- •63. Розвиток пізнавальних процесів дошкільнят
- •Гра як провідна діяльність у дошкільнят
- •69. Психологічна готовність дитини до навчання
- •70. Розвиток особистості молодшого школяра.Потребово-мотиваційна сфера
- •73. Розвиток пізнавальних інтересів
- •75. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
- •76. Становлення до учбової діяльності та розвиток пізнав. Процесів
- •77. Провідна діяльність у підлітковому віці
- •79. Проблема кризи підліткового віку
- •83. Особливості психічного розвитку дорослої людини
- •85. Соотношение понятий «рост» «развитие» «созревание». Основные характеристики психического развития человека.
- •Возраст и критерии его выделения. Необходимость различия хронологического (паспортного), биологического (органической зрелости), социального и психологического возраста.
- •87. Загальна характеристика старості
- •90. Пізнавальні процеси старості
75. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
У підлітковому віці відбувається анатомо-фізіологічна перебудова організму яка розпочинається з активне функціонування залоз внутрішньої секреції, насамперед, гіпофізу. В наслідок функціонування цих залоз відбувається стрибок у рості, тобто інтенсивний розвиток тіла у довжину, причому тіло росте більш повільно, ніж кінцівки. А це порушує пропорційність зовнішнього вияву підлітків. Інтенсивно розвиваються кістки лицьової частини черепу. Воно нагадує за своїми характеристиками обличчя дорослої людини. Продовжується процес окостеніння хребта, проте, у ньому ще багато хрящової тканини, що може призводити до його викривлень. У дівчаток кістки тазу завершують процес окостеніння близько 21 року тому дівчаткам-підліткам не можна носити взуття на високих підборах і стрибати зі значної висоти – це може призвести до зміщення кісток тазу і до негативного впливу на пологову функцію. У цьому віці інтенсивно розвивається і м’язева система організму. У хлопчиків – за чоловічим типом, у дівчаток – за жіночим. У підлітків розпочинається статеве дозрівання і у них наприкінці віку починають виникати вторинні статеві ознаки, хоча завершення цього процесу лежить за межами даного вікового періоду. У підлітковому віці серце росте – швидше ніж діаметр кровоносних судин, а тому спостерігаються вікові порушення серцево-судинної системи у вигляді запаморочення, серцебиття. У даний період відбувається перебудова моторних функцій організму – це приводить до втрати гармонійності рухів, рухи стають різними, уривчастими, вуглуватими. Перебудова нейрон-гуморальних співвідношень, а це приводить до підвищеної чутливості до впливу негативних факторів. Перебудова нейрогуморальних співвідношень призводить до тимчасових вікових порушень у функціонуванні нервової системи. У зв’язку зі значними змінами у фізичного розвитку у підлітків випливає почуття дорослості – усвідомлення себе дорослим і прагнення брати учать у житті дорослих як рівноправний член цього життя. У зв’язку з процесом статевого дозрівання з’являється інтерес до протилежної статі, може виникати перша закоханість. Гостро переживають значні непривабливі зміни їхнього вигляду(категорично забороняється іронічні зауваження з приводу їхньої зовнішності.
76. Становлення до учбової діяльності та розвиток пізнав. Процесів
У підлітковому віці починається систематичне ґрунтовне вивчення науки і це значно підвищує умови до учіння підлітків, у більшості формується мнемічно-репродуктивний тип учбової діяльності – коли підлітки вважають, що їм достатньо вислухати вчителя, прочитати підручник і відтворити те, що вони засвоїли, у них не сформоване вміння самостійно отримувати інформацію з інших джерел, здійснення критичного аналізу та узагальнювати її. У них найчастіше домінують утилітарні мотиви учіння. Завданням педагога є така точка процесу при якій буде розвивати мислення формувати пізнавальні та соціальні мотиви учіння і школярі будуть оволодівати раціональними прийомами пізнавальної діяльності. Шляхи розвитку пізнавальних мотивів учіння у підлітків: новизна і практична значущість навчального матеріалу; активізація пізнавальної діяльності підлітків через використання творчих завдань, створення проблемних ситуацій, елементів діалогового та програмового навчання, різних видів самосійної і лабораторних робіт; індивідуалізація та диференціація навчання; застосування наочності та технічних засобів навчання; використання різних форм позакласного та позашкільної роботи (організація конкурсів та вікторин, проведення тематичних вечорів, ведення факультативів гуртків та секцій, проведення екскурсій.
