4. Хімічні властивості ацетилену.

Хімічні властивості алкінів обумовлені наявністю в їхніх молекулах потрійного зв'язку. Типовими реакціями для ацетилену та його гомологів є реакції приєднання. Відмінність алкінів від алкенів полягає в тому, що реакції приєднання можуть протікати у дві стадії. На першій стадії йде приєднання до потрійного зв'язку утворенням подвійного зв'язку, а на другій стадії – приєднання за подвійним зв'язком. Реакції приєднання для алкінів протікають повільніше, ніж для алкенів.

1. Галогенування. Галогени приєднуються до алкінів у дві стадії. Наприклад, приєднання брому до ацетилену призводить до утворення диброметену, який, у свою чергу, реагує з надлишком Вг₂ з утворенням тетраброметану:

СН≡СН + Вr₂ → CHBr=СНВr

CHBr=СНВr + Вr₂ → СНВr₂–СНВr₂

Алкіни, так само як і алкени, знебарвлюють бромну воду.

2. Гідрогалогенування. Галогеноводні приєднуються до потрійного зв'язку важче, ніж до подвійного. Для активації галогеноводню використовують А1С1₃. З ацетилену при цьому можна добувати вінілхлорид (хлоретен), який використовують для добування важливого полімеру – полівінілхлориду:

СН≡СН + НС1 → СН₂=СНС1

У разі надлишку галогеноводню відбувається повне гідрогалогенування, причому для несиметричних алкінів на кожній стадії приєднання йде за правилом Марковникова, наприклад:

СН₃–С≡СН + 2НВr → СН₃–СВr₂–СН₃

3. Гідратація. Приєднання води до алкінів каталізується солями ртуті (II):

НС≡СН + Н₂O → [СН₂=СН–OН] → СН₃–СН=O

На першій стадії реакції утворюється ненасичений спирт, в якому гідроксильна група перебуває безпосередньо в атома Карбону при подвійному зв'язку. Такі спирти заведено називати вініловими, або єнолами. Прикметною рисою єнолів є їхня нестійкість.

У результаті реакції гідратації тільки ацетилен перетворюється в альдегід; гідратація гомологів ацетилену протікає, за правилом Марковникова, і утворені єноли ізомеризуються в кетони. Наприклад, пропін перетворюється в ацетон:

СН₃–С≡СН + Н₂О → [СН₃–С(ОН)=СН₂] → СН₃–СО–СН₃

Реакцію гідратації алкінів відкрив М.Г. Кучеров (1881 р.), саме тому її й називають реакцією Кучерова.

4. Кислотні властивості. Особливістю алкінів, що мають кінцевий кратний зв'язок, є їхня здатність відщеплювати протон під дією сильних основ, тобто проявляти слабкі кислотні властивості. Таким чином, алкіни, на відміну від алкенів та алканів, здатні утворювати солі, які називають ацетиленідами:

R–C≡C–H + NaH → R–C≡C–Na + H₂

Ацетиленіди Аргентуму й Купруму(І) легко утворюються й випадають в осад при пропусканні аце­тилену через аміачний розчин аргентум оксиду або купрум(І) хлориду. Ці реакції слугують для виявлення алкінів з потрійним зв'язком у кінці ланцюга:

НС≡СН + 2Ag(NH₃)₂ОН → Ag–C≡C–Ag↓ + 4NH₃ + 2H₂O

білий осад

R–C≡CH + [Cu(NH₃)₂]Cl → R–C≡C–Cu↓ + NH₄Cl + NH₃

червоний осад

Ацетиленіди Аргентуму й Купруму як солі дуже слабких кислот легко розкладаються при дії хлороводневої кислоти з виділенням вихідного алкіну:

R‒C=C‒Cu + HCl → R‒C=CH + CuCl.

Таким чином, використовуючи реакції утворення й розкладу ацетиленідів, можна виділяти алкіни із сумішей з іншими вуглеводнями.

5. Полімеризація. У присутності каталізаторів алкіни можуть реагувати один з одним, причому залежно від умов утворюються різні продукти. Так, під дією водного розчину CuCl та NH₄C1 ацетилен димеризується, утворюючи вінілацетилен:

НС≡СН + НС≡СН → СН₂=СН–С≡СН

Вінілацетилен має велику реакційну здатність, приєднуючи хлороводень, він утворює хлоропрен, який використовують для добування штучного каучуку:

СН₂≡СН–С≡СН + НС1→ СН₂=СН–СС1≡СН₂

При пропусканні ацетилену над активованим вугіллям при температурі +600ºС відбувається тримеризація ацетилену з утворенням бензену:

3НС≡СН → С₆Н₆

6. Реакції окиснення й відновлення. Алкіни легко окиснюються різними окисниками, зокрема калій перманганатом. При реакції розчин калій перманганату знебарвлюється, що свідчить про наявність потрійного зв'язку. При окисненні зазвичай відбувається розщеплення потрійного зв'язку, утворюються карбонові кислоти:

R–C≡C–R + 3[O] + H₂O → R–COOH + R–COOH

У присутності металевих каталізаторів алкіни відновлюються шляхом послідовного приєднання молекул водню, перетворюючись спочатку в алкени, а потім в алкани:

СН₃–С≡СН + Н₂ → СН₃–СН=СН₂

СН₃–СН=СН₂ + Н₂ → СН₃–СН₂–СН₃