Список використаних першоджерел

1. Авдулина А. Жизнь без лекарств (как дышать носом) // Физкультура и спорт.– 2004.– № 12.– С.19-23.

2. Агаджанян Ж. Н., Смирнова Т.В. Объемно-скоростные показатели дыхательной системы и состояние голосового аппарата // Физиология человека. – 2005.– Т.31, № 3.– С.72-75.

3. Агаджанян Н.А., Красников Н. П. К механизму развития мертвой точки и порога анаэробного обмена при физической работе динамического характера // Физиология человека. – 1996.– Т.22, № 1.– С.98-103.

4. Александрова Н. В., Исаев Г. Г. Проблема утомления дыхательных мышц // Физиологический журнал им. И. М. Сеченова. – 1992.– Т.78, № 10.– С.1-14.

5. Андреев Ю. Как дышать, чтобы жить долго // Физкультура и спорт.– 2006.– № 11.– С.24-25.

6. Аулик И. В. Определение физической аботоспособности в линике и спорте.– 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Медицина, 1990.–192с.

7. Большая мед. энциклопедия: [ В 30-ти т./ АМН СССР]. Гл. ред. Б. В. Петровский.–3-е изд.–М.,1985.– Т.24.–С.132-133.

8. Ванюшин Ю.С., Ситдиков Ф. Г. Комплексная оценка сердечно-сосудистой и дыхательной систем при нагрузках повышающейся мощности // Казан. мед. журнал.– 1999.– Т. 80, № 3.– С. 187-189.

9. Власов Ю.А., Окунева Г. Н. Кровообращение и газообмен человека: Справочное руководство.– 2-е изд., перераб. и доп.– Новосибирск : Наука, 1991, с.45-48.

10.Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека / Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П.– К.: Здоров'я, 1986.– 152 с.

11.Волков Н. И., Осипенко А. А. Биохимия мышечной деятельности.– К.: Олимпийская литература, 2000, с. 147-200.

12. Гереле Н. Ф. Дыхание. Движение. Самомассаж : методики самовыздоровления на основе пародоксальной дых. гимнастики Стрельниковой.– Л.: ТПП «Петрополь», 1991.– 34с.

13. Гимнастика по Толкачеву Б.С. // Здоровье.– 1989.– №4.– С. 20-21.

14. Дембо А. Г. Врачебный контроль в спорте.– М.: Медицина, 1988.– 288 с.

15. Дембо А.Г. Причины отклонений в состоянии здоровья спортсменов.– М.: Физкультура и спорт, 1981.– 120с.

16. Девянин А. Пародокс Стрельниковых (дыхательная гимнастика по методу Стрельниковой) // Будь здоров.–2007.– № 9.– С. 35-41.

17. Дж. Х. Уилмор, Д.Л. Костилл. Физиология спорта.– Киев: Олимпийская литература, 2001, с. 180-210.

18. Дубилей В. В. Физиология и патология системы дыхания у спортсменов.– Казань: Изд-во Казанский университет, 1991.–144с.

19. Дубровский В.И. Реабилитация в спорте. – М.: Физкультура и спорт, 1991.–206 с.

20. Зябрев Ю. П., Алтынбеков Б. Е., Абдрашитова Г. А. Вентиляционная функция легких.– Алма-Ата: Наука, 1980.–136 с.

21. Иванов Ю. М. Как стать экстрасенсом.– М.: Медицина, 1990, с.151-206.

22. Инструментальные методы исследования функции дыхания и кровообращения / Э. Н. Брудная, С. О. Шитова.– К.: Здоров'я, 1984, с.5-19.

23. Исаев Г. Г. Регуляция дыхания при мышечной работе.–Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1991.–156с.

24. Как дышать, чтобы жить долго. Метод К. П. Бутейко: «за» и «против» // Физкультура и спорт.– 2006.– № 5.– С.24-25.

25. Карпман В. Л. Исследование физической работоспособности у спортсменов.– М.: Физкультура и спорт, 1974.– 148с.

26. Кисиленко Т. Е., Назина Ю. В. Болезни органов дыхания ─ лечимся без лекарств. – Ростов-н/Д: «Феникс», 2005, с. 154-192

27. Кокосов А. Н., Стрельцова Э. В. Лечебная физическая культура в реабилитации больных с заболеваниями легких.– 2-е изд., перераб. и доп.– Л.: Медицина, 1987.– 144с.

28. Кокосов А. Н., Стрельцова Э. В. Физическая реабилитация больных с заболеваниями легких и сердца.– Л.: Медицина, 1981.– 180 с.

29. Колобов Ф. Г. Доктор Бутейко: созидательная сила дыхания и мышления. – Ростов-н/Д: «Феникс», 2006. – 173 с.

30. Коц Н. М. Физиология мышечной деятельности.– М.: Физкультура и спорт, 1982.–466с.

31. Кузнецова Т. Д. Возрастные особенности дыхания детей и подростков.– М.: Медицина, 1986, с. 5-19.

32. Кузнецова Т. Д. Дыхательные упражнения в физическом воспитании.– Киев: Здоров'я, 1989.– 133с.

33. Кучкин С. Н. Резервы дыхательной системы при различных уровнях аэробной производительности // Физиология человека.– 1983.– Т.9, №3.– С.406-416.

34. Кучук А. А., Лопата В. Г. Метод анализа спирограммы форсированного выдоха на основе постоянной времени процесса // Физиология человека.– 1989.– Т.15, №6.– С.45-49.

35. Лавров Н. Н., Бубличенко М. М. Дыхание по Стрельниковой. – Ростов-н/Д: «Феникс», 2005, с. 36-48.

36. Лавров Н. Н., Бубличенко М. М. Дыхание по Стрельниковой, 7-е изд., доп. И перераб. – Ростов-н/Д: «Феникс», 2005.– 123с.

37. Лечение болезней поверхностным дыханием и методом К. П. Бутейко: Основы гипометаболической терапии / Под ред. Р. М. Портуса.– Мелитополь, 1997.– 73с.

38. Лучшие методики дыхания по Стрельниковой, Бутейко, цигун.– Ростов н/Д.: Феникс, 2005.– 313с.

39. Малахов Г. П. Биосинтез и биоэнергетика.– перераб. изд.– СПб.: ИК «Комплект», 1996, с.209-273.

40. Малахов Г. П. Современные дыхательные методики.– Донецк: Сталкер, 2005.– 253с.

41. Мартынов. И. Ф. Функциональные методы исследования внешнего дыхания.– М.: Медицина, 1971.–138 с.

42. Пожаров В. П., Середенко М. М. Механизмы нарушения внешнего дыхания при гипоксии // Физиол. Журнал СССР.–1990.–Т. 76, №5.– С.678-684.

43. Потапов А.В. Нужен ли рецепт на дыхание? – Ростов-н/Д: «Феникс», 2006. – 92 с.

44. Потапов А.В., Козыркин И. П. Влияние тренировок дыханием через дополнительное «мертвое пространство» в сочетании с физической нагрузкой на продолжительность произвольного апноэ и функцию внешнего дыхания // Физиология человека. – 1991.– Т.17, №1.– С.176-177.

45. Рамачарка И. Хатха-йога: дыхательные упражнения// Физкультура и спорт.– 2004.–№4.– С.20-21.

46. Рамачарка И. Хатха-йога: дыхательные упражнения// Физкультура и спорт.– 2004.–№5.– С.18-19.

47. Рис. Дж. Диагностические тесты в пульмонологии: Пер. с англ.– М.: Медицина, 1994, с. 10-15.

48. Розенблат В. В. Проблема утомления. 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Медицина, 1985.–146с.

49. Руководство по клинической физиологии дыхания / Под ред. П. Л. Шика, Н. Н. Канаева.– Л.: Медицина, 1980.– 376с.

50. Сванишвили Р. А. Динамическая спирометрия // Теория и практика физической культуры.– 1986.– Т.10, № 6.– С. 44-46.

51. Сильвестров В.П., Семин С. Н. Качественный анализ кривых поток-объем спирографического исследования // Тарапевтический архив.– 1989.– Т.61, № 4.–С.97-104.

52. Смирнов К. М., Дубровский В. И. Физиология физического воспитания и спорта: Учебн. Для студентов средних и высших уч. завед.– М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002, с.465-490.

53. Смирнов К. М., Жуков Е. К., Зимкин Н.В. Физиология мышечной деятельности, труда и спорта.– Л.: Наука, 1969.–586 с.

54.Соломенцева Т. В., Кузнецова В.К. Алгоритм интерпретации зависимости поток-объем на этапе скрининг-исследования системы внешнего дыхания // Мед. техника. – 1991.– № 1.– С.16-20.

55. Соломонко В.В., Лісенчук Г.А., Соломонко О.В. Футбол. – Київ: Олімпійська література, 2005. – 285 с.

56. Спирография / Прибор и методика/.– Раздел: Система дыхания.– Л., 1980.– 43с.

57. Спирография /Методика исследования и клиническое использование/, методич. письмо.– Л., 1972.– 68с.

58. Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж: Учебник для техн. физкульт. / Под ред. С. Н. Попова.– М.: Физкультура и спорт, 1985.– 351 с.

59. Спортивная медицина. Общая патология, врачебный контроль с основами частной патологии / Под ред. Дембо А. Г.– М.: Физкультура и спорт, 1975, с.152-164.

60. Триняк Н. Г. Управление дыханием и здоровье.– Киев: Здоровье, 1991.– 158с.

61. Труцкая А. С., Стронгин Г. Л. Максимальная вентиляция легких и ее мобилизация при физических нагрузках // Физиология человека. – 1991.– Т.17, №1.– С.114-119.

62.Уткина И. Дыхание без передышки // Физкультура и спорт.– 2005.–№ 1.–С. 19-21.

63. Физиология дыхания / Л. Л. Шик, И.С. Бреслав, М. Е. Маршак.– Л.: Наука, 1975.– 379с.

64.Физиология / Под ред. С. А. Георгиевой.– 2-е изд.– М.: Медицина, 1986, с. 125-131.

65.Физиология человека: Учебник / Под ред. В. М. Смирнова.– М.: Медицина, 2001, с. 238-270.

66. Физическая реабилитация: Учебник для студентов высших учебных заведений / Под общей ред. проф. С. Н. Попова.– 3-е изд.– Ростов н/Д: Феникс, 2005, с.298-307.

67. Филимонов В. И. Нормальная физиология.– Запорожье, 1995, с.162-183.

68. Хасис Г. Л. Показатели внешнего дыхания здорового человека.- Келирово, 1975, с. 68-79.

69. Хлебопрос Е. Затаив дыхание (по методике К. П. Бутейко) // Физкультура и спорт.–2007.–№10.– С. 14-15.

70. Щетин М. Н. Дыхательная гимнастика Стрельниковой.– М.: ФИС, 1999.– 157с.

Кількість опрацьованих літературних джерел при написанні магістерської роботи -70.

ЗАГАЛЬНИЙ СТИЛЬ. У всій роботі слід уникати довгих речень, частого вживання однакових слів, словосполучень і оборотів.

Не прийнято вживати слова “я”, “мною”, “проведений мною експеримент”, а слід писати “проведений нами експеримент”.

Не можна зловживати вступними словосполученнями: “слід підкреслити”, “треба відмітити”, “представляє інтерес”, “з цієї точки зору”, “що стосується”.

Посилаючись на таблиці і рисунки, треба уникати слів “представлені”, “дані”, “дає”. Краще вживати слова: “наведено”, “побудовано”, “нанесено”.

Термінологія. При вживанні спеціальних термінів необхідно дотримуватися таких правил:

1. Одноманітність у всій роботі, оскільки не можна одним терміном назвати різні поняття і, навпаки, однакові поняття різними термінами.

2. Ті терміни, які вводяться авторами, слід докладно пояснювати.

ДОПУСТИМІ СКОРОЧЕННЯ:

1. Допускаються скорочення слів “і т.д.”, “і т.п.” , “та ін.”

2. Не можна скорочувати слова “таким чином”, “так що”, “замість”, “наприклад”, “біля”, “формула”, “рівняння”, “вправа” і т.п.

3. Не треба робити скорочення шляхом довільного злиття слів чи термінів (наприклад: спеціальна вправа – спецвправа, спортивне тренування - спорттренування).

4. Умовні скорочення наукових термінів повинні бути однаковими по всій роботі.

5. Скорочення складних термінів, утворені з початкових букв складних слів, пишуть рядковими буквами з крапками (наприклад: коефіцієнт корисної дії – к.к.д., центр тяжіння – ц.т.).

6. Загальновживані скорочення загальних іменників позначаються злито рядковими буквами (наприклад: вищий навчальний заклад - внз).

7. Посилання та інші сторінки роботи (глави, розділи, підрозділи та ін.), а також на таблиці та малюнках з вказівкою їх порядкового номеру даються зі скороченням (наприклад: див.табл. 3.1, мал. 3.1.1)

ЦИФРОВИЙ МАТЕРІАЛ.

1. Числа до десяти, якщо вони не мають одиниць вимірювання, пишуть словами, більше десяти – цифрами. На початку речення, особливо абзацу, краще писати число словами.

2. Якщо в ряду чисел є хоч одне число зі знаком після коми, усі числа повинні мати стільки ж знаків після неї: ……… 4,32; 5,00; 1,32.

3. Числа, які стоять поряд, відокремлюються крапкою з комою: 1,0; 2,5; 3,2; 1,4.

4. Перед числами з вказаними одиницями вимірювання не ставиться тире і прийменник “в”: швидкість бігу 9 м/с

5. Одиниці вимірювання при дробових числах повинні з ними узгоджуватись: 3,5 рази; 2,5 хв; 1,4 год/тиж.

6. Вказуючи межі коливань, одиниці вимірювання ставляться тільки після другого числа: швидкість вимірюється від 10 до 17 м/с; від 2 до 8 разів; від 10 до 12 балів.

РЕЦЕНЗУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

В якості рецензента магістерської роботи може виступати найбільш кваліфікований спеціаліст по представленої в роботі проблемі, темі та методики дослідження.

Рецензент має право запросити у студента додатковий матеріал, якй стосується суті виконаного дослідження.

Студент повинен бути ознайомленим з рецензією не пізніше, як за три тижня до захисту магістерської роботи.

Рецензія - це робота, в якій критично оцінюються основні положення і результати дослідження, котре рецензується. Особливу увагу звертають на актуальність його теоретичних положень, доцільність й оригінальність використаних методів дослідження, новизну і вірогідність отриманих результатів, їхню практичну цінність.

При складанні рецензії, як звичайно, дотримуються такої послідовності:

• обґрунтування необхідності ( актуальність ) теми дослідження ;

• оцінка ідейного й наукового змісту ( основна частина рецензії, мови, стилю ) ;

• послідовність викладу результатів дослідження ;

• оцінка ілюстративного матеріалу, обсяг дослідження й рукопису викладу ( рекомендації щодо скорочення або доповнення ) ;

• загальні висновки ; підсумкова оцінка дослідження.

Критика рецензента повинна бути принциповою, науково обґрунтованою, вимогливою, але разом з тим й доброзичливою, щоб сприяти поліпшенню якості дослідження.

Відгук наукового керівника де повинно бути відмічено:

• актуальність теми;

• ступінь рішення поставлених завдань;

• ступінь самостійності та ініціативності виконавця ;

• уміння використовувати спеціальну літературу ;

• здібності до науково-дослідної роботи ;

• можливість використання отриманих результатів дослідження в практиці ;

• можливість присвоєння випускнику відповідної кваліфікації та рекомендованої оцінки за результатами дослідження роботи.