2. Причини шкірних захворювань.

Хвороба шкіри завжди варто розглядати як загальне захворювання всього організму. У свою чергу, і захворювання шкіри можуть робити різкий і глибокий вплив на весь організм.

Причини шкірних хвороб можна розділити на зовнішні і внутрішні.

1. Зовнішні причини хвороб шкіри

До числа зовнішніх причин захворювань шкіри належать такі:

В Патогенні мікроби. Ряд шкірних захворювань має інфекційне походження. Патогенні мікроби впроваджуються в шкіру безпосередньо із зовнішнього середовища. До інфекційних шкірних захворювань відносяться гнійничкові хвороби, туберкульоз, проказа, сибірська вирізка, сап;

В рослинні паризити – патогенні грибки. При впрвадженні в шкіру патогенних грибків виникають трихофітія, парша і т.д.;

В тварини паразити. Ними можуть бути коростяний кліщ, личинка, бичьевого овода, воші, блохи, клопи, комарі;

В механічний вплив на шкіру – тертя, удари, тиск – можуть викликати потертості, набряк, омозолелости;

В температурні впливу на шкіру, ви кликають опіки різного ступеня;

В джерела проминистої енергії (сонце, УФ – промені, промені рентгена);

В хімічні речовини (кислоти, луги, солі, фарби та ін.)

2. Внутрішні причини шкірних захворювань

Внутрішніми причинами хвороб шкіри можуть бути:

У порушення обміну речовин. Прикладом є відкладення солей у шкірі при подагрі, холестерину при порушеннях ліпоїдного обміну;

У порушення функції залоз внутріньої секреції, які викликають себорею, звичайні вугри, іноді діабет;

В захворювання внутрішніх органів. Шкірні захворювання нерідко розвиваються в осіб з глистовими захворюваннями, хворобами печінки, шлунка і т.д;

В стан авітамінозу;

В вживання деяких харчових продуктів, наприклад, шоколаду;

В алергічні стани, тобто підвищена чутливість шкіри до деяких речовин – алергенів, наприклад продуктам (яйця, раки, суниця) або хімічним речовинам (фарби, смоли).

3. Шкірні захворювання

   1. Гнійничкові захворювання шкіри

Ці захворювання відносяться до найбільш поширених і викликаються стафілококами і стрептококами. Ціч коки широко поширені в зовнішньому середовищі. Особливо часто зустрічаються на шкірі стафілококи. Чим частіше миється чоловік і змінює білизну, тим менше на його шкірігноєтворних коків.

Гнійничкові захворювання нерідко виникають після психічної травми, інфекційного захворювання, різкого охолодження тіла. На їх виникнення впливають механічні пошкодження шкіри та її роздратування хімічними речовинами, а також різкі перепади, а також різкі перепади температури.

Розрізняють два типи гнійничкових захворювань: поверхнева і глибока піодермія. До поверхневої піодермії відносяться: 1) гнойничковий висип (звичайно у дітей), заїда (в кутах рота) і нігтьовий висип; 2) фолікуліт ( запалення сально – волоссяних мішечків).

До глибокої піодермії відносяться фуркункули ( у народі – чиряки), карбункули (злиття декількох фурункулів в один) та гідраденіт ( запалення пахв).

2. Грибкові захворювання шкіри

Ці захворювання викликаються паразитами рослинного походження – грибками. Розрізняють грибкові захворювання, збудники яких: вражають тільки роговий шар епідермісу і майже не викликають відповідної реакції організму (різнокольоровий лишай та еритразма);

Вражають роговий шар епідермісу чи слизові оболонки, іноді нігті і супроводжуються запаленням шкіри;вражають волосся, шкіру та нігті (наприклад, парша).

Серед глибоких захворювань найбільш поширені парша, поверхнева і глибока трихофітія і мікроспорія, що вражають волосся.