Препарати:
Р-н токоферолу ацетат олійний 5%; 10% і 30% - 10,25 і 50 мл і капсули по 0,1 і 0,2 мл 50% в олії; для в/м введення 5% ; 10%; 30% по 1мл.
Вітамін F представляє собою комплекс поліненасичених жирних кислот: лінолевої і арахідонової. Ці речовини сприяють засвоєнню жирів, протидіють розвитку атеросклерозу, затримують відкладання холестерину в стінках кровоносних судин, покращують процеси загоєння ран. Арахідована кислота є попередником простагландинів, які відіграють суттєву роль в регуляції функцій гладких м`язів матки, кровоносних судин, бронхів, кишечнику і інших органів.
Препарати, що містять комплекс поліненасичених жирних кислот (олія обліпихи, лінетол) застосовують місцево при виразках, опіках рентгеновським промінням і резорбтивно для профілактики атеросклерозу.
Вітамін К довгий час знаходився на положенні Попелюшки. Ні один вчений не хотів всерйоз займатися ним, тому що його єдине призначення було ніби в тому, щоб попереджувати згортання крові. Але в останній час вітамін К став любимчиком біохіміків і спеціалістів по обміну речовин. Ця поживна речовина, що міститься переважно в темно-зелених листкових овочах і салатах, піклується про постійну концентрацію протромбіна – речовини, що забезпечує зсідання крові. Без цієї речовини рани постійно би кровоточили. Тепер, за даними досліджень, вітамін К відіграє значну роль в обміні речовин в кістках, сполучній тканині і в здоровій роботі нирок. У всіх цих випадках вітамін К
приймає участь, а також в засвоєнні кальцію і в забезпечені взаємодії кальцію і вітаміну D.
Перші признаки дефіциту вітаміну К: порушення роботи кишечнику, кровотечі з носа, погане загоєння ран, підвищена втомлюваність, болючі менструації.
Застосування: захворювання печінки, геморагічні діатези, кровотечі.
Вікасол (Менадіон) – таб по 0,15; амп 1% р-н 1мл.
Фітоменадіон – капс. по 0,1 мл 10% р-н в олії (Phytomenadionum)
Водорозчинні вітаміни
Кислота аскорбінова (вітамін С)
Роль в організмі:
активує синтез антитіл, інтерферону, неспецифічну захисну функцію організму, імунітет;
сприяє синтезу гормонів кіркової речовини надниркових залоз;
знижує проникність судинної стінки і стабілізує її;
посилює синтез різних видів сполучної тканини – хрящів, кісток, дентину, колагену і тим самим підвищує регенерацію тканин;
є антиоксидантом (у низьких і середніх дозах);
стимулює еритропоез, покращує всмоктування заліза;
активує вуглеводний, білковий обмін, синтез катехоламінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну).
Сьогодні ми знаємо, що вітамін С виконує в організмі дві важливі задачі забезпечення імунного захисту і стабілізація психіки. В імунній системі вітамін С є найбільшим ворогом всіх збудників хвороб, паразитів, вірусів і першу чергу – вільних радикалів, які бояться цього вітаміну, як чорт ладану.
В нашій психічній сфері вітамін С стимулює виробітку гормонів, нейропептидів і перш за все нейротрансмітерів (нервових збуджувальних речовин), за допомогою яких передаються всі наші відчуття. Повинно рахуватися нормою те, що прокидаючись ранком, людина повинна зустрічати новий день з радістю. Це означає що гормони нейтротрансмітери функціонують нормально.
Перші признаки дефіциту вітаміну С: кровоточивість ясен, часті застуди, схильність до запалень слизових оболонок, варикозне розширення вен, геморой, надлишкова вага, підвищена втомлюваність, зниження концентрації уваги, депресивні стани, безсоння, раннє утворення зморшок, випадіння волосся, погіршення зору.
Авітаміноз С – цинга (скорбут) – кровоточивість ясен, крововиливи у підшкірну клітковину і інші органи.
Вітамін С поряд з вітаміном А, вітаміном D і селеном належить до самих важливих антиоксидантів, що борються з вільними радикалами і служить нашому омолодженню і підтриманню здоров`я наших клітин.
Вітамін С дуже чутливий до кисню, світла і високої температури, які стимулюють руйнівний вплив вільних радикалів. Якщо протягом трьох діб
підряд вживати нікотин, алкоголь, бідну на поживні речовини їжу і дихати спертим прокуреним повітрям, то запаси вітаміну С в організмі знищуються майже зовсім. В таких випадках ми ризикуємо своїм здоров`ям.
Багаті на вітамін С: Бузина, ківі, апельсини, лимони, малина, грейпфрут, буряк, цибуля, шпінат, броколі, зелений горошок, кольрабі, капуста, печінка, соя, картопля, помідори, яблука, артишок.
Застосування: авітаміноз і гіповітаміноз, схильність до кровотеч, захворювання печінки, нирок, анемії, геморагічні діатези, отруєння промисловими речовинами, захворювання ССС, дихальної системи, гіпоксія, профілактика вірусних інфекцій.
Побічні ефекти: при прийомі у великих дозах – ураження підшлункової залози, підвищення згортання крові, ерозії слизових оболонок травного каналу, зміна формули крові.
Препарати: Acidum ascorbinicum - драже по 0,05, таб по 0,05 і 0,1 ; 5% і 10% р-ни 1 мл і 2 мл амп.
«Аскорутин» таб (аскорбінова кислота + рутин); таб. «Імуновіт»
Вітамін С додають до деяких протизапальних засобів і інших лік. препаратів: Аспірин С УПСА»; «АСС+С»; «Колдрекс» і інші.
Вітамін Р зменшує проникливість капілярів і є вельми активним синергістом вітаміну С. Вітамін Р пригнічує гіалуронідазу і тим самим стабілізує міжклітинну речовину і володіючи антиоксидантами властивостями, охороняє від надмірного окислення аскорбінову кислоту і адреналін.
До біофлавінів відносяться цитрин, рутин. Частіше всього вони мають забарвлення і придають ягодами їх чудовий червоний або голубий колір. Те що вони накопичуються головним чином під скоринкою фруктів і овочів, має свої причини: своїми кольором і запахом вони привертають до себе корисних комах і відганяють шкідливі.
Застосування: гіповітаміноз, кровоточивість різного походження, ревматизм, гіпертонія, передозування антикоагулянтів, саліцилатів.
Ефективність вітаміну Р збільшується при сумісному застосуванні з вітаміном С. Вітаміни Р,С і К є синаргістами, тому при підвищеному згортанні крові їх не слід призначити.
Препарати: Кверцетин, Рутин таб. 0,02 Rutinum
Тіамін (Вітамін В1) Thiaminum в організмі фосфорилюється з приєднанням двох залишків фосфорної кислоти і стає коферментом декарбоксилази піровиноградної кислоти. Ця біохімічна реакція відіграє важливу роль в життєдіяльності тканин.
Недостача вітаміну В1 призводить до порушення вуглеводного обміну з накопиченням в тканинах молочної і піровиноградної кислот. В наслідок цього порушується функція нервової системи і серцевої діяльності.
При авітамінозі В1 виникає захворювання бері-бері, яке проявляється розвитком невритів (що призводить до паралічу нижніх кінцівок і розладам чутливості), ослабленню серцевої діяльності, атонією кишечнику (закрепи)
В організм вітамін В1 поступає з їжею (зернові і бобові продукти, пивні дріжджі) і в невеликих кількостях утворюється кишковою мікрофлорою.
При прийомі антибіотиків і інших хіміотерапевтичних засобів діяльність цих бактерій пригнічується, що приводить до розвитку вітамінної недостатності ендогенного походження. В тканинах організму вітамін В1 не синтезується.
Перші признаки дефіциту вітаміну В1 : погана концентрація уваги, слабі нерви, втомлюваність, відсутність апетиту, порушення серцевого ритму, запор, задишка, депресія, поганий сон, поколювання в руках і ногах.
Застосування: гіповітаміноз, неврити, периферичні паралічі, захворювання печінки, атонія кишечнику, пептична виразка шлунка і 12-палої кишки, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання.
Тіаміну бромід і Тіаміну хлорид – таб. або драже по 0,002; амп. По 1мл 2,5% і 5% р-нів.
Побічні ефекти: при прийомі тіаміну у високих дозах – збудження, відчуття страху, безсоння, судоми, алергічні реакції (анафілактичний шок, набряк Квінке, свербіж, кропив’янка). Не слід в одному шприці вводити вітаміни В1; В12 і В6, тому що вітамін В12 підсилює алергізуючу дію вітаміну В1, а вітамін В6 утруднює перетворення його в активну фосфорильовану форму.
Фосфотіамін ( таб 0,01 і 0,03 ) і какарбоксилазу (амп 0,05) застосовують при ацидозі різного походження, серцевих захворюваннях, легких формах розсіяного склерозу.