- •Лекція №10 (2 години)
- •Література: 1 с. 150 159; 3 с. 276283
- •1. Загальна характеристика класу оксосполук
- •Будова, ізомерія, номенклатура альдегідів та кетонів
- •3. Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду
- •Фізичні властивості альдегідів та кетонів
- •Властивості альдегідів і кетонів
- •1. Хімічні властивості альдегідів та кетонів
- •Реакції з магній-органічними сполуками
- •Реакції заміщення Оксигену оксогрупи
- •Реакції заміщення в радикалі
- •Реакції заміщення в ароматичних альдегідах
- •Реакції окиснення альдегідів
- •4. Діальдегіди і дикетони
- •Одноосновні карбонові кислоти та їх функціональні похідні Лекція №12 (2 години)
- •Реакції за участю вуглеводневого радикалу
- •6. Окремі представники одноосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Ненасичені карбонові кислоти Лекція №13 (2 години)
- •1. Будова, ізомерія, номенклатура ненасичених карбонових кислот
- •2. Способи добування ненасичених карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості
- •4. Окремі представники ненасичених карбонових кислот, їх значення і використання.
- •Лекція № 14 (2 години) двоосновні карбонові кислоти
- •Література 1 с. 207 – 218; 3] с. 393 – 399
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура двоосновних карбонових кислот
- •2. Способи добування двоосновних карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості кислот
- •4. Окремі представники двоосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Змістовий модуль 3 Гетерофункціональні сполуки
- •3. Природні джерела та способи добування оксокислот
- •4. Хімічні властивості
- •5. Окремі представники оксокислот та їх використання
- •Гідроксикислоти Лекція №15 (2 години)
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура гідроксикислот
- •3. Способи добування оксикислот
- •4. Фізичні властивості гідроксикислот
- •5. Хімічні властивості гідроксикислот
- •Специфічні реакції оксикислот
- •6. Окремі представники
- •Вуглеводи. Моносахариди Лекція №16 (2години)
- •1. Загальна характеристика і класифікація вуглеводів
- •2. Будова моносахаридів
- •3. Цикло-оксотаутомерні перетворення моносахаридів
- •4. Способи добування моносахаридів
- •Властивості моносахаридів Лекція №17 (2 години)
- •1. Фізичні властивості моносахаридів
- •2. Хімічні властивості моносахаридів Реакції карбонільних форм моносахаридів
- •Реакції гідроксильних груп
- •Реакції циклічних форм моносахаридів
- •Бродіння моносахаридів
- •4. Поняття про глікозіди. Поширення в природі і застосування
- •5. Окремі представники, їх значення і використання
- •Олігосахариди Лекція 18 (2 години)
- •Література: [2] с. 58 - 74; [3] с. 334 - 345; 12 с. 8 – 31
- •1. Поширення у природі та загальна характеристика дисахаридів
- •Фізичні властивості дисахаридів
- •Хімічні властивості дисахаридів
- •4. Хімізм перетворень дисахаридів в умовах нагрівання
- •5. Окремі представники дисахаридів, їх значення і використання
2. Будова моносахаридів
Моносахариди мають нерозгалужений карбоновий скелет. Вони є представниками багатоатомних спиртів, а також їх молекули містять карбонільну групу.
Вивчення властивостей моносахаридів поступово супроводжувалося накопичуванням фактів, які не можна було пояснити карбонільними формулами молекул моносахаридів, а саме:
1. Відсутність деяких реакцій на альдегідну групу.
2. Для водних розчинів моносахаридів характерна мутаротація, тобто кут оберту площини поляризації світла свіжовиготовлених розчинів моносахаридів із перебігом часу змінюється, доки не досягне деякого постійного значення.
3. Кількість діастереомерних ізомерів моносахаридів вдвічі більша, ніж це випливало із кількості асиметричних атомів Карбону.
4. Одна із гідроксильних груп виявляла більшу реакційну здатність.
На підставі експериментальних даних вчені дійшли до висновку, що молекули моносахаридів існують не тільки у вигляді оксоформ, але й у вигляді циклічних форм, зв’язаних між собою таутомерними перетвореннями.
3. Цикло-оксотаутомерні перетворення моносахаридів
Циклічна форма утворюється за рахунок взаємодії однієї з гідроксильних груп із карбонільною групою. У цьому випадку виникає новий хіральніий центр – аномерний атом Карбону. Циклічні форми, побудовані таким чином, можуть являти собою піранозний і фуранозний цикли. Назви циклів походять від назв відповідних оксигеновмістних гетероциклічних сполук: пірану та фурану. У водних розчинах утворюється рівноважна суміш циклічної і відкритої форм. Таутомерія циклічної і відкритої форм називається цикло-ланцюговою таутомерією.
При першому карбоновому атомі, який теж стає асиметричним, утворюється гідроксил, який називають напівацетальним або глікозидним. Залежно від його розміщення утворюються - і -аномери. Глікозидний гідроксил є найбільш активним у хімічному відношенні.
Структури Хеуорса. У 20-х роках ХХ сторіччя Хеуорс запропонував новий спосіб умовного перспективного зображення структур моносахаридів, який наглядно враховував взаємне просторове розміщення гідроксильних груп.
|
|
-D-глюкопіраноза
|
|
-D-фруктофураноза
4. Способи добування моносахаридів
Способи добування моносахаридів: із природних полісахаридів за рахунок їх гідролізу; окиснення багатоатомних спиртів; альдольна конденсація; гідроксинітрильний синтез, скорочення карбонового ланцюга.
Властивості моносахаридів Лекція №17 (2 години)
План
1. Фізичні властивості моносахаридів.
2. Хімічні властивості моносахаридів.
3. Уявлення про глікозиди.
4. Окремі представники, їх значення і використання.
Ключові слова: реакція Подобєдова-Моліша, оксиметилфурфурол, глюконова кислота, глюкарова кислота, глюкуронова кислота, сорбіт, маніт, озазон, бродіння, глікозид, аглікон, арбутин, глюкованілін, рибоза, дезоксирибоза.
Література: [2] с. 44 – 57; [3] с. 314 – 334; 12 с.4 - 8
1. Фізичні властивості моносахаридів
Моносахариди - тверді кристалічні речовини, деякі з них кристалізуються у вигляді гідратів. Усі вони гігроскопічні, добре розчиняються у воді, слабкорозчинні у спиртах, солодкі на смак. Розчини моносахаридів оптично активні, здатні до мутаротації. Оптична активність становить основу поляриметричних методів визначення концентрації моносахаридів.
