4.8 Пожежна безпека будівель та споруд
Вогнестійкість будівель та споруд
Поширення пожежі у будівлях та спорудах значною мірою залежить від вогнестійкості із будівельних конструкцій.
Вогнестійкість конструкцій – здатність конструкції зберігати несівні та (або) огорожувальні функції в умовах пожежі.
За вогнестійкістю всі будівлі та споруди підрозділяють на вісім ступенів (п’ять основних та три додаткових), які характеризуються межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межами поширення вогню по цих конструкціях.
Межа вогнестійкості конструкції – показник вогнестійкості конструкцій, який визначається часом (в годинах) від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до настання одного з нормованих для данної конструкції граничних станів з вогнестійкості (втрати тримкості, цілісності, теплоізолювальної здатності). Межі вогнестійкості, будівельних конструкцій визначається шляхом дослідження у спеціальних печах за відповідною методикою.
Межа поширення вогню по будівельній конструкції – це розмір пошкодженої зони зразка (в сантиметрах) в площині конструкцій від межі зони нагрівання до найвіддаленішої точки пошкодження (для вертикальних конструкцій – вгору, для горизонтальних – в кожний бік).
Протипожежні розриви
При розробці генеральних планів з точки зору пожежної безпеки важливо забезпечити відповідні протипожежні відстані між будівлями та спорудами для запобігання займання сусідньої будівлі протягом часу, необхідного для приведення в дію засобів пожежегасіння. Ці відстані залежать від ступеня вогнестійкості будівель та споруд, а також від їх категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Евакуація людей із будівель та приміщень
Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть:
з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через кородор, вестибюль, сходову клітку;
з примущень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку (в тому числі через хол); при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вистибюль, відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;
з приміщень у сусіднє приміщення на ціому жповерсі, що забезпечене виходами, вказаними вище.
Евакуаційні виходи повинні розташовуватись розосередженно.
Максимальна віддаль L між найбільш віддаленими одим від одного евакуаційними виходами з примущення визначається за формулою:
де Р – периметр приміщення, м.
Число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятись в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчинянням у середину приміщення в разі перебування в ньому не більше 15 чоловік. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатись лише на внутрішні засови, які легко відмикаються. Мінімальна ширина шляхів евакуації – не менше 1 м, дверей – не менше 0,8 м. Віддаль від найвіддаленішої точки цеху або приміщення до евакуаційного виходу визначається згідно зі СНиП 2.09.02-85 залежно від стапення вогнестійкості будівлі та кількості людей, що евакуюються. Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщенна категорії А і Б, а також через виробничі приміщення в будівлях ІІІб, IV, IVa, V ступенів вогнестійкості.
На видних місцях будівлі та приміщень (як правило, в коридорах та проходах, біля виходів з приміщень) вивішуються плани евакуації.