1.2. Види господарського обліку

 

Система господарського обліку діяльності підприємства вклю­чає три види обліку.

Оперативний облік – за допомогою якого здійснюється контроль i спостереження за окремими господарськими операціями з метою управління підприємством.

Оперативний облік не завжди вимагає документального під­твердження i великої точності отриманої інформації. Дані можуть пе­редаватися усно, по телефону, телетайпу. Особливістю оперативного обліку є оперативність отриманої інформації.

Статистичний облік – що здійснює контроль i спостере­ження масових соціально-економічних явищ. Наприклад, перепис населення, даних про обсяг випуску продукції, рівня цін.

Бухгалтерський облік – за допомогою якого здійснюється спостереження i відображення в записах господарської діяльності підприємства. Цей вид обліку є суцільним, безупинним. Кожен запис зробленої операції оформляється відповідним документом (бухгалтерсь­кий облік ще називають “документальним обліком”).

Бухгалтерський облік ведеться на всіх підприємствах у нату­ральному i трудовому вимірниках i обов’язково узагальнюється в гро­шовому вираженні.

Натуральні вимірники – це різні одиниці вимірювання (ваги, обсягу тощо), застосовувані в народному господарстві, за допомогою яких обліковується кількість наявних у господарстві матеріальних цін­ностей і виконаних робіт. Такими вимірниками є міри довжини (метр, сантиметр), маси (кілограм, тонна), об’єму (метр, кубічний метр) тощо.

Застосування того чи іншого вимірника залежить від фізичних властивостей предмета або процесу, що обліковується. Так, наприклад, кількість деревини вимірюється в одиницях об’єму – кубічних метрах, а кількість твердого палива – в одиницях ваги – центнерах або тоннах, обсяг продукції машинобудівних заводів – верстатів, агрегатів, машин – у штуках тощо.

Використання в обліку натуральних вимірників дає змогу під­вищувати точність урахування наявності та руху матеріальних цін­ностей і виконаних робіт, посилює контроль за їх зберіганням. Окрім того, за допомогою цих вимірників можна наочніше відображувати обсяг матеріальних цінностей і виконаних робіт. Проте сфера застосу­вання натуральних вимірників є обмеженою, оскільки кожний з них призначений лише для обліку певного виду матеріальних цінностей і не може бути використаний для всіх матеріальних засобів госпо­дарства.

Отже, серед цих вимірників немає узагальнюючого, тобто та­кого, яким можна було б виразити всі згадані засоби будь-якого під­приємства, галузі, усього народного господарства. Цим натуральні ви­мірники відрізняються од будь-яких інших.

Трудовий вимірник – це виражена в часі одиниця вимірю­вання людської праці – година або робочий день певної тривалості. Цей вимірник відбиває кількість праці (у політекономічному розумінні слова), затраченої на виконання певних робіт. Трудовий вимірник має велике значення в економічному житті країни. Користуючись ним, ви­значають продуктивність та інтенсивність праці, обліковують кількість праці, затраченої на виконані роботи. За цим самим вимірником обраховують і трудові ресурси міст, населених пунктів, економічних районів і країни в цілому. Тому трудовий вимірник широко використову­ють в обліку, плануванні та різних економічних дослідженнях. Він є різновидом натурального.

Грошовий вимірник – це одиниця вимірювання вартості. Гро­шовий вимірник, на відміну від натуральних, є загальним (спільним для всіх) вимірником. У ньому можна виразити всі ресурси госпо­дарства: матеріальні засоби (основні засоби, сировина, матеріали, про­дукти), затрати на виробництво продукції, виконані роботи і послуги (затрати праці і витрати матеріальних засобів), кошти в розрахунках.

У бухгалтерському обліку поряд з натуральним вимірником застосовують і грошовий, причому останній є основним, оскільки з його допомогою в бухгалтерському балансі можна узагальнити весь обсяг засобів господарства і виконаних робіт. За цим вимірником можна визначити й виміряти затрати на виробництво продукції, вартість робіт і послуг, собівартість продукції; розподілити суспільний продукт і ре­зультати діяльності господарства, а також характеризувати низку інших економічних явищ і процесів.

Універсальність грошового вимірника зумовлено існуванням грошей і товарно-грошових відносин.

Усі три вимірники використовуються як самостійно, так і по одному.