Терміни розкладання різних видів відходів

Вид відходів	Термін розкладання
Харчові відходи	від 10 днів до 1 місяця
Газетний папір	від 1 місяця до 1 року
Картон, папір	від 1 року до 2 років
Залізні банки	до 10 років
Жерстяні банки, фольга	90-100 років
Автомобільні акумулятори	до 100 років
Електричні батарейки	до 100 років
Гумові шини	більше 100 років
Пластикові пляшки	більше 100 років
Алюмінієві банки	500 років
Скло	більше 1000 років

Нестійкі забруднювачі – ті, які негативно діють короткий час і розкладаються, розчиняються чи знищуються в екосистемах завдяки природним фізико-хімічним або біологічним процесам (наприклад, харчові відходи чи папір).

Середньотривалі – термін розкладання приблизно до 10 років (це залізо чи дерево).

Під стійкими антропогенними забрудненнями розуміють такі, що довго не зникають, не знищуються самостійно природою (гума, пластмаси, скло, алюміній, а також радіоактивні речовини з тривалим періодом напіврозпаду).

V За способом впливу на біоту – прямого впливу, тобто знищення деяких видів внаслідок токсичної дії забруднюючих речовин, та непрямого впливу – через забруднення чи руйнування природних місць існування біологічних видів: розорювання степів, вирубування лісів, меліорацію, зміну режиму поверхневих вод тощо.

VI За масштабом розповсюдження розрізняють локальні, регіональні та глобальні забруднення.

Локальні забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.

Регіональні забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу великих промислових районів.

Глобальні забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

2. Стан забруднення довкілля в Україні

Основними джерелами антропогенного забруднення довкілля є:

- виробники енергії (ТЕС, АЕС, сотні тисяч котельних);

- промислові об’єкти (особливо таких галузей, як металургійна, хімічна, нафтопереробна, цементна, целюлозно - паперова);

- сільське господарство;

- військова промисловість та військові об’єкти;

- автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий, залізничний, повітряний);

- гірничо-видобувне виробництво тощо.

В Україні розміщено 4 діючі атомні електростанції, 44 енергетичних об’єкти, близько 2 тис. об’єктів, які виробляють або використовують сильнодіючі токсичні речовини, 308 шахт або розрізів, 6 підприємств з видобутку та переробки нафти, каскад Дніпровських водосховищ, мережа трубопроводів (протяжність нафтопроводів – 7,1 млн. км, газопроводів – 34 тис. км, аміакопроводів – 810 км), а також налічується близько 11 тис. одиниць організованих стаціонарних джерел, що викидають шкідливі речовини в атмосферне повітря.

Кожен із перелічених об’єктів здійснює значний негативний вплив на довкілля. Внаслідок цього техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники розвинутих країн світу та продовжує зростати.

Особливо небезпечним для всього живого є забруднення повітря. Якщо без їжі людина може обходитись протягом декількох тижнів, без води – декілька днів, то без повітря – лише декілька хвилин. Саме тому забруднення повітря суттєво впливає на стан здоров'я людей. Розглянемо, яка ситуація склалася із забрудненням повітря в Україні.

На рис. 1 зображена карта викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міських поселень. Основна частка забруднень припадає на східну частину України, де основними джерелами забруднення повітря є стаціонарні джерела, тобто підприємства. У всіх великих містах України повітря забруднюється, в основному, автотранспортом. Останнім часом масова частка забруднення повітря від автотранспорту складає 70-90 % від загальної маси забруднення. На жаль, простежується тенденція до постійного збільшення забруднення повітря, особливо у північних регіонах, до яких належить і Житомирська область.

Рис. 1. Карта викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міських поселень

Під час потрапляння в повітря величезної кількості оксидів сірки, азоту, вуглецю при взаємодії з водою вони перетворюються на розчини сірчаної, азотної і вугільної кислот. Внаслідок цього утворюються кислотні дощі, які випадають на сушу, взаємодіючи з рослинами, ґрунтами, водами. На рис. 2 наведено карту кислотних опадів, яка практично співпадає з картою забруднення атмосферного повітря.

Рис. 2. Карта кислотних опадів в Україні

Кислотні опади викликають підкислення ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод. В районах кислих ґрунтів природна родючість знижена і нестійка; вони швидко виснажуються і урожаї на них низькі.

Погіршення якості ґрунтів відбувається також внаслідок їх забруднення важкими металами і пестицидами. Як видно з рис. 3, забруднення ґрунтів відбувається практично по всій території України. Звичайно, це позначається на якості сільськогосподарської продукції і стану здоров'я населення.

Рис.3. Карта забруднення ґрунтів в Україні

Ще одним небезпечним явищем є деградація ґрунтів, яка відбувається внаслідок вітрової і водної ерозії. За оцінками геологів, до того, як людина почала займатися сільськогосподарською діяльністю, ріки щорічно зносили в океан близько 9 млрд. т ґрунту. Внаслідок бездумної експлуатації землі людиною ця цифра збільшилася до 25 млрд. тонн на рік. Для України ця проблема є надзвичайно актуальною. Як видно з рис. 4, у північному регіоні землі радіоактивно забруднені, в інших областях частка еродованих земель складає від 20% до 50% від загальної площі орних земель.

Потрібно відзначити, що для утворення шару ґрунту завтовшки в 1 см необхідно не менше 100 років. Оскільки родючих ґрунтів на планеті стає все менше, тому життєво необхідно зберегти цей єдиний шар земної літосфери, на якому можуть рости рослини.

Рис. 4. Деградація ґрунтів в Україні

Ситуацію із забрудненням довкілля в Україні ускладнює нагромадження величезної кількості відходів, які займають близько 4 % території країни. На сьогоднішній день їх обсяг перевищує 35 млрд. тонн. Це – один з найбільших показників у світі.

У зв'язку із сировинною орієнтацією економіки більшу їх частину (88 %) складають гірничопромислові відходи; частина відходів інших галузей промисловості становить 10 %, побутових – 2 %. Проте останнім часом кількість і різновид твердих побутових відходів мають тенденцію до зростання.

Загальна кількість лише офіційних сміттєзвалищ та полігонів більша за 6000 одиниць. Площа земель, поглинутих сміттєзвалищами, перевищила 9 тис. га. При цьому 80 % полігонів і звалищ не відповідають сучасним санітарно-епідеміологічним нормативам, а більшість сміттєзвалищ перевантажені.

Внаслідок того, що лише 70 % населення України охоплено послугами із вивезення побутових відходів, у тому числі, лише третина сільського населення, в країні щорічно виникає приблизно 16 тис. несанкціонованих звалищ. З них близько 3,5 тис. – у сільських районах.

Які ж наслідки для екологічної, економічної і соціальної систем має забруднення природного навколишнього середовища?