3. Типове і індивідуальне в характері.

Характер особистості, як члена певного суспільства формується під впливом економічних, політичних і культурних умов її життя. Спільні для неї і для багатьох інших людей життєві обставини приводять до виникнення загальних, типових для них рис характеру.

Типове в характері людей є виявом їх сутності як представників певної суспільної сили. Про типове в характері можна говорити як про істотні риси, спільні для певної групи людей, риси, які відображають загальні умови їх життя і виявляються більшою чи меншою мірою у кожного з представників цієї групи. Типове характеризує і дану конкретну індивідуальність, і інших людей, які належать до цієї групи.

Проте ці загальні умови життя людей по-різному виступають в кожному конкретному випадку. Існують відмінності в побуті різних сімей, в способах сімейного виховання, відмінності в трудовому, культурному, духовному середовищі, що не може не відбиватися на характері людини. Ці відмінності в життєвих обставинах кожної людини зумовлюють індивідуальні особливості її нахилів і інтересів, потреб і смаків, почуттів і розуму, її характеру в цілому.

Загальне й особливе, типове й індивідуальне в характері особистості становлять єдність. В характері кожної людини поєднуються загальнолюдські, національні та індивідуальні риси, які в своєму взаємозв'язку і утворюють певний її психічний склад, в основі якого лежать спільні й індивідуальні особливості вищої нервової діяльності.

Сукупність відмінних істотних рис характеру утворює його тип. Тип характеру зумовлюється відносно тривалими типовими умовами життя.

Кожна соціальна епоха породжує певні типи характерів людини. Вони зазнають змін в залежності від зміни суспільних відносин людей.

Тип характеру людини більш складне утворення, ніж типова риса. Тип характеру виступає як поєднання істотних однакових для певної групи людей типових рис, в яких виявляються особливості змісту цих рис, та способи реалізації в їх поведінці. Серед цих рис деякі є провідними, тобто такими, що визначають індивідуальність людини.

Тип характеру людини виявляється у ставленні людини до різних сторін дійсності, а також до властивостей самої особистості. Стійке ставлення людини є типова риса її характеру. Кожна типова риса є інтегральний вияв системи особливостей особистості тобто в кожній рисі виявляються не тільки переконання, а й особливості волі, емоціональної сфери людини.

Щоб розпізнати характер людини, беруть типові риси особистості в їх сукупності. "Коли ви уявляєте поодинокі риси зовсім окремо, - говорить І.П.Павлов, - то, звичайно, ви характеру людини не визначите, а треба взяти систему рис і в цій системі розібрати, які риси виступають на передній план, які ледве-ледве виявляються, затираються і т.д".

4. Риси характеру.

Риси характеру - індивідуальні звичні форми поведінки людини, в яких реалізується її відношення до дійсності.

Кількість рис характеру, які зафіксовані людським досвідом і дістали позначення в мові, надзвичайно велика. Варіа­тивність їх також виявляється не тільки в якісному розмаїтті та своєрідності, а й у кількісному вимірі. Коли кількісний показник тієї чи іншої риси характеру досягає кінцевої межі норми, виникає так звана акцентуація характеру.

Акцентуація характеру — це межові варіанти норми як резуль­тат підсилення його окремих рис. Під час акцентуації в індивіда про­являється підвищена вразливість до певних стресогенних чинників за відносної стійкості щодо інших. Наявність акцентуацій у люди­ни, як правило, не заважає задовільній соціальній адаптації, але вони є "ахіллесовою п'ятою", дошкульними місцями, місцями най­меншого опору. Підвищений психогенний вплив на ці незахищені сторони особистості несприятливих елементів середовища призво­дить до психічних травм.

Рис характеру дуже багато. В людській мові знайшли відображення найменування більше 1000 рис характеру, тому описати їх всі практично неможливо. Всі ці риси, або, як їх ще називають, якості особистості, поділяються на блоки і групи, які тісно зв’язані між собою, впливають один на одного і відображають відношення людини до різних сторін дійсності, до різних сторін життя.

В усталеному характері риси, що взаємопов’язані і залежать одна від одної, утворюють групи, які називаються симптомокомплексами. Свого часу Б.М.Теплов запропонував класифікацію цих груп. За нею виділяють групи рис характеру особистості, що виражають: ставлення до інших людей; ставлення особистості до себе; ставлення до праці; ставлення до речей.