5.2 Інструкція з охорони праці при роботі на комп’ютерах
5.2.1.Загальні положення
При роботі на комп’ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали (ВДТ), на працівників можуть діяти наступні шкідливі та погрожуючі життю і здоров’ю виробничі фактори:
фізичні :
підвищений рівень шуму ( від вентилятора мікропроцесора та плат);
високий рівень напруги в електричній мережі, торкання до якої може викликати нещасний випадок;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
підвищений рівень напруженості електричного поля;
пряма і відбита від екрана блискість;
несприятливе розподілення яскравості об’єктів в полі зору.
психофізіологічні:
фізичні перевантаження статичної та динамічної дії;
нервово-психічні перевантаження ( розумове перенапруження, перенапруження зорових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Основним обладнанням робочого місця користувача ПК є: ВДТ, системний блок, клавіатура, друкуючий пристрій (принтер), зовнішні пристрої пам’яті, сканер, "миша", блок безперервного живлення, робочий стіл, стілець та інше; допоміжним – шафи, полиці, сейф та ін.
Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін – на відстані 1м, між собою – на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робочі місця доцільно розташувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.
Робочі місця, обладнані ВДТ, слід розташовувати таким чином, щоб запобігти попаданню в очі прямого світла. Джерела освітлення слід розташовувати з обох боків екрану, паралельно напрямку зору.
Для запобігання світлових відблисків від екрана, клавіатури в напрямку очей користувача від освітлювачів загального призначення або сонячних променів необхідно застосовувати антивідблискові сітки, спеціальні фільтри, захисні козирки, на вікнах регульовані жалюзі.
Фільтри із металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується тому, що сітка спотворює зображення внаслідок інтерференції світла. Найкраща якість зображення забезпечується скляними поляризаційними фільтрами – вони усувають практично усі відблиски і забезпечують чітке та контрастне зображення.
При роботі з текстовою інформацією ( в режимі введення даних, редагування тексту і читання з екрану ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) фоні.
Розташовувати ВДТ на робочому місці слід так, щоб поверхня екрану знаходилась в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Пропонується розташовувати елементи робочого місця таким чином, щоб підтримувалась однакова відстань від очей користувача до екрана, клавіатури, пюпітра.
Робота комп’ютера супроводжується електромагнітним випромінюванням різних частот і рівнів, інтенсивність котрого зменшується пропорційно квадрату відстані до екрану. Оптимальною для працюючого за ПК є відстань 50 см від екрану ВДТ.
Раціональною робочою позою працюючого за ПК вважається таке розташування тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні кінцівки рук – вертикально, кут ліктьового суглоба коливається в межах 70-90 град., зап’ястя зігнуті під кутом, не перевищує 20 град., нахил голови – в межах 15-20 град.
Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп’ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, пропонується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів.
5.2.2Вимоги безпеки перед початком роботи.
Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. ВДТ не повинен стояти на краю столу. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитись на екран – під прямим кутом ( а не збоку) і трохи згори вниз, а екран повинен бути нахиленим під невеликим кутом ( нижній край ближче до оператора).
Перевірити загальний стан апаратури, справність проводки електромережі, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок та розеток, заземлення захисного екрана.
Відрегулювати освітленість робочого місця.
Відрегулювати і зафіксувати висоту стільця ( крісла), зручний для користувача нахил його спинки.
Приєднати до системного блока необхідну апаратуру ( принтер, сканер і т.п.). Всі кабелі, що з’єднують системний блок з іншими пристроями слід вставляти і виймати тільки при вимкнутому електричному живленні.
Увімкнути апаратуру ПК вмикачами на корпусах в такій послідовності : стабілізатор ( або блок безперервного живлення), ВДТ, системний блок, принтер ( якщо передбачається друкування).
Відрегулювати яскравість світіння екрану ВДТ, фокусировку, контрастність. Не слід робити яскравість екрану занадто великою, тому що це втомлює очі ( і зменшує термін роботи електронно-променевої трубки).
Рекомендується:
яскравість світіння екрану – не менше 100 кд/ кв.м ( кандел на кв.м);
відношення яскравості екрану ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні – не більше 3:1;
мінімальний розмір точки світіння – не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не більше 0,6 мм для кольорового;
контрастність зображення знака – не менше 0,8.
При появі несправностей комп’ютерної техніки повідомити керівника.
5.2.3Вимоги безпеки під час виконання роботи.
З відеодисплейним терміналом ( ВДТ)
Необхідно стійко розташувати всі складові пристрої на столі, в тому числі і клавіатуру. Разом з тим повинна бути передбачена можливість переміщення клавіатури. ЇЇ розташування і кут нахилу повинні відповідати побажанням користувача ПК. Якщо в конструкції клавіатури не передбачений простір для опору долонь, то її слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моніторного поля. При роботі на клавіатурі слід сидіти прямо, не напружуватись.
Для зменшення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу "миша" (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) слід забезпечити вільною більшу площу поверхні столу для переміщення "миші" і зручного упору ліктьового суглоба.
Не припустимі сторонні розмови, роздратовуючи шуми тощо.
Періодично при вимкнутому ПК слід видаляти злегка зволоженою мильним розчином хлопко-паперовою салфеткою пил з поверхонь апаратури. Екран і захисний екран протирають ватою, зволоженою спиртом.
Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чистки поверхонь ПК.
Для зниження напруженості праці на ПК необхідно рівномірно чергувати характер робіт в залежності від їх складності.
З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту і введення даних (зміна змісту і темпу роботи ) і т.п.
Для зменшення негативного впливу на стан здоров’я працівників різних факторів ризику, пов’язаних з роботою на ПК, необхідно дві години відволікатися і робити перерву 15 хвилин, під час якої доцільно виконати фізичні вправи.
При роботі на лазерних принтерах:
Розташовувати принтер необхідно поряд з системним блоком так, щоб з’єднувальні шнури не були натягнуті. Забороняється ставити принтер на системний блок.
Перш, ніж програмувати роботу принтера, впевніться, що він знаходиться в режимі зв’язку з системним блоком.
Для досягнення високоякісного, чистого, з високою роздільною здатністю зображення щоб не зіпсувати апарат, потрібно використовувати папір, марка якого вказана в інструкції до принтера (найчастіше папір вагою 60-135 г/кв.м., типуCanon або Xerox 4024).
Обрізання країв паперу повинно бути виконаним гострим лезом ножа, без заусенців – це зменшить вірогідність загинання паперу).
Забороняється використовувати папір:
надрукований з одного боку;
вага якого виходить за межі рекомендованого;
з занадто гладкою поверхнею, а також високо текстурований;
ламінований;
рваний, зморщений або папір з нерегулярними отворами від дироколу або стиплера;
перфорований на декілька частин або цигарковий ( основи копіювального паперу);
фірмові бланки, заголовки котрих надруковані нетермостійкими фарбами, що витримують 200 град. С протягом 0,1 сек; ці фарби можуть перекопіюватись на термозакріплюючий циліндр і стати причиною дефектів друку;
використовувати прозорі плівки, подібні плівкам фірми 3М. Для друку на прозорих матеріалах, а також конвертах повинні використовуватись відповідні лотки.
5.2.4 Забороняється:
самостійно ремонтувати апаратуру (особливо ВДТ), в яких кінескоп та інші елементи можуть знаходитись під високою напругою (до 25 кВ0.)
класти будь-які речі на апаратуру ПК, бутерброди та напої на клавіатуру або поруч з нею. Це може вивести її з ладу;
затуляти вентиляційні отвори в апаратурі, це може призвести до її перегріву і виходу з ладу.
Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу торкатися до металевих поверхонь (наприклад батарей центрального опалення і т.п.).
5.2.5 Вимоги безпеки при закінчення роботи на ПК.
Закінчити і зберегти в пам’яті ПК файли, які знаходились у роботі. Виконати всі дії для коректного завершення роботи в оперативній системі.
Вимкнути принтер та інші периферійні пристрої, вимкнути ВДТ і системний блок. Вимкнути стабілізатор (або блок безперервного живлення при його наявності). Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для попередження попадання в неї пилу.
Навести порядок на робочому місці.
Вимкнути освітлення та електроприлади.
5.2.6 Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях.
При раптовому припиненні подачі електричної енергії вимкнути всі пристрої ПК в такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, системний блок, стабілізатор ( або блок безперервного живлення). Витягнути вилки з розеток.
При наявності ознак горіння ( дим, запах горілого) необхідно вимкнути всі пристрої ПК, згідно з пунктом 5.1. Знайти місце загоряння і виконати всі можливі заходи для його ліквідації, попередивши терміново про це керівництво.
У випадку виникнення пожежі негайно попередити про це пожежну частину та керівництво, виконати усі можливі заходи по евакуації людей з приміщення і розпочати гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.
ВИСНОВКИ
Графіка початку ХХ ст. являє собою цілісне, принципово нове явище в історії українського мистецтва, розвиток якого зумовлений активним національно- культурним рухом. Художників надихала віра в соціально-етичну, дієву місію мистецтва. Журнальна, книжкова графіка, плакат, ужиткова та станкова графіка набувають небувалого розквіту завдяки активному діалогу з плинним життям. Українська графіка означеної доби демонструє поєднання загальноєвропейських мистецьких тенденцій і національних особливостей художнього процесу.
Ообливий інтерес до мистецтва графіки виник на початку ХХ ст. під впливом нового світогляду, в якому вагому роль відігравали ідеї стилю модерн. Важливим чинником розвитку графіки в Україні на той період була взаємодія українського мистецтва з польським та російським. Це простежується через постійні контакти, виставки, роботу в містах України польських та російських художників, через особистісний творчий вплив тих майстрів, у яких вчилися українські художники. Особливо плідними для розвитку української графіки були творчі зв’язки з мистецькими осередками Парижа, Мюнхена, Відня, Праги, Кракова, Петербурга, Москви, де художники здобували освіту працювали, експонували свої твори, входили до мистецьких об’єднань.
Українська Академія Мистецтв створила основи для становлення та розвитку нової української графічної школи. Майстри, які викладали в УАМ,- Г.Нарбут, М.Бойчук, В.Кричевський – стали фундаторами тих напрямів, які знайдуть продовження упродовж ХХ ст.
В українській графіці означеної доби відобразилися різні загальноєвропейські течії- модерн, символізм, неопримітивізм, реалізм, сюрреалізм, Ар Деко, неокласика. В роботах художників і в цілих мистецьких течіях нерідко спостерігається нашарування різних стильових напрямів. Складність єдиної картини розвитку української графіки виникає через поєднання явищ різного роду: співіснування різних стильових напрямів (академізму, модерну,символізму, авангардових течій), поєднання різних зрізів культури- новітніх, традиційних, архаїчних. Багатоваріантивність, можливість вибору, різні темпи поширення напрямів сприяють динамічному й гнучкому розвиткові цього мистецтва. Українська графіка постає як художній феномен, що реалізував себе в різних країнах, різноманітних проявах (станкова, книжкова, журнальна, театральна, промислова графіка, плакат, малюнок), у широкому просторі нових художніх стилів і напрямів.
Будь-яка людина, яка навіть не вважає себе прихильником мистецтва, зустрічається з графікою буквально на кожному кроці: то у вигляді книги, то газетної карикатури, оголошення, афіші, плакату. Графіка часто асоціюється з чимось легким, навіть несерйозним, не таким важливим та відповідальним, як, скажімо, станковий чи монументальний живопис. Насправді ж руки художників, живописців несуть сліди роботи з найгрубішими слюсарськими інструментами та отруйними хімічними речовинами. Те, що здається експромтом, приховує складний технологічний процес.
Графіка (з грецького «пишу, малюю») – вид образотворчого пластичного мистецтва. Як і живопис пов’язана із зображенням на площині: малюнок або відтиск наноситься, як правило, на аркуш паперу. Лінія, контур, силует в цьому мистецтві відіграють головну роль.
Роль стилізації як художнього методу останнім часом зросла, оскільки збільшилася потреба людей в створенні стилістичного цілісного, естетично значущого навколишнього середовища.
Художній метод стилізації в курсі професійної підготовки майбутнього дизайнера посідає одне з ключових місць, оскільки завдяки ньому найвиразніше виявляються принципи цілісної організації образотворчого матеріалу за законами домірності, ритмічності й гармонії. Досягнення вершин майстерності в художній стилізації предметного середовища є запорукою творчого розвитку майбутнього дизайнера. Метою виконання завдань зі стилізації є формування специфічного асоціативно-образного мислення, творчої уяви, інтуїції, креативных здібностей та вмінь відтворювати проектні задуми.
На початку XX ст. колажний принцип відроджується як поширена мистецька техніка і використовується численними мистецькими напрямами: кубізмом, дадаїзмом, футуризмом, сюрреалізмом. Поряд із власне колажем, виникають тісно пов’язані з ним художні техніки, такі як фотомонтаж, фротаж, асам бляж, деколаж, кіноколаж тощо. Колаж тісно пов’язаний із монтажним принципом і як такий вплинув на кіномистецтво і театр, музику, літературу. Колаж як метод побудови образу широко використовується массовою культурою - у плакатах, ілюстраціях, кіносценаріях. У філософії постмодернізму колажність постулюється як універсальний принцип
організації культурного простору.
До особливостей мистецтва плакату відноситься висока візуальна виразність, він повинен бути видний на відстані, бути зрозумілий глядачу та добре ним сприйматись. Для цього використовуються наступні художні засоби: стилізація, ілюстративність, декоративізм, спрощення зображення, виявлення характерних ознак об’єкта. Як засіб візуальної комунікації плакат оперує такими прийомами як метафора, символ, знак, які шляхом асоціації, емоційного навантаження, переносного значення розкривають певні проблеми. Дизайн плакату є досить широким у технічному значенні – це станкова графіка, вільний малюнок від руки, комп'ютерна графіка, колаж, фотографія, постановочне та предметне фото, монтаж.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Історія українського мистецтва у 5 т. / голов. ред. Ганна Скрипник ; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. - К. ,2006.
Т. 5 : Мистецтво ХХ століття / [наук. ред. Т. Кара-Васильєва]
Голембовська Л.С. Значення творчого завдання з декоративного живопису "Колаж" на I-V курсах факультету декоративно-прикладного мистецтва Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука та опанування навичками формотворення; - К. : НАУ-друк, 2010. - 32 с.
Лагутенко О.А. Українська графіка першої третини ХХ століття: загальноєвропейські тенденції та національні особливості розвитку: автореф. - К., 2008. - 36 с.
Мельник І.А. Українська прикладна графіка кінця ХІХ- першої половини ХХ ст.: становлення та утвердження мистецьких констант: автореф. - Л., 2009. - 17 с.
Михайленко В.Є., Прищенко С.В. Стилізація природних форм у графічному дизайні та рекламі: формотворчі аспекти // Технічна естетика і дизайн . - 2012. - Вип. 11. - С. 121-129.
Параджанов С.Й. Сергій Параджанов. Колажі. Графіка. Твори декоративного мистецтва.- К., 2008.
Пічкур М. О. Метод стилізації як засіб творчого розвитку майбутнього дизайнера на заняттях з композиції // Теоретико-методичні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи : збірник статей Міжнародної науков-практичної конференції . – Умань:2014.– С. 134–138
Сапко М.О. Колаж в образотворчому мистецтві ХХ століття / М. О. Сапко // Магістеріум : Магістерські програми . – 2007 . – Вип.26:Культурологія . – С.57-62 .
Хмельовський О., Костукевич С. Графіка й основи графічного мистецтва. -Кн.1- Луцьк, 2003
ДОДАТКИ
Додаток 3.1
Додаток 3.2