- •Загальна характеристика електронних ресурсів: термінологія, визначення.
- •Типова і видова класифікація електронних ресурсів.
- •Класифікація електронних ресурсів за їх відношенням до друкованих ресурсів.
- •Електронні ресурси, що не мають друкованих аналогів (оригінальні електронні ресурси.
- •Електронна пошта. Вона надає можливість надіслати повідомлення одній або кільком особам. Повідомлення передаються не в режимі реального часу, а на зразок до звичайних поштових відправлень.
- •Мультимедійні матеріали. Це матеріали, що містять аудіо- та відеоінформацію, файли з записом звуків з допомогою магнітофона, звуковими командами, передачею зображень і відео конференціями.
- •Електронні ресурси, створені для підтримки наявних друкованих ресурсів (паралельні електронні ресурси)
- •Доступність електронних ресурсів; засоби передачі даних; коротке ознайомлення з Інтернетом; основні поняття.
- •Достовірність і довговічність онлайнового електронного ресурсу (вебсайту). Проблема авторського права. Проблеми несанкціонованого доступу до ресурсів і захист від вірусів.
- •3.Використання Інтернет у бібліотеках. Послуги Інтернет.
Доступність електронних ресурсів; засоби передачі даних; коротке ознайомлення з Інтернетом; основні поняття.
Інтернет – сукупність загальнодоступних інформаційно-телекомунікаційних мереж, взаємодія між якими забезпечується застосуванням єдиного між мережного протоколу з однойменною назвою.
Інтернет – глобальна комп’ютерна мережа, яка включає до свого складу мільйони комп’ютерів по всьому світу.
Структура Інтернету: відсутність «голови» — важлива особливість, що має багато плюсів, але і ряд мінусів.
Плюсом є доступність до великої кількості електронних ресурсів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Але є певні обмеження. Наприклад, електронні ресурси за ступенем доступу поділяються на: відкритого доступу, обмеженого доступу (захищеного паролем) і персонального доступу. Мінусом є те, що, нажаль, окремі електронні ресурси і окремі служби Інтернет стають доступними лише за умови реєстрації чи за певну плату. Крім того доступність окремих ресурсів може бути шкідливою через віруси чи спами.
Три типи користувачів Інтернет:
Індивідуальні користувачі. Вони найчастіше користуються ігровими, музикальними додатками. Їх маршрут пролягає по всій мережі. Це, як правило, недовготривалі сеанси зв’язку. Це сотні мільйонів користувачів.
Колективні користувачі. Вони найчастіше користуються електронною поштою з метою передачі виробничої інформації. Вихід в мережу Інтернет здійснюється через локальну мережу і за певним графіком. Це декілька тисяч користувачів.
Спеціалісти високотехнологічних галузей. Вони користуються Інтернет з метою обміну експериментальною інформацією. Їх робота в мережі займає багато годин. Цих користувачів декілька сотен.
Схема рівнів передачі даних:
документи, з якими користувач працює безпосередньо і в межах одного приміщення;
документи, доступні користувачу в локальній обчислювальній мережі, тобто розміщені в одному приміщенні чи в групі приміщень, мережне обслуговування яких контролюється з єдиного центру;
документи, розміщені в мережі Інтернет, тобто де завгодно і доступні кому завгодно.
Варианти організації зв’язку (доступу в Інтернет):
телефонна лінія і модем,
виділена лінія зв’язку (цифрова телефонна, інші види),
радіо модемний зв’язок, безпровідний зв'язок,
доступ с мобільного телефону, Потреби суспільства через послуги Інтернет: освіта, наукові дослідження, реклама, новини, електронна комерція і управління виробництвом, розваги і телефонія.
Достовірність і довговічність онлайнового електронного ресурсу (вебсайту). Проблема авторського права. Проблеми несанкціонованого доступу до ресурсів і захист від вірусів.
Час життя електронної публікації (довговічність), процес мереженої публікації з безперервними доопрацюваннями і покращеннями. Темп розпаду колекції зменшується по мірі її старіння. «Молоді» сторінки нестійкі, а з часом сторінки становляться стабільніше; можливо всього, тому, що автор сторінок потроху заспокоюється і не так часто вносить зміни в свій витвір. Якщо обмежитись в основному «подорослівши ми», витриманими в часі документами, то каталогізація має сенс; проте друковані версії каталогів мережних документів не можуть бути надійним джерелом інформації.
Для електронних видань все більш набувають ваги бібліотечні сайти – зберігальні цих видань, так як користувачі вигідніше обслуговуються бібліотечними сайтами, а не комерційними сайтами видавництв і книготоргових фірм.
Правові і естетичні проблеми використання електронних ресурсів можна умовно подати декількома парами протилежних вимог:
публічність і відкритість доступу до інформації співіснує з вимогами дотримання права на особисте життя;
вимоги достовірності співіснують з загрозою розповсюдження через мережу хибної і навіть пророчої інформації;
незаконне привласнення чужих електронних ресурсів (піратство) співіснує з насильницьким небажаним розповсюдженням непотрібної вам інформації – реклами (спам); і т.д.
Авторське право (Copyright, копірайт) дає приватній особі чи організації єдиний законний спосіб відтворювати, публікувати чи продавати оригінальні твори, в тому числі літературні, драматичні, музикальні, живописні чи деякі інші творчі роботи.
Стосовно бібліотечної практики принципово не вимагається звернення до Закону тільки через зберігання публікацій на полицях і надання їх читачам в приміщеннях бібліотеки; всі інші можливі дії (абонемент – видача літератури на дім, копіювання, МБА, оцифровка і мікрофільмування і т.п.) потребують звірення з конкретним національним законом про авторське право.
Надаючи користувачу будь-яку інформацію почерпнуту через мережу Інтернет бібліотекар зобов’язаний послатися на її автора чи джерело.
Проблеми несанкціонованого доступу до ресурсів і захист від вірусів.
Об’єм шкідливої інформації в Інтернеті росте все швидше, ніж об’єм корисних чи хоча б нешкідливих даних. Електронна пошта перетворилась в основне середовище доставки вірусів і спама. Спам – це електронний лист, який отримувач вважає небажаним і/або невідповідним.
Правила безпечного поводження в Мережі і правила реагування на небезпеку:
використання антивірусних програм, в тому числі і перед використанням зовнішніх носіїв;
не слід бездумно відкривати невідомий файл, отриманий по електронній пошті;
утримання від запуску на своєму комп’ютері хоча і нешкідливих з першого погляду, але некорисних програм;
кожний офісний документ, що надійшов ззовні перевіряти антивірусною програмою незалежно від джерела отримання;
регулярно оновлювати антивірусну програму.
