- •Кафедра пожежної і техногенної безпеки об'єктів та технологій
- •Пожежна безпека виробництв Методичні вказівки до виконання розрахункових задач Харків 2014
- •5) Густину газів або пари при робочій температурі визначаємо за формулою
- •Категорування приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Розрахункове визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •2.1. Приклади розрахунків категорій приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Виробничі джерела запалювання та попередження їх виникнення. Розрахунок параметрів перегрітого підшипника як можливого джерела запалювання.
- •Запобігання поширенню аварійних ситуацій на виробництві. Розрахунок гравійного вогнеперешкоджувача
- •Протипожежні заходи процесів ректифікації. Розрахунок приросту тиску в ректифікаційній колонні при порушенні теплообміну
- •Пожежна безпека гідравлічних процесів. Протипожежний захист резервуарів з нафтопродуктами. Розрахунок запобіжного клапану.
- •Пожежна безпека гідравлічних процесів. Визначення пожежовибухонебезпеки середовища з наявністю пилоповітряних сумішей.
- •Пожежна безпека хімічних виробництв. Вибухозахист хімічних реакторів. Розрахунок запобіжної мембрани
- •Додатки
- •Література
Пожежна безпека хімічних виробництв. Вибухозахист хімічних реакторів. Розрахунок запобіжної мембрани
Вибір завдання для виконання.
Завдання 8.1.
Одним з етапів експертного дослідження обставин руйнування апаратів, внаслідок виникнення внутрішнього об'ємного вибуху газо-, паро-, повітряної суміші, є визначення параметрів працездатності запобіжних пристроїв. Нерідко для захисту апаратів від руйнування при швидкому (вибуховому) підвищенні тиску застосовуються запобіжні мембрани. Залежно від механізму їх спрацьовування вони (мембрани) поділяються на розривні, ламкі, відривні, зрізні тощо. Основними розрахунковими параметрами запобіжних пристроїв є площа прохідного перерізу скидного отвору апарата та товщина мембрани.
Таблиця 7.1. - Дані для розв'язання задачі 8.1
№ варіанта (АБ) |
1Б |
2Б |
ЗБ |
4Б |
5Б |
6Б |
7Б |
8Б |
9Б |
ОБ |
|||
Матеріал мембрани |
М'який алюміній |
М'яка мідь |
М'яка нержавіюча сталь |
М'який нікель |
Напівтвердий нікель |
||||||||
Швидкість корозії, мм/ рік |
0,002 |
0,004 |
0,006 |
0,001 |
0,0011 |
0,002 |
0,003 |
0,001 |
0,001 |
0,002 |
|||
Таблиця 7.2. - Дані для розв'язання задачі 8.1
№ варіанта |
А1 |
А2 |
АЗ |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
А9 |
А0 |
|
Горючий продукт |
Ацетон |
н-Гексан |
Толуол |
Циклогексан |
Етанол |
Бензол |
н-Бутан |
Метанол |
Пропан |
н-Бутанол |
|
Концентрація, % об. |
8,0 |
Ст* |
4,0 |
Ст* |
Ст* |
4,0 |
Ст* |
Ст* |
6,0 |
Ст* |
|
Апарат |
Діаметр, м |
1,1 |
1,6 |
2,2 |
1,6 |
2,5 |
0,7 |
3,0 |
0,9 |
4,0 |
1,3 |
Висота, м |
1,9 |
1,2 |
1,7 |
2,3 |
2,0 |
3,2 |
3,0 |
2,4 |
3,0 |
2,7 |
|
Робоча температура, °С |
235 |
80 |
150 |
120 |
200 |
380 |
-30 |
310 |
0 |
240 |
|
Робочий тиск, МПа |
0,12 |
0,2 |
0,1 |
1,1 |
0,15 |
0,7 |
0,1 |
0,13 |
0,1 |
0,4 |
|
Площа скидних отворів, м2 |
0,02 |
0,03 |
0,24 |
0,08 |
0,5 |
0,01 |
0,7 |
0,02 |
1,1 |
0,3 |
|
Товщина мембрани, мм |
0,04 |
0,04 |
0,03 |
0,45 |
0,04 |
0,15 |
0,05 |
0,03 |
0,05 |
0,07 |
|
Кількість мембран |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
|
Примітка: Ст* - стехіометрична концентрація горючої речовини.
Приклад виконання завдання 8.1
Нижче наводиться методика розрахунку запобіжної мембрани вибухового типу для захисту апарата від руйнування під час вибуху горючої суміші.
За технологічним регламентом або розрахунково-пояснювальною запискою до технологічної частини проекту визначають склад горючої суміші, що знаходиться в апараті, який захищається відповідним пристроєм. За відсутності таких даних вважають, що в апараті утворюється горюча суміш стехіометричного складу, в якій концентрацію компонентів визначають згідно з додатком 1.
Визначають молекулярну масу компонентів горючої суміші
за табл. 5 додатку 1 та молекулярну масу
горючої суміші за формулою, що приведена
у табл. 1 додатку 1. При концентрації
горючої речовини у вихідній суміші не
менш 5% об. можна прийняти
=28,96
кг/кмоль (молекулярна маса повітря).З табл. 5 додатку 1 знаходять нормальну швидкість поширення полум'я (uн), м/с; з табл. 6 додатку 1 - показник адіабати повітря -
.Максимально допустимий тиск в апараті
,
за яким повинна спрацювати (зруйнуватися)
мембрана, приймають за табл. 8.1.
Таблиця 8.1 – Максимально допустимий тиск спрацьовування мембрани
-
Робочий (надлишковий) тиск
,
МПаТиск спрацьовування
,
МПа
(
<<
30 м3)(
30 м3)
Тут Vв - вільний об'єм апарата, м3;
-
атмосферний тиск.
5.
Визначають максимальну площу поверхні
фронту полум'я
для
апарата циліндричної форми:
(8.1)
(8.2)
де D - діаметр апарата, м;
Н - висота апарата, м;
для апарата прямокутної форми:
де А, В, С - розміри сторін апарата, м;
-
коефіцієнт скривлення фронту полум'я;
-
для апаратів з вільним від будь-яких
пристроїв внутрішнім простором та із
спокійним станом середовища;
-
для інших апаратів або за наявності в
них лопастей, ребер та інших аналогічних
пристроїв;
-
для апаратів із штучною інтенсивною
турбулізацією середовища за допомогою
вмонтованих вентиляторів або тангенційного
уведення газу.
6.
З табл. 9 додатку 1 знаходять максимальний
тиск вибуху горючої суміші заданого
складу
в МПа і визначають ступінь підвищення
тиску під час вибуху у замкненому об'ємі
(8.3)
де
7. Визначають максимальні витрати газів через скидний отвір під час вибуху середовища у апараті G
(8.4)
8. Визначають відносний перепад тиску на скидному отворі під час вибуху середовища в апараті та режим витікання газів через нього після руйнування мембрани
(8.5)
де
-
максимальний (абсолютний) тиск у скидному
трубопроводі, МПа. При скиданні продуктів
вибуху в атмосферу
,
а при скиданні продуктів вибуху у закриту
систему враховують вплив опору
трубопроводу.
При
приймають докритичний режим витікання
суміші із апарата через скидний отвір,
а при
- критичний режим витікання.
9. Розраховують площу скидних отворів в м2:
для докритичного режиму витікання
,
(8.6)
для критичного режиму витікання
(8.7)
де
- коефіцієнт витрати, для отворів круглої
форми дорівнює 0,7- 0,8; R=8314,31 Дж/кмоль×К
- універсальна газова стала;
- робоча температура середовища в апараті до вибуху, °С.
10. Визначають діаметр скидних отворів d
(8.8)
де - число однотипних мембранних пристроїв на апараті.
Знайдений
діаметр скидного отвору округляють до
найбільшого значення умовного проходу
мембранного пристрою.
Стандартний ряд умовних проходів мембранних пристроїв: 25, 32, 40, 50, 65, 80, 100, 125, 150, 175, 200, 225, 250, 300, 350, 400, 450, 500 мм.
При діаметрі скидного отвору d>500 мм необхідно встановлювати на апараті два і більше мембранних пристроїв.
11. Вибирають тип мембрани (у нашому випадку мембрана - розривна). За табл. 10 додатку 1 за робочою температурою вибирають матеріал мембрани і знаходять його механічні властивості:
межу стійкості
,
МПа;відносне подовження d;
показник повзучості l, 1/рік.
За табл. 11 додатку 1 знаходять температурний коефіцієнт
.Визначають товщину розривної мембрани
(8.9)
Знайдену товщину розривної мембрани округляють до найближчого меншого значення товщини металопрокату (фольги), що випускається.
Стандартний
ряд товщин металопрокату (фольги)
:
0,005-0,012 (шаг 0,001); 0,014-0,02 (шаг 0,002); 0,025-0,1 (шаг
0,005); 0,11-0,25 (шаг 0,01); 0,3-1,0 (шаг 0,05); 1,1-2 (шаг
0,1) мм.
14. Визначають строк служби розривної мембрани, років
(8.10)
де с - швидкість корозії металу мембрани у робочому середовищі, м/рік;
-
гранично допустима температура, °С;
(табл. 10 додатку 1).
15. Результати розрахунку розривної мембрани (технічна характеристика):
горюче середовище в апараті (горюча речовина, окислювач, їх концентрація і
,
об. частки);розміри апарата (довжина, ширина і висота для прямокутного апарата або висота і діаметр для циліндричного апарата), м;
вільний об'єм, Vв, м3;
робочі параметри:
- температура tp, °С;
- тиск Рр, МПа;
тиск спрацьовування мембрани Р, МПа;
площа скидних отворів , м2;
діаметр мембрани (скидного отвору) , м;
кількість мембран у апараті n;
матеріал мембрани;
товщина металопрокату (фольги) , м;
строк служби мембрани t, років.
