Тема 7. Договори про надання юридичних та фактичних послуг

Задача 1. 9 листопада 2009 року вантажовідправником "Х" зі станції Кагамликська Південної залізниці на адресу вантажоодержувача було відвантажено бензин А-76 вагою 97800 кг. На шляху перевезення цистерна, в якій було відвантажено бензин, з технічних причин була замінена на іншу (з іншим номером) з пломбами, що підтверджено актами загальної форми від 15 листопада 2009 року. При перевірці та видачі вантажу на станції Жуляни Південно-західної залізниці за накладною встановлено нестачу бензину А-76 у кількості 14500 кг. При цьому номер пломби на цистерні не відповідав номеру, зазначеному у залізничній накладній, оскільки замість зазначеного фактично цистерна була опломбована за іншим номером. Недостачу бензину та невідповідність номеру пломби було затверджено комерційним актом від 20 листопада 2009 року.

Вантажоодержувач надіслав перевізнику претензію, в якій запропонував перерахувати суму недостачі за пальне. Перевізник претензію відхилив посилаючись на ст.111 Статуту залізниць і мотивуючи відмову тим, що вантаж прибув у справній цистерні та під неушкодженими пломбами. Вантажоодержувач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми недостачі вантажу, посилаючись на наявність вини перевізника та обґрунтувавши свої вимоги ст. 113, 114 Статуту залізниць.

1. Хто несе відповідальність за збереження вантажу при транспортуванні?

2. Як вирішити цю справу ?

Задача 2. Вугледобувною шахтою на адресу ПАТ "Вінницяоблпаливо" по залізничних накладних було відвантажено 60 т вугілля. При прийманні вагону на попутній станції Козятин-1 була виявлена технічна і комерційна несправність вагону, внаслідок чого він був затриманий для перевірки ваги вантажу. При перевірці маси вантажу встановлена недостача вугілля в 3 т на суму 167 тис. грн., про що 17 серпня 2009 року складено комерційний акт. Актом про технічний стан вагону від 16 серпні 2009 року та комерційним актом від 17 серпня 1999 року, складеними на попутній станції засвідчено, що висипання вантажу не було, отже, несправність вагону виникла не під час проходження вагону. Крім того, в акті про технічний стан вагону зазначено, що несправність вагону могла виникнути при завантаженні, яке здійснювалося засобами відправника вантажу.

Оскільки вантажоодержувач повністю оплатив поставлене вугілля відправнику, включаючи і вартість неодержаного вугілля, він 17 лютого 2010 року звернувся з претензією до ДТГО "Південно-західна залізниця" та шахти із вимогою про виплату йому суми в розмірі 167 тис. грн. Шахтою претензійні вимоги були відхилені через те, що:

1. Згідно із накладною при прийманні вантажу до перевезення його недостачі та несправності вагону виявлено не було;

2. Закінчився термін звернення із претензією щодо недостачі вантажу. Перевізником ж претензія була задоволена часткова в сумі 83500 грн. ПАТ звернулося до господарського суду із позовом до шахти та перевізника.

1. Як в цьому випадку обчислювати строк для звернення вантажоодержувача із претензією?

2. На кого покладається обов'язок визначення придатності рухомого складу для перевезення вантажу ?

3. На кого з відповідачів має бути покладена відповідальність? Відповідь аргументуйте.

Задача 3. Підприємство-вантажоодержувач звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з залізниці збитків від недостачі 20 ящиків консервів на загальну суму 130 тис. грн., що виникла при транспортуванні вантажу. При розгляді справи було встановлено, що представник станції призначення відмовився складати комерційний акт про недостачу вантажу, про що комісія у складі посадових осіб вантажоодержувача 13 листопада 2009 р. склала акт, який був зареєстрований 20 листопада 2009 р. Того ж дня вантажоодержувач надіслав начальнику Управління Південно-Західної залізниці скаргу на відмову станції скласти комерційний акт з приводу недостачі вантажу. Господарський суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що позивач припустився порушення вимог параграфу 16 розділу 37 Правил перевезення вантажів, оскільки вантаж перевірявся 13 листопада 2009 р., а скаргу було подано лише 20 листопада 2009 р., через що приймальний акт від 13 листопада 2009 р. не може бути достатнім доказом вини перевізника в недостачі вантажу.

Дайте аргументовану оцінку рішенню суду.