2. Набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності.

Стаття 6. Адвокат

1. Адвокатом може бути

фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

1. Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

3. Для цілей цієї статті:

1) повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.

Дана стаття Закону визначає два принципових моменти:

1. За яких умов громадянин може стати адвокатом;

2. За яких обставин такого статусу отримати неможливо.

Статус адвоката вимагає наявності повної вищої юридичної освіти,

володіння державною мовою, стажу роботи в галузі права не менше 2 років, стажування під керівництвом адвоката і складення кваліфікаційного іспиту. Після цього претендент складає присягу адвоката України й отримує свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Стосовно набуття вищої юр. освіти в іноземній державі, яка може визнаватися в Україні, слід, крім Законів України «Про освіту» та «Вищу освіту», керуватися Конвенцією про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні, підписаної у Лісабоні 11 квітня 1997 р. ,Законом України «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» від 03 грудня 1999р., Порядком визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, затвердженої наказом Міносвіти України від 29.03.2011р. № 295.

ВИДАТНІ РОСІЙСЬКІ АДВОКАТИ:

Александров Петро Акимович (1838-1893) :

Справи Засулич, Нотовича, Сари Модебадзе ;

Андреєвський Сергій Аркадійович (1847-1918):

Спави Андрієва, Богачова, Іванова, Братів Келеш, справа про крадіжку

Ізумрудної броші, справа Мироновича, Наумова;

Арсеньєв Костянтин Костянтинович (1837-1919): Справи Мяснікових, Рібаковської;

Жуковський Володимир Іванович (1838-1899):

Справи Гулака – Артемовського, Юханцева;

Карабчевський Микола Платонович (1851-1925):

Справи про загибель параходу Володимир, Імшенецького, Мироновича, Ольги Плем, Братів Скидських;

Плєвако Федір Никифорович (1842-1908):

Справи-Бартєнєва, Грузинського, Замятніних, Лукашевича, Люторіческіх крестьян, Максименко, робітників Коншинської мануфактури;

Спасович Володимир Данилович (1829-1908):

Тифлисское дело, Дємєнтьева, Овсяннікова;

Урусов А.Н.,

Хартулари К.Ф.,

Холєв Н.І.

Стаття 7. Вимоги щодо несумісності

1. Несумісною з діяльністю адвоката є:

1. робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

2. військова або альтернативна (невійськова) служба;

3. нотаріальна діяльність;

4. судово-експертна діяльність.

Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені

пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі).

2. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною

першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції;

е) нотаріальна діяльність;

є) судово-експертна діяльність.

Стаття 8. Допуск до складення кваліфікаційного іспиту

1. Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.

У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

3. Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: