4. Договір оренди (у тому числі нерухомості, автомобіля і землі)

Договір оренди широко використовується в підприємницькій сфері. До­говір оренди регулюється в першу чергу розді­лом 58 ЦКУ. Він побудований за таким принци­пом: у § 1 висвітлено загальні положення про найм (оренду), застосовні до різних видів оренди, а в наступних параграфах прописано особливості окремих видів цього договору (прокат, найм (оренда) земельної ділянки, найм будівлі або іншої капітальної споруди, найм (оренда) транс­портного засобу, лізинг). Правовідносини оренди у сфері господарюван­ня регулюються також ГКУ. У ньому оренді май­на і лізингу присвячено § 5 Розділу 30.

За договором оренди одна сторона (орендо­давець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГКУ).

ГКУ достатньо суворо підходить до регламен­тації істотних умов дого­вору оренди. Такими він називає: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індек­сації); строк, на який ук­ладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; порядок використан­ня амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна і умови його повернення або викупу.

На підставі ч. 2 ст. 284 ГКУ оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою чинність на весь строк дії договору, а також у разі, якщо після його укладення законодавством встанов­лено правила, що погіршують становище орен­даря.

Строк договору оренди визначається за по­годженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов догово­ру оренди протягом одного місяця після закінчен­ня строку дії договору він вважається продов­женим на такий самий строк і на тих самих умо­вах, які були передбачені договором.

Серед прав орендаря, наданих йому законом, слід назвати таке: орендар має переважне пра­во перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Що стосується обов'язків орендаря, то він може бути зобов'язаний договором використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відпо­відно до профілю виробничої діяльності підпри­ємства, майно якого передано в оренду. У будь-якому випадку орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, і своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренд­ну плату. У разі відчуження орендованого майна або його знищення чи псування з вини орендаря він зобов'язаний відшкодувати орендодавцю вар­тість орендованого майна.

За договором оренди завжди передбачається орендна плата. Орендна плата — це фіксова­ний платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від резуль­татів своєї господарської діяльності. Розмір оренд­ної плати може бути змі­нено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обстави­ни, за які він не відповідає, змінилися передба­чені договором умови господарювання або істот­но погіршився стан об'єкта оренди. За загаль­ним правилом, орендна плата встановлюється в грошовій формі. Проте залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі (ч. З ст. 286 ГКУ).

На підставі ст. 792 ЦКУ за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачу земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Зе­мельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, споруда­ми, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Детально питання оренди землі регулює спеціальне законодавство.

Перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування підля­гає ліцензуванню. До обов'язків наймача входить підтримання транспортного засобу в належному технічно­му стані. На підставі ч. 2 ст. 801 ЦКУ він здійснює і всі витрати, пов'язані з використанням транс­портного засобу, у тому числі зі сплатою по­датків та інших платежів. Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втра­тою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Наймач зобов'язаний та­кож відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до ст. 802 ЦКУ.

Зазначимо, що договором найму транспортно­го засобу може бути встановлено, що він пере­дається в найм з екіпажем, який його обслуго­вує (ч. 1 ст. 798 ЦКУ). Керування і технічна екс­плуатація транспортного засобу, переданого в найм з екіпажем, здійснюються його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. При цьому екіпаж транспортного засобу зо­бов'язаний відмовитися від виконання розпо­ряджень наймача, якщо вони суперечать умо­вам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони мо­жуть бути небезпечни­ми для екіпажу, транс­портного засобу, прав інших осіб. Члени екіпажу повинні підкоря­тися розпорядженням орендодавця, що стосуються керування і техніч­ної експлуатації, і розпорядженням орендаря, що стосуються комерційної експлуатації транспортного засобу.