- •Про проходження асистентської практики
- •Розділ 1. Методика викладання фізики у вищій школі
- •1.1. Методи організування і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •1.2. Методика та техніка проведення демонстраційного експерименту
- •1.3 Методи навчання та їх класифікація
- •1.4 Класифікація методів навчання у вищій школі.
- •1.5 Загальна характеристика форм організації навчання у вищій школі
- •Розділ 2. Методика викладання лекційних занять
- •2.1 Основні вимоги до викладання лекцій
- •2.2 Види лекцій.
- •2.3 Методи планування лекцій
- •2.4 План лекційного заняття з курсу «Комп’ютерне проектування теплових насосів»
- •Розділ 3. Методика проведення лабораторних робіт
- •3.1 Основні методи проведення лабораторних робіт
- •3.2 План проведення лабораторних робіт з курсу «Комп’ютерне проектування теплових насосів»
- •Лабораторна робота №1
- •Апроксимація залежностей кінетичних коефіцієнтів холодильного термоелектричного матеріалу Bi2Te3
- •Мета роботи
- •Теоретична частина
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 Проектування каскадної термоелектричної батареї Мета роботи
- •Теоретична частина
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Література
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Література
- •Розділ 4. Наукова робота в Інституті термоелектрики
- •Фізична модель проникного термоелемента та її математичний опис
- •Метод розрахунку та оптимізації проникного фгм термоелемента
- •3. Конструктивні особливості індивідуальних термоелектрич- них кондиціонерів
- •4. Фізична модель індивідуального кондиціонера
- •Висновки
- •Список використаної літератури
2.4 План лекційного заняття з курсу «Комп’ютерне проектування теплових насосів»
План
Загальні відомості про проникні термоелементи
Історія дослідження ФГМ на Україні
ФГМ для термоелектричного охолодження
ФГМ для термоелектричного генерування енергії
Напрямком покращення ефективності термоелектричних перетворювачів енергії є використання більш загальних фізичних моделей- перетворювачів енергії, у яких теплові джерела не встановлені у місцях неоднорідностей, а розподілені в об’ємі матеріалу вітки. Варіантами реалізації таких моделей є проникні термоелементи, які представляють собою термоелектричні матеріали з каналами, по яких переноситься теплоносій. Вперше ідея використання проникних термоелементів була висунута в авторських свідоцтвах І.В. Зоріна , де запропоновано пропускати потік рідини чи газу в напрямку протилежному тепловому потоку в матеріалі віток з метою зменшення втрат тепла, обумовлених теплопровідністю віток термоелемента.
Для визначення характеристик проникного термоелемента необхідно розв’язувати взаємозв’язану систему рівнянь, що описує процес розподілу тепла та електрики в матеріалі разом з рівнянням руху теплоносія.
Першими і основними дослідниками проникних термоелементів були вітчизняні вчені . Вони в рамках одномірного наближення температурного поля в проникному термоелементі розглянули дві схеми взаємодії теплоносія з матеріалом вітки: в першому варіанті теплоносій пропускався від гарячих спаїв до гарячих.
В першому варіанті (рис.1.2), крізь термоелемент прокачувався теплоносій в напрямку градієнта температури в матеріалі. В роботах на основі простих наближень проводились дослідження такого варіанту фізичної моделі, в якому нехтується температурними залежностями фізичних властивостей матеріалу віток, ефектом Томсона, втратами тепла та електрики в комутаційних пластинах, наявністю контактних опорів і т.д.
Рис. 1.2. Схема проникного термоелемента в якому теплоносій пропускається
від гарячих спаїв до холодних(Т1>T2)
1,5,6- комутаційні пластини, 3- адіабатична ізоляція, 2,4-вітки, що мають канали,
↓-потоки тепла та потоки теплоносія
В цих наближеннях розподіли температур для теплоносія t(y) та матеріалу вітки термоелемента T(y) знаходяться з розв’язку системи лінійних диференційних рівнянь [17] з постійними коефіцієнтами:
,
(1.1.)
,
(1.2.)
де
– для матеріалу з каналами; αr-
коефіцієнт тепловіддачі всередині
вітки термоелемента; Pk-
сумарний периметр каналів;
площа
всіх каналів в поперечному перерізі
вітки;
– для випадку пористого матеріалу;
об’ємний
коефіцієнт теплообміну;
;
площа матеріалу в поперечному перерізі
вітки;
питома
масова швидкість теплоносія, λ- коефіцієнт
теплопровідності матеріалу вітки
термоелемента,
теплоємність
теплоносія,
внутрішні
тепловиділення за рахунок ефекту Джоуля.
Загальний розв’язок системи рівнянь (1.1)-(1.2) буде записуватись наступним чином:
(1.3)
(1.4)
де
,
,
постійні
інтегрування, які визначаються з
граничних умов[14].
Опитування студентів про термоелектричні модулі.
Які типи модулів вони знають?
Розкриття доругого питання (те що виділено іде під запис) (20хв):
Вперше на наявність об’ємних ефектів в неоднорідних матеріалах вказують Самойлович А.Г., Коренбліт Л.Л. (Україна, Чернівці) і Dominicale . Експериментальне пітвердження об’ємно- градієнтного ефекту Пельтьє на прикладі германію вперше було отримано П.І. Баранським . (Україна) у 1958 році. Це стимулювало інтерес українських вчених до досліджень у цій галузі. У 70-ті роки опубліковано ряд робіт по термоелементам на основі ФГМ Семенюком В.А., Вайнером А.Л. [46] та іншими українськими вченими. Узагальнення результатів по об’ємно- градієнтним ефектам та комплексне їх дослідження проведено в книзі Анатичука Л.І., Семенюка В.А.
Реалізація об’ємних ефектів в поєднанні з температурними залежностями властивостей матеріалу приводить до необхідності більш складної оптимізації речовини, а саме переходу від оптимізації по параметрах до пошуку оптимальних функцій властивостей матеріалу. У термоелектриці такими функціями можуть бути концентрація носіїв струму або легуючої домішки від координати; зміна з координатою зовнішнього впливу, наприклад: напруженості магнітного поля, що обумовлює неоднорідність характеристик термоелектричного матеріалу, та інші. В першоджерелі приведена класифікація задач пошуку оптимальних функцій для режимів термоелектричного охолодження і генерування електроенергії.
Для пошуку оптимальних функцій використовують чисельні методи комп’ютерного моделювання , що ґрунтуються на теорії оптимального керування, в основу якої покладено принцип максимуму Понтрягіна. В основу цих методів покладено розв’язок системи диференційних рівнянь для знаходження розподілу температури Т(х) та теплового потоку q(x) в вітках термоелемента, які мають вигляд[58]:
(1.5)
з граничними умовами, що конкретизують фізичну модель термоелектричного перетворювача.
Тут властивості матеріалу віток – термоерс α, теплопровідність ϗ та електропровідність σ є взаємозалежними функціями температури Т(х) та іншого фактору U(x), який впливає на значення кінетичних коефіцієнтів. Взаємозв’язок цих параметрів утворює обмеження на можливі значення оптимальних функцій GU.
Розкриття третього питання (те що виділено іде під запис) (10хв):
Забезпечити найкращі параметри модулів охолодження Пельтьє в стаціонарному режимі можна за рахунок двох оптимальних функцій. Перша за них є залежність концентрації носіїв струму від координати вздовж висоти вітки термоелемента.
Вперше задача оптимального керування неоднорідністю термоелектричного матеріалу була поставлена і розв’язана в [57] першоджерелі.
Рішення задачі з метою досягнення максимального перепаду температури або холодильного коефіцієнта окремого термоелемента докладно викладене в [58]. Задача вирішена на основі сучасних уявлень про енергетичний спектр і механізми розсіювання в термоелектричних напівпровідникових матеріалах.
Проведено узагальнення на випадок, коли взаємозв’язок термоелектричних параметрів задано у вигляді експериментальних залежностей.
Отримано залежності оптимального розподілу концентрації носіїв струму у функціонально-градієнтних матеріалах на основі Bi-Te. Застосування таких ФГМ дає можливість одержання максимальних перепадів температури до 90 К від 300К на одному каскаді. При цьому використано типовий матеріал, на якому в однорідному варіанті, можна одержати перепад лише до 72К. Аналогічні функції матеріалу дозволяють підвищити енергетичну ефективність одно каскадного охолодження на 20% - 25% у залежності від перепаду температур.
Задача пошуку найкращого ФГМ для багато каскадних охолоджувачів Пельтьє докладно описана . У якості вхідних даних для розрахунків використані температурні залежності параметрів матеріалу n i p- типів на основі Bi-Te для різноманітних початкових електричних провідностей, що наведені . Отримано, що кожному варіанту охолоджувача відповідає свій варіант ФГМ, оптимальний для даного температурного інтервалу і числа каскадів.
