Визначення конкурентоспроможності банківських продуктів і послуг
Визначення конкурентоспроможності банківських продуктів та послуг доцільно здійснювати методом розрахунку одиничних і групових показників, на базі яких визначається інтегральний показник конкурентоспроможності.
Ціль такого дослідження конкурентоспроможності – виявлення переваг порівняно з продуктами і послугами конкурентів.
Основою цього традиційного методу є розрахунок одиничних і групових показників конкурентоспроможності, на базі яких визначається інтегральний показник конкурентоспроможності.
На першому етапі обирається база для порівняння – базовий зразок. Базою для порівняння може бути кращий продукт або послуга банків-конкурентів, більш досконалий зразок, поява якого очікується в найближчому майбутньому, або деякий абстрактний еталон.
У цьому контексті банківські продукти і послуги слід поділяти на три групи:
- існуючі аналоги, які присутні на ринку;
- аналоги, які перебувають у стадії розробки;
продукти і послуги, які не мають аналогів.
На другому етапі обираються найбільш вагомі для клієнта одиничні показники банківського продукту чи послуги. Одиничні показники конкурентоспроможності поділяються на дві групи: якісні і економічні.
Якісні показники конкурентоспроможності характеризують призначення продукту, тобто властивості, завдяки яким він задовольняє конкретну потребу (корисність, зручність. безпеку, надійність тощо). Вони поділяються на оціночні і класифікаційні.
Класифікаційні показники характеризують приналежність до визначеної класифікаційної групи і визначають призначення, сферу застосування, умови використання цього продукту (послуги).
Оціночні показники кількісно характеризують ті властивості, які утворюють якість. Вони використовуються для порівняння різних зразків продуктів (послуг), які належать до однієї класифікаційної групи. Оціночні показники поділяються на регламентовані і порівняльні.
Регламентовані використовуються для перевірки виконання обов’язкових вимог продукту (нормативні параметри, які встановлюються діючими міжнародними і регіональними стандартами, національними, закордонними, вітчизняними стандартами, чинними законодавствами, нормативними актами, патентною документацією).
Оцінка регламентованих показників забезпечується розрахунком групового індексу за регламентованими показниками:
де п – кількість розглянутих показників;
- одиничний
регламентований показник, його значення
може бути 0 (не відповідає нормам), або
1 (відповідає нормам);
Якщо
,
це означає принципову можливість
реалізації продукту (послуги) на
розглянутому ринку. У випадку, коли
,
подальший розрахунок показника
конкурентоспроможності сенсу немає.
Порівняльні показники використовують для порівняння конкуруючих властивостей за мірою задоволення потреб споживача тими або іншими властивостями (функціональні показники, показники надійності, естетичні показники).
При позитивному аналізі нормативних параметрів переходять до аналізу конкурентоспроможності продукту (послуги) на конкретних ринках.
Економічні показники – характеризують сумарні витрати споживача на задоволення його потреб за допомогою цього продукту або послуги. Вони складаються з витрат на покупку і витрат пов’язаних з експлуатацією, що загалом складає ціну споживання.
Значення
одиничного показника конкурентоспроможності
базового зразка позначається -
,
порівнюваного зразка -
(і=1 … п
– кількість одиничних показників
конкурентоспроможності).
На
третьому етапі
за кожним критерієм розраховується
одиничний показник конкурентоспроможності
.
Якщо
збільшення значення одиничного індексу
сприяє підвищенню якості продукту, то
використовують формулу:
,
а якщо зниженню, то формулу:
.
На
четвертому етапі
всередині кожної групи критеріїв роблять
ранжування показників за мірою їх
вагомості для споживача і, відповідно
до цього, привласнюють їм вагу (десятковий
запис відсотка):
- для якісних показників;
- для економічних показників
конкурентоспроможності банківського
продукту або послуги. Причому,
де п – кількість одиничних якісних показників конкурентоспроможності банківського продукту або послуги;
m - кількість одиничних економічних показників конкурентоспроможності банківського продукту або послуги.
Дотримання
цієї умови забезпечує порівнянність
і
поза залежністю від кількості розглянутих
одиничних показників конкурентоспроможності.
На п’ятому етапі розраховуються групові параметричні індекси за якісним та економічними показниками банківського продуктів або послуги:
Де
,
-
груповий параметричний індекс за
якісними (економічними) показниками
конкурентоспроможності банківського
продукту або послуги;
,
- одиничний індекс конкурентоспроможності
банківського продукту або послуги за
якісними (економічними) показниками;
,
- вага одиничного якісного (економічного)
показника конкурентоспроможності
банківського продукту або послуги.
На шостому етапі розраховується інтегральний показник конкурентоспроможності (К) банківського продукту або послуги:
К=
Економічний зміст цього показника полягає в тому, що на одиницю витрат клієнт одержує К одиниць корисного ефекту.
Якщо К >1, то рівень якості (корисний ефект від споживання) вищий за рівень витрат, і банківський продукт, послуга є конкурентоспроможними.
Якщо К=1, то корисний ефект дорівнює витратам, тобто питання конкурентоспроможності є некоректним.
Якщо К<1, то банківський продукт або послуга неконкурентоспроможні на цьому ринку.
Якщо К(Банку) >К (Банку-конкурента), то банківський продукт або послуга цього банку перевищує за якісними та економічними параметрами аналог банку-конкурента.
Якщо К(Банку) =К (Банку-конкурента), то продукт або послуга цього банку є ідентичні банку-конкурента.
Якщо К(Банку) <К(Банку-конкурента), то продукт або послуга цього банку уступає за якісними і економічними показниками аналогу банку-конкурента.