Розв'язування задач у межах року здійснюється на основі табеля-календаря.

Задача. Яра пшениця достигає за 90 днів. Пшеницю посіяли на полі 12 травня. Коли треба буде збирати врожай з цього поля?

Розв'язання

У травні: 31 —12 = 19 (догів).

У червні і в липні: ЗО + 31 = 61 (день).

Усього за травень - липень минуло: 61 + 19 = 80 (днів). Залишилося у серпні 10 днів.

Відповідь. Збирати врожай можна починати 11 серпня.

Задачі на залежність між початком подій і кінцем та тривалістю подій.

1. Урок розпочався о 8.30, а закінчився о 9.15. Скільки тривав урок?

2. Урок розпочався о 8.30, тривав 45 хв. Коли закінчився урок? 8 год 30 хв + 45 хв = 9 год 15 хв.

3. Урок тривав 45 хв і закінчився о9 год 15 хв. Коли розпочався урок?

4. Виконані дії:

а) 5 років 7 місяців 8 днів

+3 роки 2 місяці 4 дні

б) 5 год 36 с – 45 хв 40 с =

Підводячи підсумки можна сказати, що час – дійсно одна з найважчих для вивчення величин. Часові уявлення в дітей розвиваються повільно, в процесі тривалих спостережень, нагромадження життєвого досвіду, вивчення інших величин. Ознайомлюючи учнів початкових класів з часовими одиницями, часто на уроках використовується дуже багато різноманітної наочності – це і годинники-циферблати і картини, і таблиці схеми, різні види годинників, табель-календар, секундоміри, прилад телурій. Широко використовується на уроках і бесіди, і читання, і переказування цікавих фактів, віршів, і перегляд картин .ілюстрацій; проводяться дидактичні ігри, розумові розминки. Те саме старалась і я використовувати на уроках математики в 3-класі при проходженні переддипломної практики під час вивчення теми час. Дітям дуже подобалось виконувати вправи, розв’язувати задачі на час. Хоча були деякі труднощі в перетворенні, але учні швидко долали їх. Тож вивчення часу в початкових класах є необхідним і дуже важливим.