Тема 4: товари

Товар – це продукт процесу, що виготовляється для продажу, якщо на нього визначена ціна. Згідно ЗУ «Про оцінку можливих прав» та професійно-оціночну діяльність в Україні, можуть оцінюватись немайнові активи , в тому числі об’єкти права ІВ. Таким чином ОПІВ мають ознаку товару є продуктом праці та можуть мати ціну.

Основні властивості ринкового товару

1. Корисність – це здатність твору задовольняти будь-яку потребу.

2. Рідкість - це протилежне до загальнодоступності і це перспективний корисний продукт в комерційну цінність. Для об’єкту ІВ рідкість реалізується через новизну, оригінальність та неповторність.

3. Універсальність. З нею пов’язана обігова здатність товару, що припускає відчуження прав ІВ, як від особистості так і від фірми виробництва.

За принципом відчуження права на ОІВ поділяються на:

• Права, що відокремлюються як від особистості так від підприємства – права на ОІВ, на винаходи, на літературні марки, на твори мистецтва.

• Права, що не відокремлюються від особистості:

• Знання

• Вміння

• Здібності

Тобто властивості людей, що займаються розробкою ОІВ - це все називається людський капітал.

• Права, що не відокремлюються від підприємства – системи і методи організації, які розробляються як складові діючого підприємства, наявність підготовленого персоналу, досягнення в галузі маркетингу та ділова репутація.

Інтелектуальна власність як нематеріальний актив

Активи підприємства складаються з:

• Матеріальних активів. До яких відносяться рухоме та нерухоме майно, обігові кошти;

• Нематеріальні активи. В основному це права та ОІВ, права користуватися природними ресурсами і т.д.

Нематеріальні активи – це принципово новий об’єкт фінансового обміну для України, що узагальнює особисті різновиди капіталів підприємства і характеризує його економічний потенціал та фінансову стабільність.

Відмінні ознаки нематеріальних активів

1. Відсутність матеріальної основи.

2. Наявність коштовної складової як здатність давати прибуток власнику, виходячи з довготривалих прав та переваг.

3. Відсутність наміру продажу нематеріальних активів в нормальних умовах діяльності підприємства.

4. Тривалість експлуатації, що дозволяє враховувати їх у складенні довгострокових інвестицій в якості оборотних активів і через обраний варіант облікової політики встановлювати розумні терміни посилення їх первісних вартостей.

5. Відсутність відходів.

6. Багатоцільовий характер експлуатації, що дозволяє використовувати ОІВ та різних ділянках підприємства.

7. Підвищений ступінь ризику в прагненні отримати прибуток.

Основним нормативним актом, що реалізує правовідносини з нематеріальними активами є ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства», «Про організацію балансового обліку і звітності в Україні». Права на ОІВ стають нематеріальними активами після того як будуть поставлені на балансовий облік підприємства. Для цього необхідно встановити ціну на ОІВ та визначити терміни його дії відповідно ОІВ поділяються з встановленими термінами служби, який визначається терміном його експлуатації та ОІВ з невеликим терміном дії .

Також розділяють юридичний термін служби ОІВ (визначені законом), економічний термін (визначений текстами розвитку науки та техніки в тій або інший галузі).

Встановлення терміну служби для більшості прав ОІВ, які характеризуються відокремленими від особистості або підприємства. Наприклад, для торгової марки термін дії невизначений, він продовжується по 10 років без обмежень.