Засоби, що впливають на згортання крові і агрегацію тромбоцитів

В організмі процес згортання крові іде швидко(40секунд) і здійснюється в три стадії:

• утворення активного тромбопластину;

• перетворення протромбіну в тромбін;

• перетворення фібриногену у фібрин.

Тромбопластин вивільнюється з тканин і лізованих тромбоцитів, коли вони прилипають до судинної стінки в місті порушення її цілосності.

Агрегація (злипання) тромбоцитів регулюється системою тромбоксан-простациклін. Тромбоксан підвищує агрегацію тромбоцитів та викликає вазоконстрикцію. Простациклін затримує агрегацію тромбоцитів та викликає вазодилатацію.

Тромбоксансинтетаза-фермент, що бере участь у синтезі тромбоксану А₂, який підсилює агрегацію тромбоцитів та звужує судини.

Протромбін,проконвертин, фібриноген - білки плазми,які завжди є у крові. Їх виробляє печінка за участю вітаміну К.

цАМФ-циклічний аміномонофосфат сприяє розширенню судин і таким чином обмежує умови для запускання згортання крові, також зменшує агрегацію тромбоцитів.

Плазміноген - шляхом ферментних змін перетворюється в плазмін, а останній викликає розчинення згустку крові.

Антикоагулянти перешкоджають тромбоутворенню в основному завдяки інактивації тромбіну і перешкаджають утворенню його ниток.

Антикоагулянти поділяють на дві групи:

1. антикоагулянти прямої дії - швидкої короткотривалої дії(гепарин, фраксипарин). Вони ефективні як в організмі так і поза організмом;

2. антикоагулянти непрямої дії (неодикумарин, синкумар, фенілін) не справляють антикоагулянтного впливу безпосередньо на згустки крові а діють безпосередньо через печінку, перешкоджаючи синтезу білків згортання-проконвертину і протромбіну через антагонізм з вітаміном К. Діють тільки in vivo(в організмі) і тривало.

Гепарин Heparinum-фл по 5мл(5000 ОД в 1мл).

Це ендогенна сполука, що утворюється в організмі людини і тварин. Вперше була виділена у 1916 році із печінки. Потім була знайдена в легенях, слизовій кишківника, м’язах і інших органах.

Джерелом отримання гепарину є легені великої рогатої худоби.

Активність його встановлюють методом біологічної стандартизації і виражають в ОД.

Гепарин знижує рівень ліпідів крові, поліпшує кровообіг у нирках, коронарних судинах серця, помірно знижує АТ, підвищує діурез і виведення іонів натрію, сечової кислоти, зменшує виведення іонів калію.

Натрійуретична властивість гепарину виражається у його гальмівному впливі на утворення і активність альдостерону.

Гепарин бере активну участь в обміні речовин, знижує вміст атерогенних білків у крові і використовується для лікування атеросклерозу. Має також протизапальну активність.

Гепарин вводять підшкірно і в/м.

Застосовують при емболії та тромбозі судин мозку, легень, очей, ревматизмі, бронхіальній астмі, при пересадженні нирок, атеросклерозі, коронаросклерозі, стенокардії, гіпертонії.

Гепаринова мазь Ungventum Heparini 25,0.

Застосовують при тромбофлебіті, геморої, венотромбозі, трофічних виразках гомілки.

Фраксипарин Fraxiparin є кальцієвою сіллю деполімеризованого гепарину. Випускається розчин для ін’єкцій в шприцах по 1мл.

Побічна дія: можливе виникнення важких геморрагій, алергічні реакції, головний біль.

Протипоказання: геморагічний діатез, виразкові ураження ШКТ, кахексія. При високому АТ застосовують обережно.

Антагоністом гепарину при передозуванні є Протаміну сульфат Protamini sulfas, який випускається в ампулах 1% розчин по 2 і 5мл.

До антикоагулянтної прямої дії можна віднести і лікувальний вплив медичних п’явок (Hirudo medicinalis). Встановлено, що лікувальний ефект, який отримують при гірудотерапії, пов’язаний не тільки із зменшенням у хворих об’єму циркулюючої плазми, а також з антитромбічними властивостями гірудину, що секретується слинними залозами п’явки.

Неодикумарин Neodicumarinum випускається в таб. по 0,05 і 0,1.

Синонім Пелентан діє через 12-30 годин.

Аценокумарол (Синкумар) Sincumar випускається в таб. по0,002 і 0,004; діє через 24-48 годин.

Феніндіон (Фенілін) Phenylinum випускається в таб. по 0,3; діє через 24-48 годин.

Ці препарати застосовують для профілактики і лікування тромбозів і тромбоемболій, тромболічних ускладнень ІМ.

Оскільки ці препарати мають здатність кумулювати, тому лікування ними проводиться під контролем рівня протромбіну у крові.