму і засобу формування результатів розв’язання із зазначенням послідовності етапів розрахунку, розрахункових і (або) логічних формул, використаних в алгоритмі;

• вказівки про точність обчислення (при необхідності);

• співвідношення, необхідні для контролю достовірності обчислень;

• опис зв'язків між частинами і операціями алгоритму;

• вказівки про порядок розташування значень або рядків у вихідних документах (наприклад, за зростанням значень кодів об'єктів, за групами об'єктів і т.д.).

Алгоритмом повинні бути передбачені всі ситуації, що можуть виникнути в процесі розв’язання задачі.

При викладенні алгоритму слід використовувати умовні позначення реквізитів, сигналів, граф, рядків із посиланням на відповідні масиви і переліки сигналів.

Алгоритм представляють одним з таких способів:

1. графічний (у вигляді схеми);

2. табличний;

3. текстовий;

4. змішаний (графічний або табличний з текстовою частиною).

У розділі “Опис структури даних” описують вхідні дані, їх типи, призначення, вихідні дані.

Розділ “Опис програми” включає відомості про логічну структуру і функціональне призначення окремих частин програми

Розділ “Інструкція до використання програми“ містить системні вимоги до програми та інструкцію до використання, якісну характеристику програми, перелік можливих помилок роботи програми та шляхи виходу з них.

У розділі “Опис роботи програми” слід надати контрольний розрахунок (якщо відповідає вимогам завдання), опис текстових файлів, опис інтерфейсу.

У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) з урахуванням основних тенденцій вирішення поставленої задачі. Висновок може включати шляхи удосконалення програми, основні результати дослідження, які розглядалися у роботі.